Ухвала

від 10.09.2021 по справі 760/19032/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/19032/21

Провадження № 1-кс/760/6705/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

02.06.2017р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/8729/17) накладено арешт на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема, на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0106, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , 1964р. народження (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , 1960р. народження (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках, із забороною розпоряджатися та використовувати майно.

На думку представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , необхідність в арешті відпала, оскільки із дня винесення ухвали про накладення арешту минуло вже чотири роки, та за цей час орган досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не проведено жодних слідчих і процесуальних дій. Зокрема, органом досудового розслідування з моменту накладення арешту на вказане майно, жодній особі не було повідомлено про підозру. Крім того, частина арешту була скасована ще у 2017р., у зв`язку з необґрунтованістю його накладення.

Також представник володільця майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 вважає, що надалі таке обмеження законного права власності товариства не буде відповідати принципам розумності та співрозмірності із завданням кримінального провадження, том просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.06.2017р., на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0106, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , 1964р. народження (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , 1960р. народження (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках, із забороною розпоряджатися та використовувати майно.

10.09.2021р. від представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у клопотанні та просив розглядати подане клопотання у його відсутності.

10.09.2021р. представник Солом`янської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з`явився, подавши до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з відсутністю матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовувалось накладення арешту, та неможливістю їх надання Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у їх відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та надані документи, слідчий суддя вважає, що клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

02.06.2017р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/8729/17) накладено арешт на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема, на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0106, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , 1964р. народження (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , 1960р. народження (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках, із забороною розпоряджатися та використовувати майно.

Крім того, ухвалою слідчого судді було накладено арешт на час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

При вирішенні питання про накладення арешту на вказану земельну ділянку, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про арешт, відповідає вимогам ст.ст. 170-173 КПК України, а майно, зокрема, вказана земельна ділянка підлягає арешту оскільки, вона визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Аналізуючи вказану ухвалу слідчого судді від 02.06.2017р., слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0106, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , 1964р. народження (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , 1960р. народження (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках, був накладений на той час обґрунтовано, основною метою було збереження речових доказів.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПКУкраїни арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 3 ст.132КПКУкраїни застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 4 ст. 132 КПК України передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що на даний час потреби досудового розслідування виправдовують такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Зокрема, слідчим суддею встановлено, що незважаючи на тривале досудове розслідування на даний час органом досудового розслідування, жодній особі, не було пред`явлено підозри в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Крім цього, відповідно до клопотання, яке було подано 09.09.2021р. прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , вбачається, що СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві на даний час встановлюється місцезнаходження матеріалів кримінального провадження № 12017100090004530 від 26.04.2017р., у зв`язку з чим, на даний час дії органу досудового розслідування спрямовані на встановлення реального стану досудового розслідування та відшукання втрачених матеріалів, тобто будь-які слідчі і процесуальні дії не проводяться.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно був накладений з єдиною метою збереження речових доказів під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, що за версією слідства, забезпечить виконання завдань в кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні ефективно не здійснюється, у зв`язку з відсутністю в органа досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, тому вважає, що таке втручання органів досудового розслідування, на даний час, не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвело до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_3 .

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.06.2017р. скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.06.2017р., на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0106, яка на праві власності належить ОСОБА_3 , 1964р. народження (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , 1960р. народження (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках, із забороною розпоряджатися та використовувати майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1