Рішення

від 17.09.2021 по справі 458/574/21

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/574/21

2/458/295/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Коліщук З.М.,

секретар судового засідання Матківська Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

встановив:

ОСОБА_1 13 липня 2021 року пред`явила позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що вона з 4 вересня 2004 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та у період шлюбу за спільні кошти ними було набуто наступне майно, яке за домовленістю подружжя зареєстровано за ОСОБА_2 :

-одноквартирний будинок загальною площею 102,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_3 , склала 191 725 грн.;

-автомобіль марки Peugeot Expert, 2005 р. в., Д.Н.З. НОМЕР_1 , ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_3 , склала 157 099 грн. 88 коп.;

-земельна ділянка загальною площею 2 500 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0009, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку майна, виконаного ПП ГЕО ГРАФ , склала 170 625 грн.;

-земельна ділянка загальною площею 496 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0036, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (ведення особистого селянського господарства) ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку майна, виконаного ПП ГЕО ГРАФ , склала 11 190 грн.;

-земельна ділянка загальною площею 607 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0035, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (ведення особистого селянського господарства) ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку майна, виконаного ПП ГЕО ГРАФ , склала 13 694 грн.

На даний час вони не можуть дійти згоди щодо розподілу вказаного майна і тому просила визнати за нею, позивачем, право власності на Ѕ частину цього майна.

4 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визнано малозначною, розгляд якої визначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 у підтримання позову посилалася на обставини, викладені у позовній заяві, а також просила змінити спосіб поділу частини майна, а саме автомобіля марки Peugeot Expert, 2005 р. в., оскільки під час розгляду справи їй стало відомо, що відповідач 05.08.2021, коли дана справа знаходилась у суді, продав його своєму батькові ОСОБА_4 , а тому просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за Ѕ частину ринкової вартості вказаного автомобіля.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, мотивуючи тим, що земельна ділянка загальною площею 496 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0036 (ведення особистого селянського господарства) і земельна ділянка загальною площею 607 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0035 (ведення особистого селянського господарства) є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя і в цій частині просив у позові відмовити. Щодо автомобіля, то визнав, що він був придбаний за спільні кошти подружжя, але він без згоди на той час його дружини ОСОБА_1 продав автомобіль своєму батькові за 128 250 грн., а тому згідний від даної суми сплатити позивачу Ѕ частину від цієї вартості автомобіля.

Вислухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про повне задоволення позову з таких підстав.

Із свідоцтв про шлюб та про народження відомо, що сторони зареєстрували шлюб 4 вересня 2004 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 16, 18-19).

За ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 03.06.2011, виданого Сянківською сільською радою Турківського району Львівської області, на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 47- 48).

Також, ОСОБА_2 на підставі рішення Сянківської сільської ради від 11.09.07 р.№ 102 Сянківської сільської ради видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, серія ЯЖ № 924736 від 16 лютого 2009 року, яка розташована в с. Сянки, ур. Буднівці, Турківського району Львівської області та призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625587100:01:003:0009 (арк. справи 164, 130).

Крім того, ОСОБА_2 на підставі рішення Сянківської сільської ради від 23.11.2010 № 21 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0496 га, серія ЯЛ № 942278 від 11 квітня 2011 року, яка розташована в с. Сянки, Турківського району Львівської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 4625587100:01:003:0036 (арк. справи 94-95, 166).

Також, ОСОБА_2 на підставі рішення Сянківської сільської ради від 23.11.2010 № 21 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, серія ЯЛ № 942277 від 11 квітня 2011 року, яка розташована в с. Сянки, Турківського району Львівської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 4625587100:01:003:0035 (арк. справи 112-113, 165).

За ОСОБА_2 також 23.08.2013 був зареєстрований автомобіль марки Peugeot Expert, 2005 р. в., номер кузова НОМЕР_3 , Д.Н.З. НОМЕР_1 , який відповідач 05.08.2021 на підставі договору-купівлі продажу транспортного засобу №4648/2021/2719997 продав ОСОБА_4 , ціна якого за домовленістю сторін склала 128 250 грн. (арк. справи 163).

Надаючи оцінку наведеним обставинам та дослідженим доказам, суд керується таким.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України .

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

За правилами статей 69 та 70 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, одноквартирний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить сторонам на праві спільної сумісної власності, частки у якому дружини та чоловіка є рівними, і так як сторони не домовилися про поділ цього майна, то позивачу необхідно присудити Ѕ частину вказаного будинку.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У пункті 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що відповідно до положень статей 81 , 116 Земельного кодексу України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України , статті 377 ЦК України .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі 686/9580/16-ц (провадження № 61-3478св18) зроблено висновок, що земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України , статті 377 ЦК України .

За наведеного, право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 2 500 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0009, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), яка була надана ОСОБА_2 , переходить ОСОБА_1 , тобто у розмірі частки права власності у спільному майні будинку.

Відповідно до частини п`ятої статті 61 СК України у редакції Закону України від 11 січня 2011 року № 2913-VI Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя , який набрав чинності 08 лютого 2011 року, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя була земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Законом України від 17 травня 2012 року № 4766-VI Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка , який набрав чинності з 13 червня 2012 року, режим майна подружжя, набутого внаслідок приватизації, було змінено. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 57 СК України земельна ділянка, набута на час шлюбу внаслідок приватизації, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Частину п`яту статті 61 СК України виключено.

Отже, з урахуванням змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. Виключно протягом періоду з 08 лютого 2011 року до 13 червня 2012 року приватизована одним із подружжя земельна ділянка вважалася об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 158/1016/16-ц (провадження № 61-4238св18), 23 січня 2019 року у справі №352/1974/15-ц (провадження № 61-4313св18).

За приписами частини першої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідачем ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі приватизовано спірні земельні ділянки загальною площею 496 м 2 та 607 м 2 на підставі рішення Сянківської сільської ради 23.11.2010 № 21, а Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки видано 11 квітня 2011 року і тому право власності на них у відповідача виникло після видачі цих Державних актів.

Отже, земельні ділянки: площею 0,0496 га, кадастровий номер 4625587100:01:003:0036 та площею 0,0607 га, кадастровий номер 4625587100:01:003:0035, що розташовані в с. Сянки, Турківського району Львівської області і призначені для ведення особистого селянського господарства є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягають поділу між сторонами.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє заперечення відповідача про те, що вказані земельні ділянки є його особистою приватною власністю.

У пунктах 23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України ).

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року N 6-486цс16.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 444/848/16-ц (провадження № 61-33882св18).

У пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України ), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України ).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц зроблено висновок, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц (провадження № 61-5231св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц (провадження № 61-4420св18), від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц (провадження № 61-5361св18).

Згідно звіту про оцінку, виконаного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля марки Peugeot Expert, 2005 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_1 , на час пред`явлення позову становила 157 099 грн. 88 коп. (арк. справи 61-80).

Так як автомобіль марки Peugeot Expert, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , набутий подружжям 23.08.2013 у шлюбі, який відповідач після того, як 04.08.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі про поділ спільного майна подружжя, 05.08.2021 відчужив даний автомобіль без згоди позивача ОСОБА_1 та не в інтересах сім`ї, то його вартість враховується при поділі майна подружжя і тому позивач має право на відшкодування їй 1/2 частки ринкової вартості вказаного автомобіля в сумі 78 549,94 грн.

У зв`язку з наведеним суд відхиляє посилання відповідача на те, що компенсацію слід присудити, виходячи із ціни цього автомобіля, за яку він вчинив його продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13 , 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 5 443,34 грн., що підтверджено квитанцією АТ Ощадбанк № 44730 від 09.07.2021.

Керуючись ст. 258 , 259 , 263-265 , 268ЦПК України , суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Поділити майно, що належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у такий спосіб:

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на Ѕ частину одноквартирного будинку загальною площею 102,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 2 500 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0009, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд);

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 496 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0036, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (ведення особистого селянського господарства);

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 607 м 2 , кадастровий номер 4625587100:01:003:0035, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Сянки (ведення особистого селянського господарства);

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , грошову компенсацію у розмірі 78 549 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн. 94 коп. за Ѕ частину вартості автомобіля марки Peugeot Expert, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 5 443 (п`ять тисяч чотириста сорок три) грн. 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2021 року.

Суддя З.М. Коліщук