Рішення

від 20.09.2007 по справі 11/6555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/6555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2007 р.Справа № 11/6555

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Захід-насіння" м. Рівне   

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба"с. Плужне Ізяславського району

про стягнення 124 564, 45грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Лісковський В.П. –директор

Купчишина І.В. - представник за довіреністю №1 від 20.09.2007р.

від відповідачів  не з'явився  

Позивач –ТОВ фірма „Захід-насіння” м. Рівне звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ „Дружба” с. Плужне Ізяславського району на свою користь заборгованості в розмірі 124 564, 45 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.09.2004р. договору купівлі-продажу за №52,  з яких 65 537, 41 грн. сума основного боргу, 25 942, 04 грн. пені та 33 085, 00 грн. - інфляційних.

Ухвалою господарського суду від  05.09.2007 року порушено провадження у справі №11/6555.

Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами.

В судовому засіданні 20.09.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 20.09.2007р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подали та позовні вимоги не оспорили.

Однак як вбачається з підписаного двостронньо та скріпленого печатками обох сторін акту звірки розрахунків відповідач заборгованість перед позивачем станом на 01.09.2007р. в сумі 65 537, 41 грн. визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідачів суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01 вересня 2004 року між ТОВ фірма „Захід-насіння” (продавець) та ТОВ „Дружба” (покупець) укладено договір купівлі-продажу за №52, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати,  а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що обумовленні даним договором.

Загальна сума за цим договором становить 183 617, 40 грн.

Покупець зобов'язався прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату попередньо виставивши кошти в банку на акредитив (п.2.2 договору).

Так на виконання умов даного договору позивачем 27 вересня 2004 року передано, по видатковій накладній№РН-000072, а відповідачем прийнято по довіреності серії ЯИЗ №508137 виданій Кирисюку О.В. насіння пшениці та жита  на загальну суму  183 617, 41 грн.

Згідно п. 8.1 договору, договір набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 01.11.2004р.

Свої зобов'язання відповідач виконав частково, перерахувавши позивачу кошти в сумі 20 000, 00 грн. та поставивши по накладній №625 від 20.10.2005р. пшеницю вартістю 98 080, 00 грн., і станом на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі  65 537, 41 грн.

Згідно акту звірки розрахунків відповідач заборгованість перед позивачем станом на 01.09.2007р. в сумі 65 537, 41 грн. визнає.

Відповідно до п. 5.4 договору, за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення

На  підставі цього позивачем нараховано відповідачу до сплати  пеню за неналежне виконання договірних зобов'язань за період з 01.11.2004р. по 01.09.2007р. в розмірі 25 942, 04 грн.

Окрім суми основного боргу та пені позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України суму інфляційних за період з листопада 2004р. по червень 2007 р. включно, в розмірі 33 085,00 грн.  

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу за №52 від 01.09.2004р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем в даному випадку нараховано пеню за період з 01.11.2004 року по 01.09.2007 року. Однак суд вважає за необхідне, згідно ст. 232 ГПК України, стягнути з відповідача пеню нараховану  за період з 05.03.2007 року по 03 вересня 2007 року, що відповідно становить 5 386, 65 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Нарахована позивачем сума інфляційних не відповідає дійсності, а тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок даної суми. Стягненню підлягає сума 21 937, 41 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ фірма „Захід-насіння” підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Захід-насіння” м. Рівне до товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” с. Плужне Ізяславського району про стягнення  124 564 грн. 45 коп. задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” с. Плужне Ізяславського району (код 22778645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Захід-насіння” м. Рівне, вул. Млинівська, 14 (код 30712290) – 92 861, 47 грн., (з яких 65 537, 41 грн. сума основного боргу, 5 386, 65 грн. пені та 21 937, 41 грн. –інфляційних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 928, 61 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя