Рішення

від 09.09.2021 по справі 920/33/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2021Справа № 920/33/21 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Трейд"

до Сумської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, про поновлення договору оренди

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Шевченко В.А.

Від відповідача: не з`явились

В судовому засіданні 09.09.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Трейд" до Сумської обласної державної адміністрації про скасування рішення та визнання додаткової угоди укладеною.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2021 № 920/33/21 позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.02.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 08.02.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2021.

До Господарського суду міста Києва 18.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Трейд" надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та забезпечення проведення відеоконференції доручити Господарському суду Сумської області.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про слухання справи в режимі відеоконференції.

26.03.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідно до ст. 122 ЗК України Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області не мала повноважень щодо передачі в оренду земельної ділянки. Просив проводити розгляд справи без участі його представника.

01.04.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує доводи відповідача та підтримує позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.04.2021 відкладено підготовче засідання до 13.05.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду по суті на 17.06.2021.

Ухвалою суду від 17.06.2021 відкладено судове засідання на 15.07.2021, визнано явку учасників справи у судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 15.07.2021 чудове засідання відкладено на 19.08.2021, зобов`язано сторін надати письмові пояснення.

16.08.2021 та 19.08.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про наявність повноважень у Краснопільської районної державної адміністрації укладати спірний договір. Також позивач наголошував, що договір не визнавався недійсним та є правомірним в силу припису ст. 204 ЦК України.

В судовому засіданні 19.08.2021 оголошено перерву до 09.09.2021, зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо редакції додаткової угоди, поданої до відповідача при зверненні щодо продовження строку дії договору оренди.

30.08.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення з приводу повноважень на укладення спірного договору та підтримано позовні вимоги. До пояснень долучено додаткові докази.

В судове засідання 09.09.2021 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Трейд" (орендар) та Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області (орендодавець) укладено договір оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом).

Згідно п. 1 договору орендодавець враховуючи вимоги Податкового, Водного та Земельного кодексів України, беручи до уваги "Методичні рекомендації щодо надання в оренду земельних ділянок з розташованими на них водними об`єктами та гідроспорудами (майном)", затверджені рішенням сесії Сумської обласної ради від 19.08.2011 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (для рибогосподарських потреб) став "Курінний", що знаходиться за межами населених пунктів Краснопільської селищної ради Краснопільського району Сумської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 64,4168 га, з розташованими на ній водним об`єктом, площа водного дзеркала якого складає 53,3751 га, землі під пасовищами 10,7709 га, землі під гідротехнічною спорудою 0,2708 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: гідроспоруда (земляна проїзна плотина без твердого покриття (п. 2, 3 договору).

До матеріалів справи долучено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.04.2013, який складено між Краснопільською районною державною адміністрацією та ТОВ "Оберіг-Трейд" про те, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5922355100:08:005:0336, яка є державною власністю, розпорядником якої відповідно до ст. 122 ЗК України є Краснопільська районна державна адміністрація, визначені згідно з Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, Технічною документацією з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Земельну ділянку, розташовану на території Краснопільської селищної ради з накладеними на неї сервітутами та обмеженнями щодо використання орендар прийняв до використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 7 років і діє з 22.04.2013 по 22.04.2020 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищевказану земельну ділянку, що підтверджується актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.04.2013.

23.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору на строк 7 років. Заява була отримана відповідачем 23.12.2019 за вх. № 6273/01-36. До заяви долучено додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами на 7 років та встановлення на земельну ділянку розміру орендної плати у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки.

Відповідач не оспорював та не заперечував обставин щодо подання йому позивачем вищезазначеної заяви з додатковою угодою.

14.01.2020 позивач направив відповідачу до вказаної вище заяви додаткові документи.

У листі № 01-22/3384 від 01.04.2020 відповідач погодився з позивачем на надання земельної ділянки в оренду терміном на 7 років та запропонував орендну плату встановити у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки без врахування плати за водні ресурси (водний простір).

Позивач листом № 1 від 13.04.2020 надав відповідачу погодження на підвищення орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації № 401-ОД від 14.08.2020 "Про припинення договору оренди земельної ділянки за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради Краснопільського району Сумської області" було припинено договір оренди землі від 22.04.2013, укладений між Краснопільською районною державною адміністрацією та ТОВ "Оберіг-Трейд", загальною площею 64,6168 га (кадастровий номер 5922355100:08:005:0336), у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Позивач листом від 28.09.2020 "Про поновлення договору оренди" використовуючи своє переважне право на поновлення договору просив відповідача переглянути своє рішення щодо припинення договору і вважати договір продовженим на 7 років. Докази направлення долучені до матеріалів справи.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі договору оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом) від 22.04.2013 року позивач набув у користування земельну ділянку загальною площею 64,4168 га, з розташованими на ній водним об`єктом, площа водного дзеркала якого складає 53,3751 га, землі під пасовищами 10,7709 га, землі під гідротехнічною спорудою 0,2708 га, яка розташована за межами населених пунктів Краснопільської селищної ради Сумської області.

Відповідно до ст. 5, 8-1 ВК України (в редакції чинній на момент укладення договору) водні об`єкти загальнодержавного і місцевого значення До водних об`єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об`єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 1) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

Відповідно до ст. 51 ВК України (в редакції чинній на момент укладення договору) у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Орендодавцями водних об`єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об`єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади.2) розпорядження водними об`єктами місцевого значення

Згідно ст. 122 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення договору) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до наведених вище норм Сумська обласна рада своїм рішенням 08 сесії шостого скликання від 19 серпня 2011 року затвердила Методичні рекомендації щодо надання в оренду земельних ділянок з розташованими на них водними об`єктами та гідроспорудами (майном), рекомендувавши, зокрема, районним державним адміністраціям установлювати річну орендну плату за використання земельних ділянок водного фонду на рівні, не нижчому ніж 7 % від нормативної грошової оцінки землі.

Підпунктом 2.2, 2.4 розділу 2 цих Методичних рекомендацій визначалося, що фізичні та юридичні особи, у власності яких знаходиться гідроспоруда, зацікавлені в отриманні земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом в оренду, звертаються до районної державної адміністрації (сільської, селищної, міської ради) з клопотанням, у якому зазначаються: найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, ідентифікаційний номер та місцезнаходження чи проживання; місцезнаходження водного об`єкта, площа водного дзеркала об`єкта при нормальному підпірному рівні, площа земель прибережних смуг, необхідних для використання орендареві, мета та термін оренди. Всі інші особи набувають право оренди на аукціоні.

Фізична або юридична особа набуває права користування земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом тільки після прийняття нормативно-правового акта районною державною адміністрацією, підписання сторонами договору оренди та його державної реєстрації, погодженого Сумським обласним виробничим управлінням водного господарства і державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Сумській області та одержання дозволу на спецводокористування. (підпункт 3.3 розділу 3 Методичних рекомендацій).

Таким чином, Сумська обласна рада за чинним на той час законодавством передала повноваження щодо надання водних об`єктів місцевого значення в користування районним державним адміністраціям.

Договір оренди між Краснопільською районною державною адміністрацією та позивачем був укладений поза аукціоном у зв`язку з тим, що позивач був власником гідроспоруди. Вказана обставина не заперечувалась та не спростовувалась відповідачем.

Натомість у відзиві відповідачем вказано, що розпорядженням голови Краснопільської районної державної адміністрації від 22.04.2013 року №76-ОД Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду (далі - розпорядження № 76-ОД) у зв`язку з придбанням ТОВ Оберіг-Трейд у Фермерського господарства Колос гідротехнічної споруди згідно з договором купівлі-продажу від 10.04.2013 року № 1/04 було вирішено укласти з ТОВ Оберіг-Трейд договір оренди земельної ділянки водного фонду став Курінний для рибогосподарських потреб, що знаходиться за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради загальною площею 64,4168 гектара терміном на 7 років, встановивши при цьому орендну плату на рівні 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області при укладенні договору оренди землі від 22.04.2013 мала повноваження виступати орендодавцем відповідної земельної ділянки.

Тому, доводи відповідача з приводу відсутності повноважень Краснопільської районної державної адміністрації щодо передачі в оренду земельної ділянки безпідставні.

Крім того, доказів визнання договору оренди землі від 22.04.2013 недійсним, припиненим чи розірваним, у встановленому законом порядку з підстави відсутності у орендодавця повноважень на його укладення, суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельної ділянки, що визначена у договорі оренди землі, станом на час розгляду спору віднесено до повноважень Сумської обласної державної адміністрації, яка є відповідачем у даній справі.

У частині першій статті 777 Цивільного Кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Законом України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про поновлення терміну дії договору) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до умов договору оренди земельної ділянки строком закінчення дії договору є 22.04.2020.

23.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору на строк 7 років.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з листом 23.12.2019 про поновлення договору оренди землі.

Разом з тим, підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а протягом одного місяця після його закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення цього договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на час звернення до суду за захистом своїх прав, позивач, по-перше, після закінчення строку дії договорів оренди земельної ділянки продовжує належним чином користуватися орендованою ділянкою та виконує обов`язки землекористувача за спірним договором оренди земельної ділянки, в тому числі сплачує орендну плату.

Доказів неналежного виконання позивачем договору суду не надано, у т.ч. заборгованості по орендній платі станом на час вирішення спору матеріали справи не містять.

По-друге, в місячний строк після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, відповідач не направляв позивачу повідомлення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки.

Частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, у визначений законодавством строк додаткова угода про поновлення договору оренди землі сторонами укладена не була.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, листом від 23.12.2019 року позивач надіслав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

У листі № 01-22/3384 від 01.04.2020 відповідач погодився з позивачем на надання земельної ділянки в оренду терміном на 7 років та запропонував орендну плату встановити у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки без врахування плати за водні ресурси (водний простір).

Натомість відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, чим порушує вимоги Закону України "Про оренду землі" та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Суд відзначає, що умови додаткової угоди, яка є предметом спору у даній справі, відповідають вимогам чинного законодавства України та не суперечать йому.

З урахуванням вище наведеного, встановивши факт належного виконання позивачем умов договору оренди, не надіслання відповідачем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для поновлення договору оренди землі від 22.04.2013 року на новий строк згідно приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", шляхом визнання додаткової угоди укладеною в редакції позивача.

Також встановлено, що розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації № 401-ОД від 14.08.2020 було припинено вищевказаний договір, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З аналізу вказаних положень Цивільного кодексу України вбачається, що майном є, в тому числі, і майнові права (наприклад, право користування майном), а відтак, від неправомірних посягань національним законодавством охороняється право власності не лише на саму річ, як об`єкт матеріального світу, а й на майнові права, які полягають, зокрема, у володінні та користуванні даною річчю.

Тобто, відповідач, приймаючи розпорядження № 401-ОД від 14.08.2020 та припиняючи право користування позивача земельною ділянкою, порушив ст. 122 ЗК України та діяв з перевищенням своєї компетенції, що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення.

За вказаних обставин та з наведених мотивів суд дійшов висновку про те, що позов в частині визнання розпорядження Сумської обласної державної адміністрації № 401-ОД від 14.08.2020 незаконним та його скасуванню також підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, в зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації №401-ОД від 14.08.2020.

3. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом) від 22 квітня 2013 року між Краснопільською РДА Сумської області та ТОВ Оберіг-Трейд на той самий строк та на тих самих умовах у наступній редакції:

"Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом), між Краснопільською РДА Сумської області та ТОВ Оберіг-Трейд від 22 квітня 2013 року на той самий строк та на тих же умовах.

22 квітня 2020 смт. Краснопілля

Орендодавець: Сумська обласна державна адміністрація в особі голови - Особа 1, з однієї сторони, та орендар ТОВ Оберіг-Трейд в особі керівника - Особа 2, з другої сторони, досягли згоди з наступного:

Договір оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом), укладений 22 квітня 2013 року між орендодавцем Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області, в особі голови Кідіменка П.П., та орендарем - ТОВ Оберіг-Трейд , в особі керівника Шевченка О.В., щодо земельної ділянки (з розташованим на ній водним об`єктом), кадастровий номер 5922355100:08:005:0336, поновити на сім років (з 22 квітня 2020 року по 22 квітня 2027 року).

Усі інші умови указаного вище договору, які не обумовлені в цій додатковій угоді, залишаються незмінними і є обов`язковими для сторін додаткової угоди.

Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (з розташованим на ній водним об`єктом) від 22 квітня 2013 року, укладеного між Краснопільською РДА Сумської області та ТОВ Оберіг-Трейд .

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець:Орендар: Сумська обласна державна адміністраціяТовариство з обмеженою відповідальністю Оберіг-Трейд 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ- 14005581, 42400, Сумська обл., Краснопільський район, тел. (0542) 60-77-55.смт. Краснопілля, вул. Миру, буд. 11, E-mail: mail@sm.gov.uaкод ЄДРПОУ-37938151, моб. тел. 050-300-95-06. 4.Стягнути з Сумської обласної державної адміністрації (4000, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 14005581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Трейд" (42400, Сумська область, Краснопільський район, смт. Краснопілля, вул Миру, буд 11, код ЄДРПОУ 27938151) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.09.2021

Суддя І.В.Усатенко