Рішення

від 17.09.2021 по справі 320/1609/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року справа №320/1609/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Васильківська районна державна адміністрація, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області, Митницька сільська рада Васильківського району Київської області, про застосування заходів реагування,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області, в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Митниця, вул. 1 Травня, буд. 2-А шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №11.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1609/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 09.04.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Васильківську районну державну адміністрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області; Митницьку сільську раду Васильківського району Київської області. Продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання у справі на 14.05.2020.

14.05.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О, у відпустці. Призначено наступне судове засідання на 09.06.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 14.07.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача на 15.09.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача на 13.10.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача на 05.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.12.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Митниця, вул. 1 Травня, буд. 2-А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що Митницьким навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області частково були усунуті порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, щодо усунення іншої частини порушень відповідачем було направлено листи до Митницької сільської ради та Васильківської РДА, які є засновниками та розпорядниками коштів відповідача з проханням допомогти у виділенні коштів та посприяти в усуненні виявлених під час перевірки порушень.

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області у поясненнях на позовну заяву зазначив, що частина порушень була усунута, щодо іншої частини вчиняються всі необхідні дії для повного усунення порушень.

Від Васильківської районної державної адміністрації та Митницької сільської ради Васильківського району Київської області пояснень на позовну заяву до суду не надходило.

12.05.2020, 09.06.2020, 06.07.2020 від відповідача до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з дією обмежень, пов`язаних із запровадженням карантину на всій території України.

08.12.2020 року сторони у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, будь-яких заяв чи клопотань від представника відповідача та третіх осіб до суду не надходило.

08.12.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників справи судом було вирішено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Митницький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області (ідентифікаційний код 25300200, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Митниця, вул. 1 Травня, буд. 2-А) 16.12.1997 зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.32- 34).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №1408 про проведення позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області (т.1, а.с. 12-19).

27 грудня 2019 року було видане посвідчення № 10937 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки

Митницького навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Митниця, вул. вул. 1 Травня, буд. 2-А, головним інспектором Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Солончуком Ігорем Станіславовичем та головним інспектором Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Бачинським Вадимом Володимировичем, яке вручене особисто під підпис директора Митницького навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області Мазуренко В.О. 16-17.01.2020 (т. 1, а.с.20).

В період з 16.01.2020 по 17.01.2020 в Митницькому навчально-виховному комплексі Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області на підставі зазначених вище наказу та посвідчення було проведено позапланову перевірку щодо додержання Митницьким навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 17.01.2020 №11 (а.с.21-28).

Відповідно до зазначеного акта посадовою особою контролюючого органу було здійснено перевірку приміщень та території Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Митниця, вул. 1 Травня, буд. 2-А.

В ході перевірки були виявлені порушення Митницьким навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) дод. А ДБН В.2.5-56-2014; пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2) пункту 8 розділу IIППБУ - приміщення НВК не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

3) пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) ЗОШ не оброблено вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

4) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

5) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - будівля ЗОШ не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

6) пункту 3.11, глави 3, розділу V ППБУ - на території відсутній пожежний щит, укомплектований згідно норм, а саме: - вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

7) пункту 3.12 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежному щиті не вказано його порядковий номер та номер виклику пожежної охорони;

8) пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ; Наказ МВС №25 від 15.01.2018 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників - не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

9) пункту 22 розділу ІІ ППБУ, п.6.2.1 ДБН В.2.5.-74:2013 - НВК не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

10) пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - відсутнє зовнішнє освітлення входів до будівлі ЗОШ, харчоблоку;

11) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі;

12) пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається використання світильників із знятими ковпаками (розсіювачами) в приміщенні кухні та фойє;

13) пункту 1.8 глави1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електромереж;

14) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.2.10 ДБН В.1.17:2016 - евакуаційні виходи не обладнані пристроями для їх відчинення з середини без ключа;

15) пункту 22 розділу ІІ ППБУ; п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 - вихід на горище не влаштовано через протипожежний люк та двері 2-го типу, розміри люку повинні бути не менше 0,6х0,8 м, а дверей не менше 0,75х1,5 м;

16) пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - шляхи евакуації з підвального приміщення захаращені сторонніми предметами;

17) пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ- на дверях підвалів не вказано місце зберігання ключів для їх відкриття;

18) статті 20 КЦЗУ; пункту 5.6 розділ VI ППБУ - працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту.

Судом встановлено, що припис про усунення порушень не видавався.

За результатами вказаного акта перевірки, начальником Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Олександром Суком складено рапорт на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі (т.1, а.с.29).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Васильківським РВГУ ДСНС України у Київській області у період з 07.07.2020 по 08.07.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Митницьким навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Васильківського району Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки 115 від 08.07.2020.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 17.01.2020 №11.

Так, зокрема, в акті №115 від 08.07.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто порушення:

- дод. А ДБН В.2.5-56-2014; пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) ЗОШ не оброблено вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі;пункту 22 розділу ІІ ППБУ;

- п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 - вихід на горище не влаштовано через протипожежний люк та двері 2-го типу, розміри люку повинні бути не менше 0,6х0,8 м. а дверей не менше 0,75х1,5 м.;статті 20 КЦЗУ;

- пункту 5.6 розділ VI ППБУ - працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту.

Отже, не усунутими відповідачем залишились п`ять пунктів порушень, які зазначені в акті перевірки №115 від 08.07.2020, які і підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ №1417).

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Додатком А до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту встановлено Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і типи системи передавання тривожних сповіщень.

Так, у п.7.2 таблиці А.1 додатку А вказано, що у дошкільних закладах в усіх приміщеннях повинні застосовуватись димові або комбіновані сповіщувачі (крім приміщень для приготування їжі).

Пунктом 1.6 таблиці А.2 Додатку А передбачено вимоги щодо встановлення систем протипожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння у приміщеннях вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на рідкому, твердому та комбінованому паливі (крім котелень та котельних відділень енергетичних підприємств).

Отже, приміщення дошкільних навчальних закладів мають бути обладнані системами протипожежної сигналізації та автоматичними системами пожежогасіння.

Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Згідно з п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю встановлено, що до засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать: засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин; одяг спеціальний захисний; промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин; респіратори; прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів; ватно-марлеві пов`язки.

Відповідно до п.4.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 15.08.2007 №557 (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200. На ПНО або ОПН промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях, а персонал, безпосередньо зайнятий на обслуговуванні ПНО або ОПН (виробництва, цехи, ділянки тощо), повинен постійно носити ЗЗОД при собі. Конкретні види ЗЗОД повинні відповідати небезпекам об`єкта і визначатися відповідними правилами (інструкціями). Особи, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, повинні мати ЗЗОД з переговорним пристроєм. На об`єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства. На всіх ЗЗОД необхідно пришивати спеціальну бирку розміром 3 х 5 см з вказівкою номера протигаза (або виду засобу індивідуального захисту), прізвища, ім`я та по батькові користувача. Усі ЗЗОД мають зберігатися у чистому, зібраному вигляді. Дозволяється розбирати засоби індивідуального захисту на короткий час для проведення технічного обслуговування та сушки. Респіратори повинні зберігатися у поліетиленових пакетах. Не допускається зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту поруч з горючими речовинами, кислотами, лугами та іншими агресивними речовинами. Перевірка придатності виданих для використання ЗЗОД повинна організовуватися відповідно до рекомендацій виробника особами, на яких відповідним наказом покладається цей обов`язок. Результати цих перевірок оформлюються відповідним актом. ЗЗОД або засоби захисту шкіри, які мають прострочений термін використання і не пройшли перевірку, не можуть зберігатися на робочих або у інших місцях, де можливе їх використання у надзвичайній ситуації.

Згідно з п.4.6 вказаних Правил захисні споруди цивільної оборони (цивільного захисту) в будь-який час повинні бути готовими до укриття працюючого персоналу.

Щодо порушення відповідачем п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту, про яке вказаного в акті перевірки від 28.09.2018 №163, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п`ять років зобов`язані проходити функціональне навчання.

Згідно з п.8 Порядку функціональне навчання - це навчання осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців, з метою набуття та систематичного оновлення спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту.

Особам, які пройшли функціональне навчання, видається посвідчення встановленого зразка (додаток 2). Відповідний запис про навчання вноситься у трудову книжку (п.16 Порядку).

Отже, відповідачем не було усунуто п`ять порушень, вказаних у розділі Опис виявлених порушень акту перевірки №115 від 08.07.2020.

Як вбачається з матеріалів справи Відділом освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області було укладено договір № 1704-4 від 17.04.2020 з надання послуг по перезарядці вогнегасників у закладах освіти Васильківського району Київської області та оголошено проведення відкритих торгів на закупівлю послуги Виготовлення проектно-кошторисної документації систем блискавкозахисту будівель, протипожежного захисту та вогнезахисту конструкції горищ (ДК 021:2015:71320000-7 - послуги з інженерного проектування) (т.1, 206-209).

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.02.2019 у справі №805/4256/17-а констатовано, що необладнання будівлі навчального корпусу та будівлі гуртожитку ліцею системою пожежної сигналізації, відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та внутрішнім протипожежним водопостачанням, за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Також Верховним Судом підтримано висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що відсутність доказів усунення відповідачем у повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель навчального корпусу та приміщень цього закладу, застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером неусунених на час розгляду цієї справи відповідачем порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відбувалось усунення порушень, зафіксованих в акті позапланової перевірки, від 08.07.2020 №115, що звичайно є важливим кроком для початку необхідних робіт з усунення порушень, проте не свідчить про усунення порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд наголошує на тому, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Митницького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Васильківського району Київської області (ідентифікаційний код 25300200, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, с. Митниця, вул. 1 Травня, буд. 2-А) шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 08.07.2020 №115.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17.09.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.