Постанова

від 07.09.2021 по справі 914/3007/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р. Справа №914/3007/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів Н.М. Кравчук

О.Л. Мирутенка

секретар судового засідання В.Б. Лагутін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані б/н від 09.04.2021

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 (повний текст рішення складено 23.03.2021, м. Львів, суддя І.Б. Козак)

у справі № 914/3007/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані , м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дім , м. Київ

до відповідача-2: Приватного підприємства Два Я - Універсал , м. Київ

до відповідача-3: Приватного підприємства Креатех-Захід , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни, м. Львів

про визнання недійними договорів купівлі-продажу та визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Н.М. Нор,

за участю представників:

від позивача: Тодеренчук С.І. - ордер серії ВС № 1094519 від 06.09.2021;

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: Лебідко Ю.І. - довіреність б/н від 03.07.2020

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ

ТзОВ Файненс Компані звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дім , Приватного підприємства Два Я - Універсал , Приватного підприємства Креатех-Захід про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса.

Позов мотивованим тим, що відповідачами укладено фіктивні договори купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013 та 17.03.2015, з метою уникнення примусового звернення стягнення на ці ділянки у ході виконавчого провадження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у задоволенні позову ТзОВ Файненс Компані відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів того факту, що сторони оспорюваних ним договорів, діяли недобросовісно та зловживали правами на шкоду позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання оспорюваних договорів виключно з метою унеможливлення звернення стягнення на майно (земельну ділянку).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТзОВ Файненс Компані подало апеляційну скаргу б/н від 09.04.2021, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим. Апелянт стверджує, що оскаржуваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013 є фіктивними, оскільки сторони укладаючи його не мали на меті реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а лише бажали вивести земельну ділянку з власності боржника на пов`язану з ним особу, з метою уникнення виконання грошового зобов`язання.

Апелянт зазначає, що на момент відчуження ТзОВ Компанія Лізинговий Дім нерухомого майна за оскаржуваним договором від 09.07.2013 боржнику було відомо про наявність рішень Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі № 914/626/13-г та Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 у справі № 914/627/13-г, якими з боржника на користь ПАТ Омега Банк стягнуто заборгованість. Отже, ТзОВ Компанія Лізинговий Дім , з прямим умислом спрямованим на уникнення виконання рішень суду уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки з ПП Два Я - Універсал , яке є пов`язаною з боржником особою.

Також, апелянт зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2015 ПП Два Я - Універса відчужило земельну ділянку на користь ПП Креатех-Захід , яке теж є пов`язаною особою з ТзОВ Компанія Лізинговий Дім та ПП Два Я - Універса .

Крім цього, апелянт зазначає, що у даній справі наявні усі обставини, які свідчать про фраудаторність оскаржуваних договорів.

ПП Креатех-Захід подало до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 12.05.2021, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського суду не спростовує.

Відповідач 2, відповідач 3 та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, місце та дату розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

21.06.2013 між Львівською міською радою (продавець) та ТОВ Компанія Лізинговий дім (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно якого, Львівська міська рада передала у власність ТОВ Компанія Лізинговий дім земельну ділянку кадастровий №4610136800:04:004:0062, загальною площею 0,0694 га на вул. Морозній, 29 у м. Львові.

В подальшому 09.07.2013, між ТОВ Компанія Лізинговий дім та ПП Два Я - Універсал було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно умов якого, ТОВ Компанія Лізинговий дім передало у власність ПП Два Я - Універсал земельну ділянку кадастровий №4610136800:04:004:0062, загальною площею 0,0694 га на вул. Морозній, 29 у м. Львові.

Рішенням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3788364 від 09.07.2013, та зроблено відповідний йому запис № 1576356 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Надією Миколаївною 09.07.2013, про реєстрацію права власності за ПП Два Я - Універсал на об`єкта нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062 загальною площею 0,0694 га, що розташована за адресою: м. Львів, вулиця Морозна, 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: об`єкта нерухомого майна: 88351946101.

В подальшому 17.03.2015 між ПП Два Я Універсал та ПП Креатех Захід було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно умов якого ПП Креатех Захід набуло у власність зазначену вище земельну ділянку.

Рішенням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20059292 від 17.03.2015, та відповідний йому запис № 9074875 в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Надією Миколаївною 17.03.2015, про реєстрацію права власності за ПП Креатех-Захід на об`єкта нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062 загальною площею 0,0694 га, що розташована за адресою: м.Львів, вулиця Морозна, земельна ділянка 29, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: об`єкта нерухомого майна: 88351946101.

Рішенням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25123754 від 07.10.2015, та зроблено відповідний йому запис № 11515074 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Надією Миколаївною 07.10.2015, про реєстрацію іпотеки об`єкта нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062 загальною площею 0,0694 га, що розташована за адресою: м. Львів, вулиця Морозна, земельна ділянка 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: об`єкта нерухомого майна: 88351946101 .

Рішенням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25123695 від 07.10.2015, та зроблено відповідний йому запис № 11514954 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Надією Миколаївною 07.10.2015, про реєстрацію заборони на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 4610136800:04:004:0062 загальною плогцею 0,0694 га, що розташована за адресою: м. Львів, вулиця Морозна, земельна ділянка 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: об`єкта нерухомого майна: 88351946101.

Позивач звертаючись до суду у даній справі зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі № 914/626/13-г за позовом ПАТ Сведбанк (правонаступник ПАТ Омега Банк ) до ТзОВ Компанія Лізинговий дім , з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013, стягнуто з боржника (ТзОВ Компанія Лізинговий дім ) заборгованість у розмірі 678 372,40 грн. - заборгованість по тулу кредиту, 434 333,24 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 1950,00 грн. - комісії та 22 293,09 грн.- судового збору. Постановою Вищого господарського суду України у справі № 914/626/13-г залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду.

На виконання зазначеного рішення суду Господарським судом Львівської області було видано наказ від 02.09.2013 у справі № 914/626/13-г.

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 06.12.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41109735 з метою виконання зазначеного рішення суду.

В подальшому 04.03.2014 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/626/13-г затверджено мирову угоду від 06.02.2014 укладену між ПАТ Омега Банк та ТОВ Компанія Лізинговий Дім на стадії виконання судового рішення. Відповідно до п. З вищезазначеної мирової угоди, ТОВ Компанія Лізинговий Дім взяло на себе зобов`язання сплатити ПАТ Омега Банк кошти у розмірі 700 000,00 грн до 25.06.2014. Однак, свої зобов`язання за мировою угодою від 06.02.2014 ТОВ Компанія Лізинговий Дім не виконало, у зв`язку з чим Франківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області й надалі здійснювалось виконавче провадження №41109735 з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі №914/626/13-г.

07.03.2019 між ПАТ Омега Банк (у якості Банку) та ТОВ Файненс Компані (як Новий кредитор) було укладено Договір №1 відступлення прав вимоги (далі також - Договір відступлення ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною та зареєстровано в реєстрі за №714, відповідно до умов якого Банк передав новому кредитору право вимоги за Кредитним договором № 192-Г/К № 203-Г/К від 05.07.2007 укладеним між ПАТ Омега Банк та ТОВ Компанія Лізинговий Дім з усіма додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнень до вказаних договорів тощо, що є їх невід`ємними частинами.

30.09.2019 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/626/13-г було замінено стягувача ПАТ Омега Банк на ТОВ Файненс Компані у наказі Господарського суду Львівської області від 02.09.2013 у справі № 914/626/13-г.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 у справі № 914/627/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства Сведбанк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Омега Банк ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ?Лізинговий Дім було стягнуто заборгованість з боржника - ТОВ Компанія Лізинговий Дім , в якому господарський суд зазначив: ...Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дім на користь Публічного акціонерного товариства Сведбанк 1 176 623,68 грн. заборгованості по тілу кредиту; 753 759,81 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 62 624,43 грн. - судового збору... .

Львівський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 10.07.2013 у справі № 914/627/13-г апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дім №155 від 13.05.2013 задоволив частково: скасовано та викладено п.2 резолютивної частини рішення суду І інстанції в частині стягнення судового збору в наступній редакції: Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дш (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, оф.605, п/р НОМЕР_1 у Львівському відділенні, АТ Сведбанк (публічне), МФО 300164, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31730064) на користь публічного акціонерного товариства Омега Банк (01080, м.Київ, вул. Новоконстантинівська, 18 (в), к/р 320222170101 в управлінні НБУ по м. Києві і Київській області, МФО 300164, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19356840) 38 607 грн. 67 коп. - судового збору. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 в справі №914/627/13-г залишено без змін.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.08.2013 у справі № 914/627/13-г залишив без змін рішення суду І та апеляційної інстанцій.

23.07.2013 Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 914/627/13-г.

На підставі вищезазначеного наказу Франківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження №41109863 з метою виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 914/627/13-г.

12.03.2014 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/627/13-г затверджено мирову угоду від 06.02.2014, укладену між ПАТ Омега Банк та ТОВ Компанія Лізинговий Дім на стадії виконання судового рішення. Відповідно до п. З вищезазначеної мирової угоди, ТОВ Компанія Лізинговий Дім взяло на себе зобов`язання сплатити ПАТ Омега Банк кошти у розмірі 1 400 000,00 грн до 29.12.2014, але свої зобов`язання за мировою угодою від 06.02.2014 ТОВ Компанія Лізинговий Дім не виконало, у зв`язку з чим Франківським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області й надалі здійснювалось виконавче провадження № 41109863 з метою виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі №914/627/13-г.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2020 замінено стягувача ПАТ Омега Банк на ТОВ Файненс Компані у наказі Господарського суду Львівської області від 23.07.2013 р. у справі № 914/627/13-г.

Позивач зазначає, що станом на день звернення з позовом у цій справі приватним виконавцем Бережним Ярославом Вікторовичем здійснюється виконавче провадження № 60401859 по виконанню ухвали Господарського суду Львівської області від 04.03.2014 у справі 914/626/13-г про затвердження мирової угоди, укладеної між ПАТ Омега Банк та ТОВ Компанія Лізинговий Дім на стадії виконання судового рішення, а також виконавче провадження № 61290200 по виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 23.07.2013 у справі 914/627/13-г.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач стверджує, що оскаржувані договори є фіктивними , оскільки сторони, укладаючи їх не мали на меті настання реальних наслідків, обумовлених ними, а лише бажали вивести земельну ділянку з власності боржника на пов`язану особу,з метою уникнення виконання судових рішень.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 зазначила, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 названогоКодексу є підставою для визнання його недійсним.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Надаючи правову кваліфікацію оспорюваним правочинам, суд враховує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язанняіз повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).

У постанові від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) Верховний Суд зазначив, що договором, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний правочин (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність чи відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Так, судом встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013 , згідно якого ТОВ Компанія Лізинговий дім передало у власність ПП Два Я - Універсал земельну ділянку кадастровий №4610136800:04:004:0062, загальною площею 0,0694 га на вул. Морозній, 29 у м. Львові, відповідачу 1 було відомо: про наявність рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі № 914/626/13-г (яким з боржника на користь ПАТ Омега Банк було стягнуто заборгованість у розмірі 678 372,40 грн. -заборгованість по тілу кредиту, 434 333,24 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 1950,00 грн. - комісії та 22 293, 09 грн. - судового збору) та про наявність рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 у справі № 914/627/13-г (яким з боржника на користь ПАТ Омега Банк було стягнуто заборгованість у розмірі 1 176 623 грн. 68 коп. - заборгованості по тілу кредиту; 753 759,81 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 38607,67 грн. - судового збору).

Однак, суд звертає увагу на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі № 914/626/13-г та рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2013 у справі № 914/627/13-г були оскаржені до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судові рішення Господарського суду Львівської області у справах № 914/626/13-г, № 914/627/13-г набрали законної сили 13.08.2013 та 10.07.2013, відповідно, після укладення спірного договору від 09.07.2013.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013 ТзОВ Компанія Лізинговий Дім та ПП Два -Універсал були пов`язаними особами.

Посилання апелянта на те, що у якийсь період ТзОВ Компанія Лізинговий Дім та ПП Два -Універсал мали однакову юридичну адресу та те, що останні у деяких судових справах були співвідповідачами не може свідчити про те, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013 їхня воля була націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора - ПАТ Омега Банк ), а правочин не є реальним та не має мети.

Твердження позивача (апелянта) про те, що сторони укладали договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2013, з метою уникнення виконання рішень суду, судом оцінюються критично. Адже, як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014 та 12.03.2014, з метою виконання рішень суду у справах № 914/626/13-г та № 914/627/13-г Господарським судом Львівської області було затверджено мирові угоди укладені між ПАТ Омега Банк та ТОВ Компанія Лізинговий Дім .

Щодо тверджень, апелянт (позивач) про те, що ТзОВ Компанія Лізинговий дім було розроблено та реалізовано ряд умисних дій, які були спрямовані на уникнення виконання рішень суду, а саме, через компанію посередника (ПП Два Я - Універсал ) було відчужено пов`язаній особі ТзОВ Креатех-Захід спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржувані договори стосуються земельної ділянки по вул.Морозна, 29 у м.Львові на якій знаходиться будівля магазину.

Так, судом встановлено, що 09 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий Дім та Приватним підприємством Два Я - Універсал було укладено договір купівлі-продажу будівлі магазину, позначену в поверхневому плані літерою А-1 , загальною площею 192,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, №29. Право власності зареєстроване в реєстрі за №953 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №4712946101.

17 березня 2015 року між Приватним підприємством Два Я - Універсал та Приватним підприємством Креатех-Захід було укладено договір купівлі-продажу будівлі магазину, позначену в поверхневому плані літерою «А-1» , загальною площею 192,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, будинок №29. Право власності зареєстроване в реєстрі за №222 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М.

Судом встановлено, що 23 червня 2020 року ТзОВ Файненс Компані зверталось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лізинговий дім , Приватного підприємства Два Я - Універсал та Приватного підприємства Креатех-Захід , зокрема, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22 грудня 2020 року, у справі №914/1499/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, з тих підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фіктивності договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 22 грудня 2020 року у справі №914/1499/20 залишено без змін.

Водночас судами у справі № 914/1499/20 встановлено наступне:

- Згідно інформаційної довідки №220494966 від 17 серпня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме, майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: магазину, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 29, приміщення магазину придбано ТОВ Компанія Лізинговий дім за кредитні кошти ПАТ Фольксбанк відповідно до кредитного договору №КР 28594 від 07 травня 2008 року та перебувало в іпотеці цього банку відповідно до іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 08 травня 2008 року .

- Станом на час укладення між ТОВ Компанія Лізинговий дім та ПП Два Я - Універсал договору купівлі-продажу від 09 липня 2013 року, ПП Два Я - Універсал було кредитором за кредитними договорами №КР-28594 від 07 травня 2008 року та №КР-28640 від 02 червня 2008 року, а також іпотекодержателем за договором іпотеки від 08 травня 2008 року. Вказані права ПП Два Я - Універсал набуло на підставі договору №3005-12 про відступлення права вимоги від 30 травня 2012 року, укладеного з первісним кредитором - ТзОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» , яке набуло право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 30 травня 2012 року, укладеним з первісним кредитором - ПАТ «Фольксбанк» .

- В рахунок погашення боргу за кредитним договором, 09 липня 2013 року ТОВ Компанія Лізинговий Дім продало, а Приватне підприємство Два Я -Універсал купило будівлю магазину, позначену в поверхневому плані літ. «А-1» , загальною площею 192,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 29. Право власності зареєстроване в реєстрі за №953 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №4712946101.

- Факт перебування цього приміщення в іпотеці на користь Приватного підприємства «Два «Я» -Універсал» на час його придбання також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №220494966 від 17 серпня 2020 року.

- 17 березня 2015 року ПП «Два Я -Універсал продало, а ПП Креатех-Захід купило за договором купівлі-продажу будівлю магазину, позначену в поверхневому плані літ. «А-1» , загальною площею 192,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 29. Право власності зареєстроване в реєстрі за №222 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. Приватне підприємство «Креатех-Захід» сплатило кошти продавцю - ПП Два Я - Універсал» за приміщення магазину в червні 2015 року у розмірі 1 410 000 грн., що підтверджується банківськими виписками ПАТ «Універсал Банк» та АТ «УкрСиббанк» про перерахування коштів.

- Умовами спірних договорів купівлі-продажу передбачено перехід права власності на нерухоме майно, з чого слідує, що спірні договори мали правову мету та їх юридичним наслідком стала купівля-продаж магазину, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 29 та підтверджується внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записами №953 від 09.07.2013 року та №222 від 17.03.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 120 ЗК України (в редакції станом на момент укладення спірних договорів) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Отже, враховуючи те, що земельна ділянка , кадастровий номер 4610136800:04:004:0062 загальною площею 0,0694 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вулиця Морозна, 29 мала цільове призначення для обслуговування будівлі магазину то при переході права власності на будівлю (магазин) новий власник правочину укладав договір земельної ділянки з метою користування останньою на законних підставах. Відтак, твердження апелянта про те, що сторони укладали спірні договори без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, судом оцінюються критично.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність ознак фіктивності оспорюваних правочинів, у зв`язку з чим, суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст.234 ЦК України, для визнання таких правочинів недійсними.

Оскільки реєстрація речового права на нерухоме майно є похідним актом від правочину, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав і для задоволення похідних вимог позивача про скасування рішень державного реєстратора та відповідних записів в реєстрі.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на пов`язаність сторін спірних правочинів, оскільки вказане не доведено належними та допустимими доказами. Щодо пов`язаності ОСОБА_1 з відповідачем-1 та відповідачем-3, слід зазначити, що Приватне підприємство Креатех-Захід створено ще 13 січня 2013 року, при цьому, власником вказаного підприємства ОСОБА_1 став лише 14 вересня 2018 року, керівником підприємства - з 02 червня 2020 року, тобто більш ніж через 3 року з часу укладення оспорюваних правочинів. При цьому, судом встановлено, що вказана особа не мала будь-якого відношення ні до ПАТ «Фольксбанк» , ні до ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» , ні до ПП «Два «Я» - Універсал» .

Пов`язаність будь-яким чином відповідача-1 та відповідача-3 не впливають на висновки суду щодо встановлення факту фіктивності правочинів.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо заяви про сплив позовної давності, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (із змінами), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в позові, у зв`язку з недоведеністю позивачем підстав, на які він посилається у позовній заяві.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані б/н від 09.04.2021 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у справі № 914/3007/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя О.Л. Мирутенко