ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року Справа № 915/689/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаевстройсервис» , вул. Шнеєрсона, 4/4, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 34706935)
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
про визнання додаткової угоди укладеною
Представники сторін у судове засідання не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Николаевстройсервис» з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 30.07.2015 № 10957, укладеною на умовах позивача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 24.06.2021 року.
В судовому засіданні 24.06.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 20.07.2021 року.
В судовому засіданні 20.07.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 05.08.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/689/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 07.09.2021 року.
В судовому засіданні 07.09.2021 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
07.09.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява (вх. № 13519/21), в якій відповідач просить суд розглядати справу по суті за відсутності представника Миколаївської міської ради. Відзив на позовну заяву підтримує.
07.09.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 13528/21), в якому позивач просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи заяви сторін про розгляд справи за відсутності повноважних представників, судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.
Інші заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
3.1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо набуття позивачем права на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте Миколаївська міська рада за відсутності будь-яких заперечень зволікає з укладанням додаткової угоди, що порушує права позивача. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. ст. 33 Закону України "Про оренду землі", практикою Верховного Суду, Європейського суду з прав людини та умовами договору.
3.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
15.07.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив (вх. № 10894/21), в якому відповідач зазначає наступне:
- позивачем до позовної заяви не долучено опису дозвільної справи, що не дає можливість з`ясувати чи додавав орендар до заяви про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, як того вимагає ст. 33 Закону України Про оренду землі та які умови були зазначені в проекті додаткової угоди;
- позивачем не доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк, передбаченої ст. 33 Закону України Про оренду землі .
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі та судовою практикою.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з витягу № НВ-4804927332018 від 16.07.2018 з Державного земельного кадастру 13.06.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою вулиця Космонавтів, 1/20, м. Миколаїв загальною площею 8,1383 га з кадастровим номером 4810136900:05:004:0005. Форма власності - комунальна (арк. 20-24).
Відповідно до п. 2.2 рішення Миколаївської міської ради № 29/42 від 27.06.2013 року пункт 12.3 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 21.08.2012 №19/42:
"12.3. Передати товариству з обмеженою відповідальністю «Николаевстройсервис» в оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 81383 кв. м для будівництва протиерозійних споруд та подальшого будівництва туристичного комплексу у районі нафтобази по вул. Космонавтів" визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до п. 2.4 рішення Миколаївської міської ради № 29/42 від 27.06.2013 року передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Николаевстройсервис» в оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 81383 кв. м для будівництва та подальшого обслуговування перевантажувального комплексу з наданням адреси: вул. Космонавтів,1/20 (арк. 10).
30.07.2015 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТзОВ Николаевстройсервис (орендар) було укладено договір оренди землі № 10957 (арк. 11-13).
Відповідно до п. 1.1 договору Миколаївська міська рада на підставі рішення міської ради від 27.06.2013 № 29/42 передає, а ТзОВ Николаевстройсервис приймає в оренду земельну ділянку для будівництва та подальшого обслуговування перевантажувального комплексу з наданням адреси: вул. Космонавтів, 1/20 /Ленінський район/.
Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 81 383 кв.м. (за функціональним призначенням - землі поточного будівництва), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136900:05:004:0005).
Відповідно до п. 2.2 Договору земельна ділянка вільна від забудови.
Відповідно до 3.1 договору договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати державної реєстрації права оренди. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі.
Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.
Відповідно до п. 13.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди.
Договір оренди підписано та скріплено печатками сторін.
Договір оренди зареєстровано у Миколаївській міські раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.07.2015 за № 10957.
Відповідно до інформації № 55961181 від 25.03.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельну ділянку площею 8,1383 га з кадастровим номером 4810136900:05:004:0005 зареєстровано в Державному реєстрі за ТзОВ Николаевстройсервис 22.03.2016 року. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі № 10957 від 30.07.2015 (арк. 15).
Отже, строк дії договору становив з 22.03.2016 по 22.03.2021.
25.07.2018 року позивач ТзОВ Николаевстройсервис , за два роки та сім місяців до закінчення строку дії договору оренди (як передбачено п. 3.1 договору), звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі (арк. 16-17).
Відповідно до інформації, наданої виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в листі від 04.08.2021 року № 5412/02.02.01-40/14/21 на адвокатський запит, Миколаївською міською радою надано проект додаткової угоди до договору оренди землі зареєстрованого від 30.07.2015 за № 10957 між Миколаївською міською радою та ТзОВ Николаевстройсервис , доданої до заяви № 000531 від 25.07.2018 (арк. 100).
Додаткової угоди до договору оренди землі за процедурою, передбаченою ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", сторонами не укладено.
25.05.2021 року, після закінчення строку дії договору оренди, позивач ТзОВ Николаевстройсервис звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з листом, в якому позивач просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 30.07.2015 № 10957, на тих самих умовах, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі (арк. 18-19).
Лист від 25.05.2021 року з додатком отримано та зареєстровано в Миколаївській міській раді 25.05.2021 року за вх. № 5931/02-18.
В проекті додаткової угоди позивачем запропоновано поновити термін дії договору оренди на 5 років до 22.03.2026 на тих самих умовах.
Доказів надання відповідачем Миколаївською міською радою відповіді на вищевказану заяву від 25.05.2021 року суду не надано.
Додаткової угоди до договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" між сторонами не укладено.
Суду не подано доказів повідомлення орендодавцем орендаря протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.
На підтвердження належного виконання орендарем умов договору до справи подано докази сплати орендної плати у період з грудня 2019 по квітень 2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (арк. 25-67).
Позивач зазначає, що він продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору, належним чином виконувати умови договору, в тому числі й щодо сплати орендної плати, а відповідач не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору. Підставою позову позивачем обрано ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 5 грудня 2019 року № 340-IX, який набрав чинності 16.01.2020 року, внесено зміни до Земельного кодексу України (доповнено статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"), а також внесено зміни до Закону України "Про оренду землі" (доповнено статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладено в новій редакції статтю 33 "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк").
Вищевказані зміни до ЗК України та Закону України "Про оренду землі" набрали чинності 16.07.2020 року (п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству").
Відповідно до ст. 32-2 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 16.07.2020) поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до абз. 4 розділу ІХ "Перехідних положень" Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 05.04.2015, яка діяла на час укладення договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відповідно до ч. 6-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного ч. 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).
Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч. 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за ч. 6 цієї норми.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц надала висновок, який є обов`язковим до застосування судом в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, в якому роз`яснила, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору (постанова ВП ВС від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 року по справі № 530/121/17 зазначила, що стаття 33 Закону № 161-XIV "Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем та орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.
В постанові від 22.09.2020 по справі № 159/5756/18 Великою Палатою Верховного Суду висловлено наступну правову позицію:
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі» , використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ).
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ).
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12/136гс19), предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі у запропонованій редакції на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові від 22.09.2020 по справі № 159/5756/18 відступила від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» .
Аналогічного змісту правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 по справі № 313/350/16-ц.
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
За змістом ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Враховуючи вищевикладене, оскільки орендодавцем не доведено факту повідомлення орендаря про заперечення у поновленні договору оренди після закінчення строку договору оренди, органу місцевого самоврядування не потрібно приймати рішення про поновлення договору оренди землі у разі такого поновлення на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 912/876/17 від 29.11.2018 року).
Судом встановлено, що позивач ТзОВ Николаевстройсервис звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі, додавши проект додаткової угоди, майже за два роки та сім місяців до закінчення строку дії договору оренди землі, тобто з дотриманням порядку та строків, передбачених умовами п. 3.1 договору та ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .
Суду не подано доказів повідомлення у місячний термін, як того вимагає ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавцем орендаря про прийняте орендодавцем рішення. Протягом дії договору оренди сторони не дійшли згоди щодо зміни умов цього договору в частині строку його дії у порядку, передбаченому ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткову угоду про поновлення договору оренди позивач і відповідач не уклали. В даному випадку саме дії відповідача Миколаївської міської ради є недобросовісними, оскільки саме відповідачем порушено передбачені ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строки розгляду звернення позивача.
Натомість, підставою позову позивачем зазначено обставини поновлення договору оренди землі саме на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .
Судом встановлено, що позивач ТзОВ Николаевстройсервис по закінченню строку дії договору оренди землі продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем та не спростовано матеріалами справи.
Відповідач відповідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлень про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі не направляв у визначений цим Законом строк. При цьому обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору, як і факт ненаправлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору відповідачем не спростовано.
Відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч. 5 ст. статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною (постанова ВС у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).
Позивач ТзОВ Николаевстройсервис після закінчення строку дії договору оренди землі направив на адресу відповідача проект додаткової угоди, який, однак, не розглянуто відповідачем Миколаївською міською радою. Відтак, позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, установивши продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі, відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та неспростування цих фактів відповідачем.
Судом також враховано, що матеріалами справи підтверджено факт відсутності у позивача заборгованості з орендної плати. Матеріали справи не містять доказів неналежного виконання орендарем умов договору оренди землі.
Судом також враховано наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.
Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 916/600/18 від 06.03.2019 року).
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом (зокрема в його прохальній частині) викладено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (саме вказаний проект направлявся для розгляду раді). Дослідивши поданий суду проект, судом встановлено, що умови останнього відповідають приписам ч. 6 ст. 33 Закону щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" права на поновлення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах і для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).
За таких обставин, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад не має фінансових ресурсів. Таким чином, стягнення за наказом повинно здійснюватись з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 30.07.2015 № 10957, укладеною в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у
Миколаївській міській раді від 30.07.2015 № 10957
м. Миколаїв « ____»
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю НИКОЛАЕВСТРОЙСЕРВИС , ідентифікаційний код юридичної особи - 34706935, в особі директора Лазути Олени Олексіївни, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , п. 3.1 Договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді від 30.07.2015 № 10957 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:
1. Поновити термін дії Договору оренди на 5 (п`ять) років до 22 березня 2026 року, на тих самих умовах.
2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.
4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.
Реквізити та підписи сторін
Орендодавець Орендар
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
НИКОЛАЕВСТРОЙСЕРВИС
Ідентифікаційний код: 26565573 Ідентифікаційний код: 34706935
Місцезнаходження: 54001, Миколаївська Місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв,
область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 вул. Шнеєрсона, 4/4
тел. 0512 37-22-59 тел. 0512
Міський голова Директор
ТОВ НИКОЛАЕВСТРОЙСЕРВИС
(підпис) (підпис)
М.П. М.П.
3. Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаевстройсервис» , вул. Шнеєрсона, 4/4, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 34706935) 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.09.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2021 |
Оприлюднено | 22.09.2021 |
Номер документу | 99713334 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні