Рішення

від 31.08.2021 по справі 908/1821/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/99/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 Справа № 908/1821/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1821/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, а/с 271, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (вул. Перемоги, буд. 80, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 05498677)

про стягнення 317294,74грн.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року в сумі 317294,74 грн. за договором № Е/249-20 про постачання електричної енергії споживачу від 30.01.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1821/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/99/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 19.07.2021.

16.07.2021 на адресу суду від Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вих.. № 01-07/965 від 14.07.2021) в якому останній просить суд:

- у зв`язку з визнанням вимог Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 317294,74 грн. - задовольнити;

- у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради судовий збір у розмірі 2379,21 грн. та в порядку ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову;

- в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. - відмовити;

Ухвалою від 13.07.2021 судове засідання у справі № 908/1821/21 перенесено з 19.07.2021 на 02.08.2021.

Ухвалою від 02.08.2021 відкладено розгляд справи на 16.08.22021, яке перенесено на 31.08.2021.

27.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутністю свого представника. Також позивач зазначає, що оскільки ним фактично не понесено витрат на правову допомогу, тому не надався детальний розрахунок в рамках ч. 8. Ст. 129 ГПК України.

В судовому засіданні 31.08.2021 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв`язку з неявкою представників сторін, згідно з ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між стронами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № Е/249-20 від 30.01.2020, на виконання умов якого позивач протягом лютого 2021 року поставив електричну енергію в обсягах фактичного споживання відповідачем в загальній кількості 136,178 тис. кВт/год. на загальну суму - 317294,74 грн., що залишається несплаченою. Для вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензію №392 від 06.04.2021, у відповідь на яку, відповідач направив лист № 01-07/597 від 11.05.2021 де зазначає про відсутність можливості розрахуватись за фактично поставлені обсяги електричної енергії. Просить суд, на підставі ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 525, 530, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 59 Закону України Про ринок електричної гнергії , постановами НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії від 14.03.2018 № 312, Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії від 14.03.2018 №311, позов задовольнити.

Відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 31.08.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

20.01.2020 між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/249-20, за умовами якого (п. 2.1.) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Договір укладено на підставі Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до договору) на умовах комерційної пропозиції постачальника.

Умови договору, орієнтовний обсяг закупівлі, ціна за одиницю товару для підприємств, які фінансуються з державного чи місцевих бюджетів, визначаються за результатами проведення конкурсної процедури закупівлі, відповідно до Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922-VІІІ, номер закупівлі UА-2019-12-23-003907-b, що розміщений за посиланням у відкритому доступі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Ізговору.

Пункт 2.3. договору визначено обсяг предмету закупівлі: 1 498 305 тис. кВт.

Згідно п. 4.1. договору, для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.

Ціна цього договору, на день його укладання, становить 2 574 087,99 грн., у т.ч. ПДВ - 429 014,67 грн. (п. 5.1.).

Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії на дату укладення договору складала- 1,718 грн. (1 грн. 71 коп.) в т.ч. ПДВ (розрахована шляхом поділу суми договору на замовлений обсяг).

Відповідно до пункт 13.1. , цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви- приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Відповідно до п. 10 комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору), договір набуває юридичної сили з моменту його підписання Сторонами, діє до 31.12.2020. Згідно ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Строк дії Договору в подальшому був пролонгований до 31.03.2020 в частині постачання електричної енергії відповідно до додаткової угоди № 8 від 28.12.2020, № 9 від 18.01.2021.

Протягом дії Договору Сторонами було затверджено додаткові угоди щодо зміни ціни.

На виконання умов договору, протягом лютого 2021 року позивач поставив електричну енергію в обсягах фактичного споживання відповідачем, виконавши свої зобов`язання за договором.

Так, згідно акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0001356 від 10.03.2021, позивач поставив відповідачу електричну енергію у лютому 2021 року в загальній кількості - 136,178 тис. кВт/год. на загальну суму 317 294,74 грн., яка останнім не сплачена.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію № 392 від 06.04.2021, у відповідь на яку, відповідач направив лист № 01-07/597 від 11.05.2021 де зазначає про відсутність можливості розрахуватись за фактично поставлені обсяги електричної енергії.

Відсутність своєчасної оплати відповідачем за спожиту електричну енергію у лютому 2021 року стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п.1.1.2 ПРРЕЕ).

За змістом п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно з листом від 05.05.2021 № 007-66/2585 (з додатком) ПАТ «Запоріжжяобленерго» , як оператор системи розподілу, на лист ТОВ «Енергоргазрезерв» надало підтверджуючу інформацію щодо постачання позивачем КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради у розрахунковому періоді з 01.02.2021 по 28.02.2021 обсягів електричної енергії в загальному розмірі 136,178 тис. кВт/год.

Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

В пункті 4 комерційної пропозиції (додаток №2 до договору) визначено, що платежі за спожиту електричну енергію здійснюються в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов`язання має бути або чітко визначений роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, термін - конкретною датою або вказівкою на подію, яка неминуче настане.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

В частині 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).

Із змісту пунктів 5.4, 5.7, 7.2 Договору вбачається, що ціна електричної енергії має визначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу. Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Згідно з п.п. 4.13, 4.14 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 робочих днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).

Отже, умовами договору на Постачальника електричної енергії покладено обов`язок сформувати та виставити рахунок на оплату електричної енергії

Згідно ж з п. 6.2. Договору Споживач в свою чергу зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами цього Договору.

Як встановлено судом вище, на підставі укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії ТОВ «Енергогазрезерв» було складено Акт № РН-0001356 приймання-передачі електричної енергії від 10.03.2021 за лютий 2021р. на суму 317294,74 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Надані позивачем до матеріалів справи докази свідчать, що до направленої на адресу відповідача претензії № 392 від 06.04.2021 про сплату боргу в сумі 317294,74 грн. позивачем був доданий відповідний рахунок від 10.03.2021.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

На підставі всього вищевикладеного, досліджених у сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію спожиту у лютому 2021 року в розмірі 317294,74 грн.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Згідно приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 2479,72 грн, що складає 50 відсотків судового збору (4759,43 грн), у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2479,72 грн. покладаються на відповідача.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зав`язку з розглядом даної справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складають 5000,00 грн., та вказано, що детальний розрахунок та докази на підтвердження будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

27.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній зазначає, що оскільки ним фактично не понесено витрат на правову допомогу, тому не надався детальний розрахунок в рамках ч. 8. Ст. 129 ГПК України.

У зв`язку із цим, питання щодо розподілу судових втрат в цій частині судом не вирішувалось.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (вул. Перемоги, буд. 80, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 05498677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, а/с 271, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996) - 317294 (триста сімнадцять тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 74 коп. основного боргу та 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят девять) грн 72 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, буд. 137, а/с 271, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996) з Державного бюджету України, судовий збір в сумі 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят девять) грн 72 коп., про що винести відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.09.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян