Постанова

від 02.09.2021 по справі 910/2723/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/2723/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 17.06.2021 (повний текст складено і підписано 30.06.2021)

у справі № 910/2723/21 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія"

до Національного банку України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий Дім"

про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, стягнення 200000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" (далі - позивач, ТОВ "Йе Енергія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Національного банку України від 16.10.2020 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Йе Енергія" на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 3 "Відхилення тендерних пропозицій" розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації, оскільки переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, а також про стягнення з Національного банку України 200000 грн., отриманих за банківською гарантією від 11.08.2020 № 23-2/2020-г.

Позивач наголошував, що вчинив всі дії для переоформлення ліцензії, однак відповідна постанова НКРЕКП прийнята вже після відхилення відповідачем тендерної пропозиції. Поряд із цим, відповідачем не наведено жодних доказів на підтвердження відмови позивача в підписанні договору про закупівлю. Також позивач зазначив, що оскільки з жодним учасником тендеру не укладено договір про закупівлю, то забезпечення тендерної пропозиції підлягає поверненню.

Позивач вважає, що відповідачем невірно кваліфіковані дії позивача щодо ненадання останнім ліцензії та протиправно відхилено тендерну пропозицію з зазначеної в протоколі тендерного комітету підстави, ототожнивши дії позивача з не підписанням договору.

Короткий зміст заперечень проти позову

Національний банк України заперечуючи проти позову,посилалась на те, що тендерною документацією прямо визначено умови повернення та не повернення забезпечення тендерної пропозиції. При цьому, зміна найменування юридичної особи не є підставою для припинення дії ліцензії на постачання природного газу. У той же час, позивач відмовився від підписання договору про закупівлю, унаслідок чого відповідачем прийнято оспорюване рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача. Таким чином, забезпечення тендерної документації поверненню позивачу не підлягає. Також відповідачу зауважив, що оскільки строк дії тендерних пропозицій інших учасників закінчився, то відповідачем прийнято рішення про їх відхилення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" до Національного банку України про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, стягнення 200000 грн. - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 16.10.2020, оформленим протоколом № 65/1586-пк, яким відхилено тендерну пропозицію ТОВ ЙЕ Енергія унаслідок відмови від укладення договору про закупівлю, відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, в даному випадку пунктом 2 частини 3 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається в разі непідписання переможцем тендеру договору про закупівлю, а оскільки позивачем, як переможцем, не було підписано відповідний договір про закупівлю - забезпечення тендерної пропозиції не підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим у справі рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- єдиною підставою, що мала бути застосована при відхиленні тендерних пропозицій, є ненадання копії ліцензії або документа дозвільного характеру переможцем процедури закупівлі, як це передбачено абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі ;

- відповідачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про відмову позивача від підписання договору про закупівлю, що визначено відповідачем підставою відхилення тендерної пропозиції позивача;

- дії позивача не можна розцінювати, як відмову від укладення договору;

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при дослідженні законності прийнятого 16.10.2020 рішення тендерного комітету НБУ про відхилення тендерної пропозиції Йе Енергія на підставі абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі та пункту 3 Відхилення тендерних пропозицій розділу Оцінка тендерної пропозиції тендерної документації;

- оскільки з жодним учасником процедури закупівлі не був укладений договір про закупівлю, а тому у відповідності до положення п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , кошти, отримані відповідачем за банківською гарантією № 23-2/2020-г від 11.08.2020 в сумі 200 000,00 грн. підлягають поверненню відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки тендер був завершений у зв`язку з не укладенням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

12.07.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли доповнення від апеляційної скарги, в яких скаржник додатково в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що:

- суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував, чому, на його думку, при виборі застосування між п. 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі (неповернення забезпечення тендерної пропозиції через не підписання договору про закупівлю) та п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі (повернення забезпечення тендерної пропозиції з підстави неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників), застосуванню підлягає саме п. 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі ;

- суд першої інстанції мав дослідити питання колізії вказаних вище норм права та вибору тієї норми яка має застосовуватися до правовідносин, що склалися;

- при вирішенні колізії правових норм, визначених в п. 2 ч. 3 ст. 25 та п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , застосуванню підлягає саме норма п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , відповідно до якої забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції;

- суд першої інстанції також не дав оцінку наведеним Позивачем висновкам Верховного Суду, які підлягали застосуванню до правовідносин, що виникли (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 910/18956/17);

- суд першої інстанції не зазначив жодної мотивації стосовно того, чому неможливість надання Позивачем копії ліцензії під час укладення договору про закупівлю, що Законом України Про публічні закупівлі визначається як окрема підстава відхилення тендерних пропозицій, визначається судом першої інстанції фактичною відмовою від укладення договору;

- суд першої інстанції також не обґрунтував, які саме дії позивача свідчать про відмову від укладення договору про закупівлю, а також мотиви неприйняття аргументів Позивача про те, що у якості підстави відхилення тендерної пропозиції має застосовуватись абз. 4 (або 3, якщо не враховувати рядок переможець процедури закупівлі: ) п. З ч. 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі (відхилення тендерної пропозиції через ненадання копії ліцензії);

- суд першої інстанції взагалі не дослідив питання необхідності переоформлення Позивачем ліцензії, що безпосередньо стосується питання визначення правильної та законної підстави відхилення тендерної пропозиції та відповідно дослідження законності прийнятого тендерним комітетом НБУ рішення від 16.10.2020.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

29.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Національний банк України посилався на те, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зміна найменування ліцензіата будь-якої організаційної форми не передбачає необхідності переоформлення ліцензії, що також не є і підставою для зупинення або анулюванні ліцензії, як визначено п. 6.4 та 7.1 Порядку ліцензування. При цьому, на засіданні Тендерного комітету Національного банку України від 01.10.2020 прийнято рішення про укладення договору за результатами закупівлі, з позивачем, і відповідне повідомлення оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу 02.10.2020. При цьому, переможцем процедури закупівлі (позивачем) надано у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі . Також, позивачем надано лист від 15.10.2020 у справі № 167-СЛ-1394-1020 в якому повідомлено замовника закупівлі про зміну найменування та неможливості надати на дату укладення договору, примірник відповідної ліцензії. При цьому, при прийнятті протоколу Тендерного комітету Національного банку України від 19.10.2020 № 65/1586-пк , яким відхилено тендерну пропозицію позивача відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі з тих підстав, що переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. Крім того, дії відповідача щодо неповернення позивачу тендерного забезпечення - є законними та такими, що узгоджуються з вимогами ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2723/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21, розгляд справи призначено з викликом сторін в судове засідання 02.09.2021, встановлено учасникам справи строк на подання відзивів, заяв та клопотань.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судовому засіданні 02.09.2021 представник скаржника (позивача) підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та постановити в апеляційному порядку нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21 - залишити без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 02.09.2021 ПАТ "Банк "Кліринговий Дім" представників не направило, про дату час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, проте, неявка представників третьої особи не є перешкодою для розгляду справи в силу приписів п.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до оголошення № UA-2019-12-28-001554-с, яке розміщено на авторизованому електронному майданчику Prozorro (https://prozorro.QOv.ua/tender/UA-2020-07-10-008004-c), відповідачем, як замовником, оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу (ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо).

В процедурі торгів приймали участь наступні учасники: ТОВ ТЕК , ТОВ ЄГАЗ (змінило найменування на ТОВ ЙЕ Енергія ), ТОВ Благогаз збут , ТОВ Укр Газ Ресурс , ТОВ Екотехноінвест , ТОВ АС , ТОВ "Енерджі Трейд Груп", ТОВ "Еру Трейдінг".

Відповідно до розділу 2 умов тендерної документації Забезпечення тендерної пропозиції , учасник торгів для забезпечення виконання зобов`язань, які виникають у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, надає забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, згідно з якою первинне зобов`язання несе будь-який банк та з обов`язковим накладенням електронного цифрового підпису/кваліфікованого електронного підпису. Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам статей 560 Цивільного кодексу України та 200 Господарського кодексу України, Положенню "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах , затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (із змінами). Банківська гарантія надається у національній валюті України (грн.). Розмір забезпечення тендерної пропозиції: 200 000,00 грн. Строк дії забезпечення тендерної пропозиції складає 120 календарних днів від кінцевої дати подання тендерних пропозицій або більш пізньої дати.

Згідно вимог тендерної документації Істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю та п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації.

В забезпечення тендерної пропозиції ТОВ ЄГАЗ надано банківську гарантію від 11.08.2020 № 23-2/2020-г.

01.10.2020 ТОВ ЄГАЗ на підставі рішення засновника перейменоване на ТОВ ЙЕ Енергія зі внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На засіданні тендерного комітету Національного банку України від 01.10.2020 прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "ЄГАЗ", код з ЄДРПОУ 38863790. Відповідне повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 02.10.2020 на веб - порталі авторизованого електронного майданчика Prozorrо (https.7/prozorro.qov.ua/tender/UA-2020-07-10-008004-c).

У визначений тендерною документацією спосіб, переможець процедури закупівлі - ТОВ "ЄГАЗ" - надав документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених статтею 17 Закону України Про публічні закупівлі . Також, у складі тендерної пропозиції ТОВ "ЄГАЗ" надано постанову НКРЕКП №674 від 18.05.2017 про видачу ліцензії ТОВ "РГК Трейдінг", рішення від 02.03.2020 про зміну назви компанії на ТОВ "ЄГАЗ", постанову НКРЕКП №932 від 13.05.2020 про внесення змін в постанову НКРЕКП № 674 від 18.05.2017 про видачу ліцензії в частині перейменування ТОВ "РГК Трейдінг" на ТОВ "ЄГАЗ".

Надалі, ТОВ "ЄГАЗ" звернулося до Національного банку України з листом від 15.10.2020 №167-СЛ- 394-1020, в якому повідомило, що ТОВ ЄГАЗ на підставі рішення засновника від 01.10.2020 перейменоване на ТОВ ЙЕ Енергія , вказані зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на дату укладання договору про закупівлю ліцензія на провадження діяльності з постачання природного газу не переоформлена на ТОВ ЙЕ Енергія відповідно до вимог та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Таким чином, ТОВ ЙЕ Енергія як переможець процедури закупівлі, не може виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та надати під час укладення договору про закупівлю копію ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу.

Рішенням тендерного комітету Національного банку від 16.10.2020, оформленим протоколом № 65/1586-пк, відхилено тендерну пропозицію ТОВ ЙЕ Енергія , оскільки переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю або укладення договору про закупівлю. Визнано переможцем процедури закупівлі ТОВ Благогаз збут .

У подальшому, відповідач звернувся до наступного визначеного переможця закупівлі ТОВ "АС" та інших учасників процедури, з пропозицією продовжити строк дії поданої тендерної пропозиції та забезпечення до 08.02.2021 року.

Однак, учасники ТОВ "АС" та ТОВ "Еру Трейдінг" направили відмови в продовженні строку дії тендерних пропозицій та забезпечення, а ТОВ "Енерджі Трейд Груп" відповідь не надало.

З огляду на наведене, відповідачем на підставі абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі відхилено тендерні пропозиції ТОВ "АС", ТОВ "Енерджі Трейд Груп" та ТОВ "Еру Трейдінг". Рішенням тендерного комітету Національного банку від 09.12.2020 протокол №65/2096-пк відмінено тендер з предмета закупівлі "Природний газ", код ДК 21:2015: 09120000 - 6 "Газове паливо", відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-07-10-008004-C, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua) 110.07.2020, на підставі пункту 3 частини 2 статті 32 Закону, оскільки відхилено всі тендерні пропозиції.

14.12.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів у розмірі 200000 грн. за банківською гарантією.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені положеннями Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

За положеннями частини 1 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

Частиною 3 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі:

1) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

2) непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі;

3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

4) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі:

1) закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, зазначеного в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;

2) укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі;

3) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції до закінчення строку її подання;

4) закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, Тендерною документацією на закупівлю "Природний газ", код ДК 21:2015: 09120000 - 6 "Газове паливо" (затвердженої рішенням тендерного комітету від 08.07.2020, протокол №65/835-пк) в пункті 3 Розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції визначені наступні умови повернення чи неповернення забезпечення тендерної пропозицїї, а саме, забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п`яти днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:

- закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;

- укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем тендеру;

- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;

- закінчення тендеру в разі неукладення договору про закупівлю із жодним учасників, які подали тендерні пропозиції.

Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:

- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

- непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру;

- ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;

- ненадання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання зговору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інтанції, на засіданні тендерного комітету Національного банку України від 01.10.2020 прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "ЄГАЗ", код з ЄДРПОУ 38863790, оприлюднене 02.10.2020 на веб - порталі авторизованого електронного майданчика Prozorrо (https.7/prozorro.qov.ua/tender/UA-2020-07-10-008004-c).

Також, відповідно до листа від 15.10.2020 №167-СЛ- 394-1020 ТОВ "ЄГАЗ", останнє повідомило Національному банку України, що на підставі рішення засновника від 01.10.2020 ТОВ "ЄГАЗ" перейменоване на ТОВ ЙЕ Енергія . Станом на дату укладання договору про закупівлю ліцензія на провадження діяльності з постачання природного газу не переоформлена на ТОВ ЙЕ Енергія відповідно до вимог та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Таким чином, ТОВ ЙЕ Енергія , як переможець процедури закупівлі, не може виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та надати під час укладення договору про закупівлю копію ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, із наведеної у листі від 15.10.2020 №167-СЛ- 394-1020 позивачем інформації слідує, що останній повідомив відповідача про неможливість виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі щодо надання під час укладення договору про закупівлю копію ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу. Таким чином, позивач фактично відмовився від укладення договору про закупівлю. Жодних інших пропозицій, наприклад, щодо продовження терміну для укладення договору з метою надання всіх документів, позивачем у вказаному листі - не зазначено.

При цьому, позивач наголошував на тому, що ним вчинено всі необхідні дії для переоформлення ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу унаслідок зміни найменування юридичної особи позивача.

В свою чергу, відповідач вказував на обставини чинності виданої позивачу ліцензії та правомірності своїх дій при прийнятті протоколу Тендерного комітету Національного банку України від 19.10.2020 № 65/1586-пк, яким відхилено тендерну пропозицію позивача відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі з тих підстав, що переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, а також дій щодо неповернення позивачу тендерного забезпечення з підстав, що узгоджуються вимогами ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі .

За наслідками апеляційного розгляду справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, підставою для прийняття оспорюваного рішення від 16.10.2020 тендерного комітету відповідача не є обставини щодо невідповідності наданих позивачем документів для укладення договору чи не надання таких документів. Підставою відхилення тендерної пропозиції позивача слугувало саме повідомлення про неможливість виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі , про що позивачем зазначено в листі від 15.10.2020 №167-СЛ- 394-1020.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

У разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею (частина 7 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі").

Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з правильними висновками суду першої інстанції про те, що прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 16.10.2020, оформленим протоколом № 65/1586-пк, яким відхилено тендерну пропозицію ТОВ ЙЕ Енергія унаслідок відмови від укладення договору про закупівлю, - відповідає вищенаведеним положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Доводи позивача у позові та апеляційній скарзі про те, що забезпечення тендерної пропозиції підлягає поверненню у зв`язку з тим, що відповідачем з жодним учасником тендеру не укладено договір про закупівлю, - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки в контексті спірного випадку, саме пунктом 2 частини 3 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається в разі непідписання переможцем тендеру договору про закупівлю.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував, чому, на його думку, при виборі застосування між п. 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі (неповернення забезпечення тендерної пропозиції через не підписання договору про закупівлю) та п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі (повернення забезпечення тендерної пропозиції з підстави неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників), застосуванню підлягає саме п. 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , і відповідно, не досліджено питання колізії вказаних вище норм права та вибору тієї норми яка має застосовуватися до правовідносин, що склалися - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та безпідставні з огляду на наступне.

Стаття 25 Закону України Про публічні закупівлі визначає правову природу регулювання забезпечення тендерної пропозиції.

Частина 3 наведеної статті 25 Закону України Про публічні закупівлі містить обумовлені законом випадки неповернення забезпечення тендерної пропозиції, зокрема, у випадку, обумовленому п. 2: непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі.

Тобто, наведений пункт 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі визначає, що у випадку, коли процедура закупівлі проведена і визначено переможця, тобто в розумінні п. 18 ч. 1 ст. 1, визначено учасника, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, і саме факт не підписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі визначає визначене законом право особи не повертати забезпечення тендерної пропозиції. Тобто, неповернення забезпечення тендерної пропозиції, яке врегульовано п. 2 ч. 3 статті 25 Закону України Про публічні закупівлі , передбачено у випадку саме визначеного переможця закупівлі.

В свою чергу, п. 37 ч. 1 ст. 1 заведеного Закону визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

В свою чергу, ч. 1, ч. 2 ст. 33 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Переможцю процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі направляється інформація про переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі із зазначенням його найменування та місцезнаходження.

Також, частина 4 наведеної статті 25 Закону України Про публічні закупівлі містить обумовлені законом випадки повернення забезпечення тендерної пропозиції, зокрема, у випадку, обумовленому п. 4: закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що позивача визнано переможцем процедури закупівлі - відкритих торгів на закупівлю природного газу (ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо), оскільки протоколом від 01.10.2020 Національний банк України ухвалив відповідне рішення.

Доводи скаржника про те, що при вирішенні колізії правових норм, визначених в п. 2 ч. 3 ст. 25 та п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , застосуванню підлягає саме норма п. 4 ч. 4 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі , відповідно до якої забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції - судом апеляційної інстанції відхиляється як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в контексті спірних правовідносин учасників справи, жодної колізії вказаних правових норм - не вбачається, оскільки п. 2 ч. 3 ст. 25 Закону України Про публічні закупівлі визначено саме підстави для відсутності повернення тендерного забезпечення у випадку наявності переможця в розумінні п. 18 ч. 1 ст. 1 наведеного Закону, яким і було визначено позивача, що підтверджується протоколом від 01.10.2020.

В свою чергу, пункт 4 частини 4 наведеної статті 25 Закону України Про публічні закупівлі містить обумовлені випадки повернення забезпечення тендерної пропозиції виключно в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції, тобто з особами, які лише подали відповідні тендерні пропозиції, і припис вказаної частини не містить включення в себе терміну переможець , що виключає застосування до спірних правовідносин в контексті існуючого між сторонами спору припису пункту 4 частини 4 наведеної статті 25 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки як зазначено вище, позивач дійсно мав статус учасника процедури закупівлі, проте, набув статус переможця , обумовлений . 37 ч. 1 ст. 1 заведеного Закону.

При цьому, доводи позивача про те, що з жодним учасником закупівлі не було укладено відповідний договір - не спростовує правомірність визначення позивача саме переможцем закупівлі, і таке визначення покладає на особу певні зобов`язання з урахуванням як умов Тендерної пропозиції, так і з урахуванням приписів Закону України Про публічні закупівлі , зокрема, укласти відповідний договір, як переможець, на запропонованих замовником умовах.

Проте, відповідний договір про закупівлю між сторонами підписано не було, що учасниками спору не заперечувалось, а отже, позивач, саме як переможець закупівлі, не підписав відповідний договір, і відповідне не підписання не було наслідком саме дій відповідача (оскільки ним не приймалось жодних рішень щодо відмови в укладенні договору саме з підстав зміни найменування та організаційної форми позивача, що призвело до необхідності до внесення змін до документу, на підставі якого позивач здійснює ліцензійну діяльність), а стало наслідком саме дій позивача, що призвело до прийняття оспорюваного рішення.

При цьому, Національний банк України у своєму протокольному рішенні від 01.10.2020 про визначення позивача переможцем закупівлі, прийняв рішення про укладення відповідного договору з позивачем, як переможцем, проте, саме позивачем було повідомлено відповідача листом від 15.10.2020 у справі № 167-СЛ-1394-1020 про зміну найменування та неможливість надати на дату укладення договору, примірник відповідної ліцензії, що підтверджує неможливість виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та надати під час укладення договору про закупівлю копію ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що пунктом 6.2 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2020 № 548, у разі зміни найменування ліцензіата (акціонерного товариства), у тому числі у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку із перетворенням ліцензіата (акціонерного товариства) в інше господарське товариство, провадження господарської діяльності здійснюється на підставі виданої раніше такому товариству відповідної чинної ліцензії.

Крім того, пунктом 7.1 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2020 № 548, передбачені випадки анулюванні ліцензії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України припинення та/або анулювання чинності ліцензії позивача на провадження відповідного виду господарської діяльності після зміни найменування позивача та організаційно-правової форми, як не містять доказів, що позивачу було відмовлено в укладенні відповідного договору саме з підстав зміни найменування та організаційно - правової форми товариства.

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що як зазначав Національний банк України в поясненнях по суті спору, в складі тендерної пропозиції позивача (до зміни найменування була надана постанова НКРЕП № 764 від 18.05.2017 про видачу ліцензії ТОВ РГК Трейдінг та рішення від 02.03.2020 про зміну назви компанії на ТОВ ЄГАЗ , і на момент звернення позивача відповідною тендерною пропозицією ліцензія від 18.05.2017 є чинною для підприємства ТОВ ЄГАЗ (код 38863790)), а отже, зміна назви позивача не призвела до втрати чинності ліцензії.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення тендерного комітету Національного банку України від 16.10.2020 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Йе Енергія" на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 3 "Відхилення тендерних пропозицій" розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації - є законним, обґрунтованим та на момент його прийняття відповідало наведеним приписам Закону України Про публічні закупівлі , а тому підстави для визнання його незаконним та скасування. За наведених позивачем доводів та обґрунтувань - відсутні та не були підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Також, вимоги позивача про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. також не підлягають задоволенню з огляду на встановлені обставини справи та відсутність обумовлених законом підстав для їх повернення позивачу.

Також, судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані і доводи позивача, викладені у позові, стосовно посилань на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки отримані відповідачем кошти в якості тендерного забезпечення отримані на належній правовій підставі (як забезпечення тендерної пропозиції), і підстави для повернення якої не є такими, що відпали в силу вимог закону.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції також не дав оцінку наведеним позивачем висновкам Верховного Суду, які підлягали застосуванню до правовідносин, що виникли, а саме, з урахуванням постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 910/18956/17 - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки у вказаній справі правовідносини, які досліджувались судом касаційної інстанції, не є подібними до даної справи, як і обставини даної справи № 910/2723/21, є відмінними від обставин справи № 910/18956/17, оскільки у справі № 910/18956/17 ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 100 000 грн. тендерного забезпечення за банківською гарантію забезпечення тендерної пропозиції, тобто, у даній справі, спірні правовідносини стосувались правовідносин позивача, та відповідача, як банківської установи, щодо сплати банківської гарантії, як забезпечення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Національного банку України від 16.10.2020 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Йе Енергія" на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 3 "Відхилення тендерних пропозицій" розділу "Оцінка тендерної пропозиції" тендерної документації, оскільки переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, а також про стягнення з Національного банку України 200000 грн., отриманих за банківською гарантією від 11.08.2020 № 23-2/2020-г -задоволенню не підлягають, а тому судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2723/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Йе Енергія".

4. Матеріали справи № 910/2723/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 17.09.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

Є.Ю. Шаптала