Справа № 369/8938/21
Провадження №1-кс/369/1811/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2021 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майна, -
ВСТАНОВИВ:
«30» червня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням, у якому просить скасувати арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами № 3222485901:01:010:5188 і № 3222485901:01:010:5189.
В обґрунтування свого клопотання заявник зазначає, що у квітні 2019 року громадянка ОСОБА_5 звернулася до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області із заявою про заволодіння невідомими особами протиправним шляхом належною їй земельною ділянкою площею 0, 1054 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:001:0093.
27 квітня 2019 року Слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області згідно заяви ОСОБА_5 до ЄРДР були внесені відомості за №12019110200002045 від 27 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_5 із кадастровим номером 3222485900:03:001:0093 після її відчуження була поділена на дві окремих земельних ділянки площею 0,0527 га. кожна із кадастровими номерами № 3222485901:01:010:5188 і № 3222485901:01:010:5189.
07 лютого 2019 року вказані новостворені земельні ділянки були придбані ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2019 року за клопотанням слідчого з метою збереження майна, як речового доказу, було накладено арешт на зазначені земельні ділянки із кадастровими номерами №3222485901:01:010:5188 і №3222485901:01:010:5189.
Однак, в подальшому постановою слідчого Києво-Святошинського ВП від 18 червня 2020 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2021 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у справі №369/8238/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району ОСОБА_9 і Державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району ОСОБА_10 , про визнання права власності на земельні ділянки і витребування їх із чужого незаконного володіння, а також за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування витрат.
При цьому, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 узгодили питання компенсації втрат, які понесла ОСОБА_5 внаслідок відчуження її ділянки третіми особами.
За таких обставин заявник просить скасувати арешт на зазначені земельні ділянки.
Заявник ОСОБА_4 та йогопредставник адвокат ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явилися,але останнійчерез канцеляріюсуду подавзаяву пророзгляд клопотаннябез йогоучасті,просив його задовольнити.
Ні слідчий, ні прокурор в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведеня судового засідання були повідомленні у встановлений законодавством порядок.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК Українинеприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши доводи викладенні у поданому клопотанні, матеріали кримінального провадженя слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного:
Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2019 року у справі №369/11127/19 (провадження №1-кс/369/3482/19) було задоволено клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_11 про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні, і з метою збереження майна, як речового доказу, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0527 га. із кадастровим номером 3222485901:01:010:5188 і земельну ділянку площею 0,0527 га. із кадастровим номером 3222485901:01:010:5189, які належать ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, а також здійснення на них будівництва об`єктів нерухомості.
Згідно зі ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 ст.2 КПК Українипередбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Також, враховуючи вимоги ч. 3ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 доКонвенціїпро захист прав людини і основоположних свободполягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питанняу тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Під час розгляду матеріалів клопотання про скасування арешту судом встановлено, що потреба в арешті земельних ділянок відпала, оскільки із листа старшого слідчого Бучанського РУП ОСОБА_12 від 24.06.2021 р. вбачається, що 18 червня 2020 року кримінальне провадження №12019110200002045 від 27 квітня 2019 року було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.
Крім того, на момент звернення заявника із даним клопотанням до слідчого судді цивільно-правовий спір щодо належності зазначених земельних ділянок було вирішено мирним шляхом і потерпіла ОСОБА_5 проти скасування арештів на них не заперечує.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки власником майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.
Згідно вимогст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.167,170-175,309 КПК України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на земельну ділянку площею 0,0527га.із кадастровим номером 3222485901:01:010:5188 і на земельну ділянку площею 0,0527га.із кадастровим номером 3222485901:01:010:5189, які належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що був накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.08.2019 р. у справі № 369/11127/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99706948 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Фінагеєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні