Рішення

від 09.09.2021 по справі 200/4682/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 р. Справа№200/4682/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., за участю секретаря судового засідання - Лисинської А.О.,

представника позивача - Лупол С.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Митрополитська, б. 175, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 38652962)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 (місцезнаходження: вул. Степова, буд. 36, смт. Благодатне, Волноваський район, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43180827)

про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, позивач, 20 квітня 2021 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 про:

- застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , розташованої за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- встановлення у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 зупинити експлуатацію БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , розташованої за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснено позапланову перевірку приміщень та території БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , за результатами якої складено акт про встановлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Позивач вказує, що подальша експлуатація АЗС із порушеннями, які встановлені перевіркою, створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому наявні усі правові підстави для застосування заходів реагування, шляхом заборони експлуатації вищевказаного об`єкту до повного усунення порушень.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що керівництвом ТОВ Ево лайн 2019 проведені ряд організаційних заходів державного нагляду пожежної безпеки та ініційовано проведення позапланової перевірки заходів державного нагляду (контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатом перевірки 25.06.2021 складено акт № 6В. Зазначає, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Усунуті майже усі порушення, зазначені у попередньому акті перевірки, на підтвердження чого надано відповідний доказ - акт від 25.06.2021 № 6В. З огляду, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, то вказує, що вказаний наслідок є малоймовірним, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30 червня 2021 року ухвалою суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів. Призначено підготовче засідання на 21 липня 2021 року, витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року відкладено підготовче засідання на 27 липня 2021 року.

27 липня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 серпня 2021 року.

03 серпня 2021 року відкладено розгляд справи на 09 вересня 2021 року.

Представник позивача до судового засідання з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв`язку з тим, що ті правопорушення, які залишились не усунутими, можуть створювати загрозу життю та здоров людей.

Представник відповідача до засідання по справі не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступні обставини.

Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у період з 01.04.2021 по 02.04.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , окремого доручення Першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 12.03.2021 № 02-3693/262-1, доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 № 10033/1/1-21, наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 26.03.2021 № 103 Про здійснення позапланових перевірок проведено позапланову перевірку приміщень та території БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , розташованої за адресою: Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Благодатне, вул. Степова, 36.

Актом перевірки суб`єкту господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 02.04.2021 № 161 (далі - Акт) встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), та інших нормативно-правових актів, а саме:

-Наказом керівника не затверджено інструкцію, якою встановлено протипожежний режим, що може призвести до паніки, незнання користування первинними засобами пожежогасіння та первинних дій при виникненні пожежі.

-Не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для зовнішніх установок відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони за Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок .

-Витяги основних положень з інструкції, якою встановлено протипожежний режим не вивішено на видних місцях, що може призвести до паніки, незнання користування первинними засобами пожежогасіння та первинних дій при виникненні пожежі.

-Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, у разі відсутності якої забороняється провадження господарської діяльності на об`єкті.

-Дерев`яні елементи горищних покриттів операторської не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, внаслідок чого вплив небезпечних факторів пожежі призведе до їх руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

-БП АЗС не забезпечена розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Приміщення операторської не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

-Технічне обслуговування вогнегасників ВП-8- 1 од., ВП-100 (з) 1 од.; ВП-2 (з) - 1 од.; ВВК-2 - 1 од.; ВП-5 (з) - 4 од. не здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги , що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-АГЗП з надземним резервуаром не укомплектований пересувним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-БП АЗС не укомплектована другим ящиком з піском місткістю 0,5 куб.м, лопатою, засобами перенесення піску (ноші, возик тощо) та другим покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 1,5х2 м, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Територія БП АЗС не оснащена гучномовним зв`язком, що унеможливлює забезпечення своєчасного оповіщення людей про пожежу в її початковій стадії, що призведе до збільшення часу оповіщення та евакуації.

-Для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання у вибухонебезпечних зонах на БП АЗС відсутній інструмент з металу, що не утворює іскор, що може призвести до виникнення небезпечного іскріння, полум`я, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі, вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Відсутні підтверджуючи документи щодо проведення оглядів дихальної арматури, вогнеперешкоджувачів та гідравлічних клапанів, внаслідок чого вони можуть бути у несправному стані, що призведе до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в закритому просторі, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Будинки та інші об`єкти не забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби, що призводить до збільшення часу прибуття пожежних підрозділів, унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

-Не проводиться з періодичністю не рідше одного разу на рік вимірювання опорів заземлювальних пристроїв, із занесенням результатів вимірювання та ремонтів до журналу з експлуатації захисту від проявів статичної електрики, що може призвести до небезпечного іскріння внаслідок розряду статичної електрики під час процедури зливу-наливу нафтопродуктів та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі, вибуху та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Експлуатація БП АЗС здійснюється без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні, внаслідок відсутності якого персонал та відвідувачі АЗС не будуть сповіщені про перевищення допустимих концентрацій горючих речовин в повітрі робочої зони, що може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в просторі та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-БП АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території БП АЗС у випадку пожежі, внаслідок відсутності якої унеможливлюється евакуація транспортних засобів з території АЗС під час виникнення пожежі.

-Не розроблений графік очистки внутрішньої поверхні резервуарів, що може призвести до виникнення пожежі від найменших джерел запалення, як природних, так і по необережності, з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

-Не здійснюється навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

-Не проведено навчання керівного складу і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту на територіальних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

-Відбувається допуск до роботи працівників які не проходили навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

-Не створений та не затверджений об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до пункту 5, ПКМУ № 775, що призведе до ускладнення ліквідації надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприятиме розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджатиме евакуації людей.

-План локалізації та ліквідації аварій на об`єкті підвищеної небезпеки не погоджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, внаслідок чого унеможливлюється встановлення можливого рівня ризику та масштабів можливих наслідків потенційних аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, які можуть змінюватися внаслідок змін у технологічному процесі, системах протиаварійного захисту, зміни обсягів небезпечних речовин, що знаходяться в обігу на об`єкті, а також неможливо оцінити готовність до локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об`єкті.

-На території БП АЗС не розміщена інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, що призведе до паніки та невірним діям населення при виникненні аварії, що в свою чергу сприяє її розвитку, перешкоджає евакуації людей.

-Для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечного об`єкту, керівник цього об`єкту не забезпечив встановлення по периметру небезпечного об`єкту попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо.

-Об`єкт не обладнано інформаційно - довідковим куточком щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності, відповідно порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» , що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

-Не встановлено по периметру небезпечних об`єктів (небезпечних територій) попереджувальних знаків, електронних інформаційних табло тощо, для інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів (небезпечних територій), керівники цих об`єктів (власники небезпечних територій), що оформлюються з урахуванням вимог ДСТУ ISO 3864-1:2005 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення .

-Не здійснюється інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечному об`єкті з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

-Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання (протигазами та респіраторами) згідно діючих нормативних актів, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

-Не складено розрахунок потреби в засобах індивідуального захисту органів дихання персоналу підприємства згідно вимог чинного законодавства, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

-Обсяг фінансування, що виділяється для проведення необхідних заходів цивільного захисту, становить менше ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу такого об`єкта, що призводить до зниження рівня техногенної безпеки на об`єкті, унеможливлює своєчасне реагування та запобігання виникненню надзвичайної ситуації, ускладнює ліквідацію її наслідків.

-Об`єкт підвищеної небезпеки не обладнаний автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення, внаслідок чого надзвичайна ситуація буде виявлена на більш пізній стадії розвитку, у зв`язку з чим заходи щодо її ліквідації на ранній стадії будуть не ефективними. Відсутність оповіщення персоналу і населення, що проживає у зоні можливого ураження від надзвичайної ситуації на ранній стадії її розвитку призведе до ймовірного ураження зазначених осіб у разі не своєчасної евакуації. Тобто відсутність даної системи створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Аварійно-рятувальне обслуговування об`єкту не забезпечено, що унеможливлює надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди. Не виконання даного заходу унеможливлює якісно проводити заходи щодо локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

-Евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано, що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідачем протягом розгляду справи здійснювались заходи щодо усунення вказаних в Акті позивача правопорушень.

В матеріалах справи наявний Акт від 25 червня 2021 року № 6В, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариство з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 за адресою Донецька область, Волноваський район, смт. Благодатне, вул. Степова, буд. 36.

За результатами обстеження комісією встановлено, що залишились не усунутими порушення, які мають наслідком ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у вигляді пожеж, а саме:

- об`єкт підвищеної небезпеки не обладнаний автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системного оповіщення, який встановлений с. 1 ст. 53 КЦЗУ, ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - аварія (надзвичайна ситуація).

Представником відповідача до суду надано звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 від 12 липня 2021 року №84 до начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області Мігріна О.С., відповідно до якого, товариство надало документи на розробку проектної документації системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи сповіщення та просить надати відповідь про те, що передача сигналу надзвичайної ситуації (пульт передачі сигналу) відсутнє у Головного управління ГУ ДСНС України у Донецькій області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ево лайн 2019" зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 43180827, місцезнаходження: Україна, 85725, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Благодатне, вулиця Степова, будинок 36; види діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Спірним питанням даної справи є необхідність застосування до відповідача заходу реагування шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі іменується - Закон України №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі іменується Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, територіальним органом ДСНС на території Донецької області є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Підпунктами 39 та 42 пункту 4 Положення №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, та зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за:

- вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

В свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюється Кодексом цивільного захисту України.

В силу вимог статей 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у Донецькій області здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності це юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Щодо необладнання АЗС системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення, суд зазначає, що положеннями частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення".

Водночас норма статті 53 Кодексу цивільного захисту України зобов`язує встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення тільки на об`єктах підвищеної небезпеки.

Сторонами по справі та судом не поставлено під сумнів належність АЗС до об`єктів підвищеної небезпеки.

АЗС, як об`єкт підвищеної небезпеки, за законом вважається джерелом небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тобто таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, в силу положень статті 53 Кодексу цивільного захисту України, АЗС ТОВ "Ево лайн 2019" (об`єкт підвищеної небезпеки) при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у рішенні від 20 листопада 2018 року у справі 826/1024/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №580/46/19; від 26 червня 2020 року у справі № 580/33/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 у разі відсутності підтвердження з боку ПЦС (пульт централізованого спостереження) факту отримання тривожного сповіщення СРВНСО (автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення) повинна здійснювати автоматичне телефонне з`єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який відповідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на НС, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної картки аварії. За відсутності Пульту централізованого спостереження існує можливість тривожного сповіщення за допомогою телефонного з`єднання.

При таких обставинах справи та на підставі викладеного суд зазначає, що у зв`язку із наявністю порушення ТОВ "Ево лайн 2019" вимог частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, щодо не обладнання АЗС за адресою: вул. Степова, буд. 36, смт. Благодатне, Волноваський район, Донецька область системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, яке створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Підпунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу вимог частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють реальну загрозу здоров`ю та життю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 Класифікатор надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка вже виникла.

Суд констатує, що описані в Акті перевірки виявлені порушення безумовно можуть становити загрозу життю та здоров`ю людей.

На переконання суду, сукупність виявлених в ході планової перевірки порушень у АЗС, створюють загрозу для життя і здоров`я осіб, які відвідують АЗС та інших осіб, які знаходяться на такому об`єкті та біля нього.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 у справі №420/6512/18 (№К/9901/16043/19).

Відповідно до ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров`я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, яке нерозривно пов`язано зі здоров`ям. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує держави вживати необхідних заходів щодо захисту життя осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією. За певних умов влада повинна вживати превентивні оперативні заходи для захисту людини, чиє життя наражається на небезпеку.

Виходячи з наведених положень законодавства, встановлених обставин та досліджених судом доказів суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) його будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки роботи дошкільного закладу.

При цьому застосування таких заходів реагування, які є тимчасовими, спрямовано саме на захист життя та здоров`я людей, що, як зазначалося, є прямим обов`язком держави.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, згідно з п. 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі № 810/2400/18, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до п. 41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновку про те, що у сукупності порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які відвідують АЗС, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, вибуху в приміщеннях вказаного закладу.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 06.12.2019 року по справі №806/3108/17.

У п.48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 року по справі № 809/443/16 та п.45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 зазначено, що посилання позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Отже, порушення, яке залишилось на переконання суду є суттєвим створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та відвідують АЗС, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, вибуху в приміщеннях вказаного закладу та дає підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 .

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Митрополитська, б. 175, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 38652962) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 (місцезнаходження: вул. Степова, буд. 36, смт. Благодатне, Волноваський район, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43180827) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , розташованої за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Зобов`язати директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 зупинити експлуатацію БП АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю Ево лайн 2019 , розташованої за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 вересня 2021 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 вересня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова