Рішення

від 17.09.2021 по справі 320/1526/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року справа № 320/1526/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фастівська районна рада Київської області, Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області, Веприцька сільська рада Фастівського району Київської області про застосування заходів реагування,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області, в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Стеценка, буд. 3 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті від 14.01.2020 №11.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1526/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 09.04.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фастівську районну раду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області, Веприцьку сільську раду Фастівського району Київської області. Відкладено підготовче засідання у справі на 14.05.2020.

14.05.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Призначено наступне підготовче попереднє судове засідання на 09.06.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 14.07.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 15.09.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 13.10.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.12.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Стеценка, буд. 3, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що Опорним загальноосвітнім навчальним закладом Веприцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської областічастково усунуто виявлені позивачем під час проведення позапланової перевірки порушення. Крім того, відповідач наголосив на тому, що ним вчиняються дії по усуненню іншої частини виявлених порушень, а саме направлено листи до відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації,Фастівської районної ради, Фастівської районної державної адміністрації про виділення коштів.

Треті особи правом на подання пояснень щодо позову по справі не скористались.

В судове засідання 08.12.2020 сторони та треті особи по справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

02.11.2020 на офіційну електронну адресу суду від третьої особи відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження.

07.12.2020 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі у порядку письмового провадження.

08.12.2020 через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

06.03.2020 від третьої особи Фастівської районної ради Київської області на адресу суду надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі третьої особи.

На підставі статей 194, 205 КАС України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Опорний загальноосвітній навчальний заклад Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 24892859, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Стеценка, буд. 3), було зареєстроване 09.09.1997 як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1., а.с.57-59).

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 03.01.2020 № 8 "Про проведення позапланових перевірок" наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Стеценка, буд. 3 (т.1., а.с.23-25).

03 січня 2020 року було видане посвідчення № 199 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Стеценка, буд. 3, провідному інспектору Фастівського РСГУ ДСНС України у Київській області Будову А.В. (т.1., а.с.20).

У період з 13.01.2020 по 14.01.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки перевірки Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області, за результатами якої був складений акт щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 14.01.2020 №11 (а.с.28-35) та було виявлено 11 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки:

1) пункту 1.2, глави 1, розділу V ППБУ - приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункту 1.21. глави 1, розділу IV ППБУ - об`єкт не обладнаний пристроями блискавкозахисту будівель;

3) пункту 2.32 глави 2 розділу III ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення;

4) пункту 2.31, глави 2 розділу III ППБУ - не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням;

5) пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників;

6) пункту 1.17, глави 1. розділу IVППБУ - електророзетки та вимикачі в класі хімії не встановлено на не горючій основі з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу;

7) пункту 1.18, глави 1, розділу IV ППБУ А.01.001-2014 - застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

8) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ ППБУ - допускається захаращення евакуації шляхів меблями;

9) пункту 2.7, глави 12, розділу VI ППБУ - у актових залах крісла та стільці не закріплено до підлоги;

10) пункту 22розділуIIППБУ,п.6.2.1ДБНВ.2.5.- 74:2013 - об`єкт не забезпечений розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

11) підпункту 10пункту 2.1 глави 2розділуV ППБУ - біля місць розташування пожежної водойми відсутні покажчики ПВ.

14 січня 2020 року провідним інспектором Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Будовим А.В. відносно директора Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області Халюк В.В. складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 017117 за ст. 175 КУпАП (т.1., а.с. 26).

14 січня 2020 року головним інспектором Фастівського РСГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Мусієнком О.В. винесена постанова КХ № 017088 про накладення адміністративного стягнення на директора Веприцької ЗОШ Халюк В.В. (т.1., а.с.27).

Судом встановлено, що припис про усунення порушень не видавався.

За результатами вказаного акта перевірки, начальником Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області О.Калениченко складено рапорт на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі (т.1., а.с.17-19).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Фастівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області у період з 17.06.2020 по 18.06.2020, на підставі наказу про проведення позапланової перевірки № 429 від 15.06.2020 та посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) № 2133 від 15.06.2020, було проведено позапланову перевірку щодо додержання Опорним загальноосвітнім навчальним закладом Веприцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №99 від 18.06.2020 (т.2., а.с.5-11).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 14.01.2020 №11.

Так, зокрема, в акті №99 від 18.06.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто три порушення вимог законодавства, а саме пункту 1.2, глави 1, розділу V ППБУ - приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014; пункту 2.32 глави 2 розділу III ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення; пункту 2.31, глави 2 розділу III ППБУ - не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням.

В подальшому Фастівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області у період з 03.11.2020 по 04.11.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Опорним загальноосвітнім навчальним закладом Веприцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №152 від 04.11.2020.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 18.06.2020 №99.

Так, зокрема, в акті №152 від 04.11.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто порушення пункту 2.31, глави 2, розділу ІІІ ППБУ - не забезпечені сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням.

Отже, порушення, які зазначене в акті перевірки №152 від 04.11.2020 підлягає дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про ДСНС, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":

- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;

- пожежобезпека об`єкта - стан об`єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;

- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об`єкта.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Судом встановлено, що в ході розгляду даної справи, відповідачем було усунуто більшість порушень, проте актом останньої позапланової перевірки від 04.11.2020 №152 встановлено порушення пункту 2.31, глави 2, розділу ІІІ ППБУ - не забезпечені сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням.

Так, відповідач зазначає, що усунення зазначеного порушення знаходиться в процесі виконання та за наявності фінансування буде виправлено.

Отже, проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів усунути порушення, які виявлені органом державного контролю. Оскільки відповідачем вчиняються дії по усуненню порушень, але усунення цих порушень залежить не лише від волі відповідача, оскільки потребує бюджетного фінансування та певного часу для їх усунення, суд не вбачає підстав для вжиття таких заходів реагування як повне зупинення експлуатації закладу, а саме Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області.

При цьому, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілям, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає за необхідне зазначити те, що зупинення експлуатації цього закладу призведе до порушень інтересів невизначеного кола осіб, які не зможуть користуватися цим закладом.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Оцінюючи ризики, які несуть такі порушення як не забезпечення сходових клітин, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації евакуаційним освітленням суд, не ставлячи під сумнів правильність висновків органу державного контролю про необхідність їх усунення, виходить з того, що позивачем не доведено, що таке порушення несе пряму загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, зокрема, чинне законодавство не відносить сам факт не забезпечення сходових клітин, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації евакуаційним освітленням до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Навпаки, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, його працівників та відвідувачів, а тому має застосовуватись лише у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутих на момент розгляду справи порушень пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків не доведено позивачем належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а порушення пункту 2.31, глави 2, розділу ІІІ ППБУ щодо незабезпечення сходових клітин, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації евакуаційним освітленням не становитьреальної загрози життю та здоров`ю людей та може бути усунуто в інший спосіб, зокрема шляхом складання припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, приймаючи до уваги статус об`єкта, відносно якого порушено питання про зупинення експлуатації, а також враховуючи принцип пропорційності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, варто врахувати, що відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 3 Закону України "Про освіту", кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Відповідно до положень ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров`я людей з правом на освіту, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про зупинення експлуатації навчальних закладів, з обов`язковим наданням оцінки ризикам, що існують та співставленням дій закладу освіти, вчинених саме на усунення порушень, що залишились.

Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на повне усунення виявлених порушень, що залишились після проведення останнього перевірочного заходу, суд вважає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Опорного загальноосвітнього навчального закладу Веприцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Фастівської районної ради Київської області, у такому разі, буде спрямовано як санкція для відповідача, жодним чином не пришвидшуючи усунення порушення, яке залишилось.

На переконання суду, застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації приміщень відповідача хоча й виконує свій спонукаючий характер, проте з огляду на те, що порушення, які не усунуті на даний час, не створюють прямої загрози життю чи здоров`ю людей, та мають бути усунуті за наслідком виконання робіт, не може бути застосований судом виключно як спонукаючий захід.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення 17.09.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.