Постанова

від 14.09.2021 по справі 908/2172/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2172/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (Антонік С. Г. - головуючий, судді Березкіна О. В., Іванов О. Г.) у справі

за позовом Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

до Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр"

про припинення та визнання розірваним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності та зобов`язання відповідача повернути позивачу орендоване майно,

(У судове засідання представники сторін не з`явилися),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. До Господарського суду Запорізької області звернувся Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького з позовом до Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" про:

- припинення дії договору оренди, визнання розірваним договору оренди від 12.11.2003 № 33 вбудованого приміщення загальною площею 77,2 м 2 , яке розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. Грушевського (К. Маркса), 19, перший поверх, аудиторії № 125 та № 126 площею 45,6 м 2 та площею 31,6 м 2 кожне, які знаходяться на балансі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, вул. Гетьманська, 20, укладеного між Мелітопольським державним педагогічним університетом та Мелітопольською міською громадською організацією "Німецький центр";

- зобов`язання Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" негайно повернути позивачу - Мелітопольському державному педагогічному університету імені Богдана Хмельницького приміщення аудиторій № 125 та № 126 площею 45,6 м 2 та площею 31,6 м 2 кожне, загальною площею 77, 2 м 2 , які розташовані за адресою: 72312 м. Мелітополь, вул. Грушевського (К. Маркса), 19, перший поверх, аудиторії № 125 та № 126 в стані, в якому вони були одержані з урахуванням нормального зносу.

Позов аргументовано тим, що Мелітопольська міська громадська організація "Німецький центр" незаконно займає приміщення аудиторій № 125 та № 126 попри те, що термін дії спірного договору сплив і в продовженні строку його дії було відмовлено.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 12.11.2003 між Мелітопольським державним педагогічним університетом (орендодавець) та Мелітопольською міською громадською організацією "Німецький центр" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 33.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вбудоване приміщення площею 77,2 м 2 , розміщене за адресою м. Мелітополь вул. К. Маркса, 19, на першому поверсі, аудиторії 125, 126, що знаходяться на балансі Мелітопольського державного педагогічного університету.

Майно передається в оренду з метою організації навчального процесу з викладання німецької мови, проведення семінарів, організації методичної бібліотеки, бюро.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір діє з 12.11.2003 до 12.11.2007 включно.

12.11.2007 до договору було внесено доповнення. Сторони договору, розглянувши питання про продовження терміну дії договору оренди приміщення, розташованого за адресою, - м. Мелітополь, вул. М. Грушевського (К. Маркса), 19 загальною площею 77,2 м 2 уклали доповнення про наступне:

1. Договір продовжується строком на 1 рік та на тих самих положеннях, які були зумовлені договором оренди - з 23.11.2007 по 31.12 2008.

2. Цей додаток складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною договору.

Доповнення підписано ректором Мелітопольського державного педагогічного університету Аносовим І. П. та головою Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" Лебєдєвою О. А.

30.12.2008 до договору було внесено доповнення, відповідно до якого Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького в особі ректора Аносова І. П., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Мелітопольською міською громадською організацією "Німецький центр", в особі голови Лебєдєвої О. А. - з іншого боку, розглянувши питання про продовження договору оренди приміщення, розташованого за адресою, - м. Мелітополь, вул. М. Грушевського (К. Маркса), 19, загальною площею 77,2 м 2 , уклали доповнення про наступне:

Договір продовжується на тих самих положеннях, які були зумовлені договором оренди - з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Доповнення підписано ректором Мелітопольського державного педагогічного університету Аносовим І. П. та головою Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" Лебєдєвою О. А.

17.09.2008 Кабінетом Міністрів України видане розпорядження Про присвоєння імені Богдана Хмельницького Мелітопольському державному педагогічному університету.

30.12.2009 до договору внесено доповнення: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, в особі ректора Аносова І. П., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Мелітопольською міською громадською організацією "Німецький центр", в особі голови Лебєдєвої О. А. - з іншого боку, розглянувши питання про продовження договору оренди приміщення, розташованого за адресою - м. Мелітополь, вул. М. Грушевського (К. Маркса), 19, загальною площею 77,2 м 2 , уклали доповнення про наступне:

- договір продовжується на тих самих положеннях, які були зумовлені договором оренди - з 01.01.2010 по 31.12.2010.

Доповнення підписано ректором Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Аносовим І. П. та головою Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" Лебєдєвою О. А.

Листами заступника міністра-керівника апарату Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Куліковим П. М. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 25.01.12 за № 1/1 1-894 та від 25.05.2012 за № 1/1 1-7837 повідомлено, що Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України розглянуто звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області щодо передачі в оренду частини нежитлових вбудованих приміщень навчального корпусу № 4 площею 45,6 м 2 та площею 31,6 м 2 (м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 19), які знаходяться на балансі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Комісія з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол від 16.05.2012 № 9) не дала згоди на передачу в оренду зазначеної вище площі навчального закладу.

На листі від 25.05.2012 міститься рукописний напис "Ознайомлена" і підпис.

13.11.2012 ректор Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького надіслав голові Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" Лебєдєвій О. А. лист за № 06/1905, в якому повідомив про те, що термін дії договору від 12.11.2003 № 33 вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Мелітополь, вул. К.Маркса, 19 (Михайла Грушевського) (навчальний корпус № 4, аудиторії 125, 126), загальною площею 77,2 м 2 , закінчується, тому просив звільнити вказане приміщення до 12.12.2012.

05.10.2013 листом № 06/1868 позивач повідомив відповідача, що йому (відповідачу) було надано строк привести у відповідність до чинного законодавства договір оренди нежитлового приміщення площею 77,2 м 2 , але до цього часу договір оренди у норму не приведено. Просив звільнити орендоване приміщення до 15.10.2013 з відповідним підписанням акта прийому-передачі.

13.11.2019 голові Мелітопольської міської громадської організації "Німецький центр" Лебєдєвій О. А. Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького за № 01-28/1967 було направлено лист з вимогою до 31.12.2019 звільнити незаконно утримувані аудиторії № 125 та №126 навчального корпусу № 4, які розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. М. Грушевського (К.Маркса), 19, загальною площею 77,2 м 2 . Вказані аудиторії Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького буде використовувати у навчальному процесі.

У зв`язку з незвільненням орендованого приміщення позивач звернувся з цим позовом.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 у справі № 908/2172/20 позов задоволено.

Розірвано договір оренди від 12.11.2003 № 33. Зобов`язано Мелітопольську міську громадську організацію "Німецький центр" повернути Мелітопольському державному педагогічному університету імені Богдана Хмельницького приміщення аудиторій № 125 та № 126 площею 45,6 м 2 та площею 31,6 м 2 кожне, загальною площею 77, 2 м 2 , які розташовані за адресою: 72312 м. Мелітополь, вул. Грушевського (К. Маркса), 19, перший поверх, аудиторії № 125 та № 126 в стані, в якому вони були одержані з урахуванням нормального зносу.

Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди закінчив свою дію 31.12.2010 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Договору оренди на новий строк чи додаткової угоди до договору про продовження його дії не укладалося. Об`єкт оренди відповідачем не повернуто. Станом на момент розгляду справи відповідач перебуває в спірних нежитлових приміщеннях незаконно, без достатніх правових підстав. Власник майна в особі позивача реалізував своє право на неукладення даного договору на новий термін, повідомивши неодноразово про це орендаря після закінчення дії договору. Оскільки договір оренди розірвано, у відповідача відсутні підстави для подальшого користування орендованим майном.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 908/2172/20 рішення суду першої інстанції скасоване, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова аргументована тим, що після закінчення терміну дії договору орендар продовжує користуватися майном, то договір буде припиненим лише у разі заяви орендодавця про заперечення, зробленої саме протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. Заяви зроблені поза межами цього строку, як до так і після, не мають такої юридичної сили. Сторони останньою додатковою угодою від 30.10.2009 продовжили дію договору з 01.01.2010 по 31.12.2010. Після закінчення строку дії договору відповідач продовжив користуватися орендованим майном. У цьому випадку для припинення договору оренди позивач (орендодавець) повинен був зробити відповідну заяву в період з 01.01.2011 по 31.01.2011. Однак такої заяви не було зроблено і договір в силу норми закону продовжився на той самий строк і на тих самих умовах - з 01.01.2011 по 31.12 2011. Оскільки позивачем жодного разу не заявлялася вимога про припинення договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії (докази в матеріалах справи відсутні), то договір після закінчення його строку дії продовжувався на новий строк. Отже, на час звернення позивача з позовом 20.08.2020 договір був діючим, діяв з 01.01.2020 по 31.12.2020. Господарський суд не врахував наведеного, у зв`язку з чим дійшов до неправильного висновку про закінчення терміну його дії 31.12.2010.

Господарський суд, приймаючи рішення про розірвання договору і, як наслідок, про зобов`язання відповідача повернути орендоване майно, виходив з факту припинення терміну дії договору 31.12.2010. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розірвати в судовому порядку можливо лише діючий договір. А договір, який припинив свою дію, не може бути розірваний за його відсутністю. Припинення договору і його розірвання є різними взаємовиключними юридичними фактами, які є самостійними підставами для повернення орендарем орендованого майна. Оскільки припинення договору не є підставою для розірвання договору, а позивачем не наведено підстав, передбачених договором або законом для розірвання договору, то господарський суд безпідставно розірвав договір оренди.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 908/2172/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що судом не враховано висновки Верховного Суду, зазначені у постановах від 02.07.2019 у справах №№ 906/742/18, 906/746/18, 906/743/18, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 16.07.2019 у справі № 906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18, від 26.12.2019 у справі № 904/342/19 щодо застосування статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Зокрема, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що сторони вправі заявити про припинення договору як протягом одного місяця після його закінчення, так і в будь-який час протягом дії договору. У спірних відносинах позивач реалізував своє право на непродовження дії договору, неодноразово повідомивши про це орендаря, однак вказаного суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не врахував у сукупності із висновками Верховного Суду. За таких обставин помилковим є висновок апеляційного господарського суду про можливість припинення договору лише у разі направлення відповідної заяви протягом місяця з моменту його закінчення.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що скаржник не вказав, у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також не обґрунтував, як суд неправильно застосував приписи статті 764 ЦК України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом позовних вимог є припинення, визнання розірваним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, та зобов`язання повернути орендоване майно.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду щодо особливостей застосування статей 764 ЦК України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

5.4. Відповідно до положень частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 764 цього Кодексу передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, зокрема встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у редакції до 01.02.2020, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначена норма не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди та її направлення у межах строку, встановленого законом.

Отже, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Таким чином, помилковим є висновок судів про необхідність направлення позивачем відповідних листів про припинення дії договору лише протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справах №№ 906/742/18, 906/746/18, 906/743/18, від 16.07.2019 у справі № 906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18, від 26.12.2019 у справі № 904/342/19, які є підставою касаційного оскарження.

5.5. Як слідує із матеріалів справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сторони останньою додатковою угодою від 30.10.2009 продовжили дію договору з 01.01.2010 по 31.12.2010. Після закінчення строку дії договору відповідач продовжив користування орендованим майном. У цьому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, для припинення договору оренди позивач (орендодавець) повинен був зробити відповідну заяву в період з 01.01.2011 по 31.01.2011. Однак такої заяви не було зроблено і договір в силу норми закону продовжився на той самий строк і на тих самих умовах - з 01.01.2011 по 31.12 2011. Оскільки позивачем жодного разу не заявлялася вимога про припинення договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії (докази в матеріалах справи відсутні), то договір після закінчення його строку дії продовжувався на новий строк. Отже на час звернення позивача з позовом 20.08.2020 договір був діючим, діяв з 01.01.2020 по 31.12.2020.

Однак колегія суддів звертає увагу, що зазначені висновки апеляційного господарського суду зроблені без урахування правових позицій Верховного Суду, якими скаржник обґрунтовує підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Крім того, оскільки судом не враховано, що із заявою про припинення договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку його дії, без дослідження та встановлення залишилися обставини щодо моменту звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, в якій би було висловлено вимогу щодо припинення договору. Тобто зважаючи на редакцію статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка була чинна на момент спірних правовідносин, необхідно встановити коли позивач реалізував своє право на припинення договору і зважаючи на те, що без подання відповідної заяви під час дії договору та протягом місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Тобто лише сукупне дослідження обставин щодо моменту звернення із заявою, зміст якої був би спрямований на припинення договору оренди, надасть змогу повно та всебічно розглянути спір у справі № 908/2172/20, встановити чи є підстави для задоволення позовних вимог, які стосуються припинення/розірвання договору, але також і повернення нерухомого майна. Водночас Верховний Суд відповідно до приписів статті 300 ГПК України позбавлений можливості встановлювати зазначені обставини та досліджувати докази, які наявні у матеріалах справи.

5.7. За таких обставин, зважаючи на те, що доводи скаржника щодо допущення порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права підтвердилися, а тому постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 908/2172/20 необхідно скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Під час нового розгляду справи слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 908/2172/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ