Постанова

від 08.09.2021 по справі 907/25/16 (907/19/20)

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2021 р. Справа №907/25/16 (907/19/20)

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий-суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 02.08.2021 (вх.№01-05/2658/21 від 04.08.2021)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 (повний текст складено 12.07.2021, суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі № 907/25/16 (907/19/20)

за заявою ОСОБА_1 , с. Лази Воловецького району

до ОСОБА_2 , м. Львів

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи №907/25/16 за заявою ліквідаційної комісії Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , м. Ужгород

до Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , м. Ужгород

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/25/16 (907/19/20) клопотання про зупинення провадження у справі №907/25/16(907/19/20) повернуто без розгляду. Закрито провадження у справі №907/25/16(907/19/20) за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021, скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/25/16 (907/19/20) про закриття провадження по справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/25/16 (907/19/20), відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 03.09.2021, призначено розгляд справи на 08.09.2021.

06.09.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого Чорнія М.В. на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств просить залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

08.09.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Чорнія М.В. про розгляд справи без його участі у зв`язку із зайнятістю в судових засіданнях у інших справах, які були призначені до розгляду раніше.

В судове засідання 08.09.2021 апелянт та інші учасники справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалу від 09.08.2021 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 08.09.2021 було направлено на поштові адреси сторін, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 10.08.2021.

Відповідач-1 у справі - ОСОБА_2 отримав копію ухвали 26.08.2021, банкрут - ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств отримав копію ухвали 25.08.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження 26.08.2021, що підтверджується витягом із згрупованого реєстру поштових відправлень та інформацією, отриманою за результатами відстеження поштового відправлення №7901011452186 на офіційному сайті АТ Укрпошта .

Станом на дату проведення судового засідання повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 на адресу суду не повернулось, однак, слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Окрім того, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа про банкрутство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств на стадії ліквідації боржника, визнаного банкрутом відповідно до постанови суду від 02.06.2016, винесеної з урахуванням особливостей, передбачених ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є титульним володільцем (орендарем) комплексу первинної обробки деревини на підставі договору позички від 19.12.2016, укладеного з ОСОБА_3 , однак, вказане майно 18.01.2019 було продане на аукціоні з продажу майна банкрута - Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , фізичній особі ОСОБА_2 . Позивач вважає, що аукціон було проведено з порушенням вимог ст.55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та просить витребувати з чужого незаконного володіння, а саме від відповідача ОСОБА_2 нерухоме майно: нежитлові будівлі площею 710,68 кв.м., розташовані за адресою Закарпатська область, Воловецький район, с.Верхні Ворота: літ А - адміністративний будинок загальною площею 210,06 кв.м., літ К - пилораму стрічкову загальною площею 84,40 кв.м., літ М - пилораму РД-63 загальною площею 227,25 кв.м., літ Т - цех деревообробки загальною площею 112,09 кв.м., літ. О - конюшню загальною площею 4,5 кв.м. Зазначені об`єкти знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,7488 га.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 28.01.2020 прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, постановив здійснювати розгляд заяви у межах справи про банкрутство за правилами загального позовного провадження, призначив розгляд справи на 25.02.2020. Справі присвоєно номер №907/25/16 (907/19/20).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2020 розгляд справи відкладено на 31.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2020 сторін повідомлено, що розгляд справи 31.03.2020 не відбудеться у зв`язку із встановленням на території України карантину постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , розгляд справи відкладено, постановлено про дату та час судового засідання повідомити сторін додатково.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2021 розгляд справи відкладено на 08.07.2021.

07.07.2021 ліквідатор ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств , арбітражний керуючий Чорній М.В., звернувся до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі №907/25/16 (907/19/20) на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з тим, що заява ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство.

Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що розгляд позовних вимог у спорі, в якому боржник приймає участь у іншому правовому статусі, ніж сторона такого спору, має здійснюватися поза межами справи про банкрутство такого боржника, тобто в окремому позовному провадженні. При цьому суд застосував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №752/4361/15, від 09.06.2020 у справі №910/3704/13, постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №908/2107/20.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, з допущенням неправильного застосування норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Так, скаржник вказує, що попередив суд про неможливість явки в судове засідання 08.07.2021 шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу суду, однак, суд не сприяв реалізації процесуальних справ скаржника всупереч вимогам п.4 ч.5 ст.13 ГПК України. Справа не розглядалась протягом тривалого часу, що суд першої інстанції пояснив карантинними обмеженнями, однак, вказані обставини не тривали протягом півтора року. Окрім того, в період з 28.01.2021 по 08.07.2021 суддя Ремецькі О.Ф. розглядала численні справи, що свідчить, на переконання скаржника, про упередженість судді і затягування розгляду справи, а не про наявність об`єктивних перешкод у розгляді справи.

Скаржник зазначає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України на момент прийняття заяви суддя перевіряє наявність підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства, а у відповідності до ч.3 ст.175 ГПК України ухвала про відмову у відкриття провадження постановляється протягом п`яти днів з дня надходження заяви, тобто не пізніше 02.02.2020. Скаржник вважає, що дії судді свідчать про порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також апелянт вказує, що в ухвалах у справі №907/25/16 суд неодноразово наголошував на концентрації усіх спорів в межах справи про банкрутство, наприклад, ухвали від 04.10.2018, якою задоволено позов арбітражного керуючого Чорнія М.В. про витребування майна із чужого незаконного володіння, однак, в аналогічній ситуації прийняв протилежне рішення. Апелянт вказує, що згідно із п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарським судам підсудні справи про банкрутство та спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, аналогічні положення містяться в ст.ст.7,8 КУзПБ, ліквідатором у справі арбітражним керуючим Чорнієм М.В. було незаконно продано спірне майно на користь відповідача ОСОБА_2 , тому на переконання скаржника, при зверненні до суду не було порушено предметної юрисдикції для господарських справ.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор у справі, арбітражний керуючий Чорній М.В. повідомив, що провадження у справі №907/25/16 про банкрутство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств закрито ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021.

Також у відзиві арбітражний керуючий погодився з висновками суду, викладеними в оскарженій ухвалі, вказав, що вважає правову позицію суду першої інстанції законною та обґрунтованою, зазначив, що незрозумілим є посилання скаржника на ухвалу від 14.10.2018 у цій справі як на ухвалу в аналогічному спорі, оскільки цією ухвалою задоволено позов про витребування майна з чужого незаконного володіння, який було заявлено боржником, а в цьому випадку безпосереднім учасником спору є відповідач-1 ( ОСОБА_2 ).

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння, при цьому позивач стверджує, що використовує спірне майно у господарській діяльності на підставі договору позички від 19.12.2016, укладеного із ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за реєстровим номером 6048, та є титульним володільцем спірного майна.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач зазначає, що право власності на спірне майно за ОСОБА_3 визнано рішеннями судів різних предметних юрисдикцій - рішенням Воловецького районного суду від 11.12.2017 у справі №300/722/17, постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 12.04.2018 у справі №300/722/17, постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №907/25/16, постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №907/25/16, тому вказана обставина не підлягає доказуванню як преюдиційна.

В той же час, під час провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств 18.01.2019 було проведено аукціон з продажу майна банкрута, на якому спірне майно продано ОСОБА_2 . На підтвердження зазначеного до позовної заяви додано інформаційну довідку №168329204 від 28.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Позивач вважає, що аукціон було проведено з порушенням вимог ст.55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та просить витребувати спірне майно з чужого незаконного володіння.

З наведеного обґрунтування вбачається, що позивач та відповідач не є учасниками справи про банкрутство, а спірне майно, витребування якого є предметом позову, не належить банкруту у справі №907/25/16 - Державному підприємству Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств .

Відтак спір не є таким, що підлягає розгляду в межах справи про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач ОСОБА_1 визначив відповідачем ОСОБА_2 , клопотань щодо залучення другого відповідача у справі матеріали справи не містять, водночас в апеляційній скарзі позивач зазначає Державне підприємство Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств відповідачем-2.

Разом з цим, як вбачається із обґрунтування позовних вимог, підставою позову визначено порушення законодавства при проведенні аукціону з продажу майна банкрута, на якому як вказує позивач, було продане спірне майно.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що господарським судам підсудні спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, однак, позовними вимогами позивач визначив саме витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст.14 ГПК України, у якій визначено принцип диспозитивності господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Позивач, ОСОБА_1 , який вказує, що є титульним володільцем спірного майна, належного на праві власності фізичній особі ОСОБА_3 , визначив відповідачем фізичну особу ОСОБА_2 - незаконно (за твердженням позивача) володіючого спірним майном власника.

Як вбачається із постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 №907/25/16, копію якої додано до позовної заяви, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.10.2018 у справі №907/25/16 задоволено заяву арбітражного керуючого Чорнія Мар`яна Володимировича про витребування майна з чужого незаконного володіння; витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств нежитлові будівлі, загальною площею 710,68 кв.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Понзеля І.Ф. на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.10.2018 було відкрито 08.02.2019.

Позивач вказує, що спірне майно зареєстроване за банкрутом 18.01.2019, аукціон з продажу майна банкрута відбувся 18.01.2019, за результатами аукціону спірне майно продано фізичній особі ОСОБА_2 та зареєстроване за ним - 28.01.2019.

Згодом, постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2019, скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.10.2018, якою було витребуване спірне майно від ОСОБА_3 на користь банкрута, та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про витребування спірного майна.

Таким чином, за змістом ч.1 ст.50 ГПК України, у цьому спорі банкрут може бути залученим до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на його інтереси та обов`язки в разі задоволення позовних вимог.

Виходячи з норм частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд позовних вимог у спорі, в якому боржник приймає участь у іншому правовому статусі, ніж сторона такого спору, має здійснюватися поза межами справи про банкрутство такого боржника, тобто в окремому позовному провадженні. Така правова позиція щодо правового статусу банкрута викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №752/4361/15, від 09.06.2020 у справі №910/3704/13.

Згідно з частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа, (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2021 у справі №908/2107/20).

Відповідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств слід закрити, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у відповідності до вимог п.1 ч.1, ч.3 ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, про що постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Водночас, відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто, норми Господарського процесуального кодексу України допускають можливість встановлення судом предметної та суб`єктної юрисдикції спору як на стадії прийняття заяви до розгляду, так і після відкриття провадження у справі. Відтак, безпідставними є доводи апелянта про те, що господарський суд мав обов`язок вирішити питання юрисдикційності виключно протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Щодо аргументів апелянта про те, що справа не розглядалась протягом тривалого часу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2020 сторін повідомлено, що розгляд справи 31.03.2020 не відбудеться у зв`язку із встановленням на території України карантину, розгляд справи відкладено, постановлено про дату та час судового засідання повідомити сторін додатково.

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року №211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року (в редакції на момент ухвалення рішення) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів №392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжнародному сполученні.

Слід зазначити, що встановлені урядом карантинні обмеження щонайменше з 22.05.2020 не є самостійною об`єктивною перешкодою для здійснення розгляду справ у суді чи здійснення учасниками їхніх процесуальних прав чи обов`язків. Натомість суд першої інстанції визначив дату судового засідання у справі лише 25.06.2021, відклавши розгляд справи на 08.07.2021.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про недотримання місцевим господарським судом принципу розумності строків розгляду справи судом, проте, вказане порушення процесуальних строків не призвело до ухвалення неправильного рішення, відтак, відсутні підстави, визначені у ст.280 ГПК України, для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що він повідомив суд першої інстанції про неможливість прибути в судове засідання 08.07.2021, то такі не підтверджені жодними доказами, в матеріалах справи відсутні клопотання про відкладення судового засідання, призначеного судом першої інстанції на 08.07.2021 у зв`язку з неможливістю позивача прибути в судове засідання.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/25/16 (907/19/20) слід залишити без змін.

В порядку ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 від 02.08.2021 (вх.№01-05/2658/21 від 04.08.2021) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 у справі №907/25/16 (907/19/20) - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.09.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.