Постанова
від 25.09.2007 по справі 6/187-07-4412
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/187-07-4412

           

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р. Справа № 6/187-07-4412

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

             

Головуючого:       Петрова М.С.  

Суддів:                   Колоколова С.І.

                                Разюк Г.П.

При секретарі судового засідання:  Юзьковій І.В.    

за участю представників сторін:

від позивача: Громова А.В., довіреність б/н від 04.05.07р.

від відповідача 1) : Нікішев О.В., довіреність № 259/исх-гс від 26.04.07р.

від відповідача 2) :  Нікішев О.В., довіреність № 03-20/вих/д від 26.04.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ремерцентр”

на рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2007 року

по справі № 6/187-07-4412

за позовом Приватного підприємства „Ремерцентр”

до відповідачів: 1) Одеської міської ради; 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання зобов'язання та стягнення 503626,18 грн.

                                             В С Т А Н О В И Л А:

29.05.07 р. ПП „Ремерцентр” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання за Одеською міськрадою зобов'язання щодо сплати збитків від інфляції та 3% річних у сумі 503626,18 грн. за прострочення грошового зобов'язання у сумі 1173334,37 грн. за період з 20.01.04 р. по 23.02.05 р., у сумі 973334,37 грн. за період з 24.02.05 р. по 10.05.07 р. і стягнення 503626,18 грн. з виконкому Одеської міськради, так як останній здійснює фінансування видатків з місцевого бюджету.

Рішенням господарського суду Одеської області від  31.07.07 р. (суддя Демешін О.А.) позов ПП „Ремерцентр” задоволено частково,  за Одеською міською радою визнано зобов'язання щодо сплати на користь позивача збитків від інфляції у сумі 157,93 грн. та 3% річних у сумі 400 грн. Щодо позовних вимог про стягнення вказаних грошових сум з виконкому Одеської міської ради то вони залишені без задоволення.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що  грошове зобов'язання Одеської міської ради у сумі 973334,37 грн. виникло з моменту винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 27.03.07 р. по справі №15/236-05-6807 за позовом ПП „Ремерцентр” до Одеської міської ради, Управління охорони здоров'я та Управління фінансів Одеської міської ради про зобов'язання Управління фінансів Одеської міської ради виділити кошти для проведення розрахунків з ПП „Ремерцентр” щодо погашення заборгованості за проведення капітального ремонту та реконструкцію корпусу санаторію „Перлина” під спальний корпус дитячого тубсанаторію №2 „Ластівка” та стягнення солідарно з Одеської міської ради та Управління охорони здоров'я Одеської міської ради 973344,37 грн.

В той же час господарський суд 1 інстанції розрахував кількість днів прострочення вказаного грошового зобов'язання починаючи з 06.05.07 р., оскільки на його думку постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р. встановлено лише факт виникнення грошового зобов'язання, але строк його виконання не встановлено, тому цей строк необхідно встановлювати відповідно із ст.530 ЦК України, тобто після 7 днів з моменту пред'явлення вимоги про сплату боргу. Датою вимоги ПП „Ремерцентр” про сплату боргу у сумі 973344,37 грн. місцевий господарський суд встановив 28.04.07 р., тобто дату подачі ПП „Ремерцентр” до Державної виконавчої служби наказу на стягнення цього боргу.  Виходячи з цього суд 1 інстанції розрахував збитки від інфляції та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання тривалістю у 5 днів.

Визнавши обов'язок Одеської міської ради по сплаті збитків від інфляції у сумі 157,93 грн. та 3% річних у сумі 400 грн., місцевий господарський суд відмовив у стягненні цих грошових коштів з виконкому Одеської міської ради, оскільки останній є самостійною юридичною особою і не може відповідати по зобов'язанням іншої юридичної особи –Одеської міської ради. За висновком господарського суду 1 інстанції підпункт 4 п. „а” ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, який регулює питання фінансування видатків з місцевого бюджету територіальної громади, не може бути підставою для стягнення грошових зобов'язань Одеської міської ради з виконкому Одеської міськради, так як питання фінансування видатків з місцевого бюджету відноситься виключно до порядку виконання судового рішення.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Одеської області ПП „Ремерцентр” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення та задовольнити позов, оскільки воно суперечить вимогам чинного законодавства, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП „Ремерцентр” посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно визначив момент виникнення у Одеської міськради зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна днем винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 27.03.07 р. по справі №15/236-05-6807, оскільки відповідно із ч.1 ст.1212 ЦК України таке зобов'язання виникло з моменту припинення договору від 3.04.2000 р., укладеного між ПП „Ремерцентр” та Благодійним фондом „Людмили та Семена Кисліних”.

Факт виникнення зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна Одеською міськрадою з 19.01.2004 р. встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р. по справі №15/236-05-6807 і відповідно із ст.35 ГПК України цей факт не потребує доведення при розгляді даної справи.

Скаржник також вважає, що місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що строк виконання Одеською міською радою грошового зобов'язання у сумі 973344,37 грн. слід визначати на підставі ст.530 ЦК України з моменту спливу 7-денного строку на добровільне виконання наказу господарського суду, оскільки постанова державного виконавця від 28.04.07 р. не є вимогою кредитора до боржника щодо виконання зобов'язання, термін виконання якого не визначений.

На думку ПП „Ремерцентр” неправомірним є й висновок господарського суду 1 інстанції щодо неможливості стягнення збитків від інфляції та 3% річних з виконавчого комітету Одеської міської ради, тому що саме виконавчим комітетом відповідно із підпунктом 4 п. „а” ч.1 ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” здійснюється в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради відзив на апеляційну скаргу не надали, але їх представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

03.04.2000р. між Благодійним фондом “Людмила та Семен Кисліних” і приватним підприємством “Ремерцент” укладено договір на реконструкцію корпусу будинку відпочинку “Перлина” під спальний корпус Комунальної установи дитячого тубсанаторію “Ластівка”.

Зазначені ремонтно-будівельні роботи позивачем були виконані у повному обсязі на суму 2388587грн. Частково фонд з ПП “Ремерцентр” розрахувався, сплативши останньому 1157287 грн.

19.01.2004р. Благодійний фонд “Людмила та Семен Кисліних” був ліквідований та виключений з ЄДРПОУ.

07.07.2007р. ПП “Ремерцентр” звернулось до господарського суду Одеської області з  позовом до Одеської міської ради, Управління охорони здоров`я Одеської міської ради та Управління фінансів Одеської міської ради про зобов`язання Управління фінансів ОМР виділити кошти для проведення розрахунків з ПП “Ремерцентр” щодо погашення заборгованості за проведення капітального ремонту та реконструкцію корпусу санаторію “Перлина” під спальний корпус дитячого тубсанаторію №2 “Ластівка” та стягнення солідарно з Одеської міської ради та Управління охорони здоров`я Одеської міської ради 973344,37грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2005р. по справі № 15/236-05-6807 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2007р. вищевказане судове рішення скасовано, а позов ПП “Ремерцентр” задоволено у повному обсязі.

Підставою для задоволення позовних вимог по справі №15/236-05-6807 стало те,  що з моменту ліквідації Благодійного фонду “Людмили та Семена Кисліних”,  а саме –з 19.01.2004р., Одеська міська рада, як власник будівлі будинку відпочинку “Перлина”, відремонтованої та реконструйованої позивачем під спальний корпус Комунальної установи дитячого туберкульозного санаторію “Ластівка”, - безпідставно набула майно і згідно із ст.ст.1212, 1213 ЦК України у останньої виникло зобов'язання щодо відшкодування ПП „Ремерцентр” вартості безпідставно набутого майна в сумі, що дорівнює несплаченій вартості робіт.

З наведеного вбачається, що висновок Одеського апеляційного господарського суду про відшкодування вартості безпідставно набутого майна ґрунтується на ст.1213 ЦК України і дата 19.01.2004 р. визначена як дата безпідставного набуття майна, а не дата виникнення грошового зобов'язання по відшкодуванню вартості безпідставно набутого майна.

Згідно із ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а відповідно із ч.2 ст.1213 ЦК України  у  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із змісту ч.2 ст.1213 ЦК України випливає, що обов'язок набувача безпідставно набутого майна відшкодувати вартість цього майна виникає тільки у випадку неможливості повернути майно в натурі і визначення його вартості судом, тобто грошове зобов'язання у набувача безпідставно набутого майна не може виникнути без рішення суду.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що грошове зобов'язання Одеської міської ради по сплаті ПП „Ремерцентр” виникло з дня винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 27.03.07 р. по справі №15/236-05-6807, оскільки саме цією постановою визначена вартість безпідставно набутого майна.

Але судова колегія не може погодитися із висновком суду 1 інстанції про те, що строк виконання цього грошового зобов'язання настав після 7-денного строку наданого Державною виконавчою службою на добровільне виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р., оскільки цією постановою з Одеської міської ради та Управління охорони здоров'я Одеської міської ради солідарно було стягнуто 973344,37 грн. і ця постанова набрала чинності з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи до теперішнього часу а ні Одеською міською радою, а ні Управлінням охорони здоров'я Одеської міської ради, на яких постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р. покладено виконання грошового зобов'язання у сумі 973344,37 грн., не сплачено цю суму.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.625 ЦК України визнав за Одеською міською радою зобов'язання по сплаті збитків від інфляції і 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у сумі 973344,37 грн., але неправильно визначив час прострочення тривалістю в 5 днів, тому зобов'язання Одеської міської ради по сплаті збитків від інфляції складає 5840,07 грн., 3% річних -3520,04 грн., оскільки час прострочення грошового зобов'язання –44 дні.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПП „Ремерцентр” про стягнення збитків від інфляції і 3% річних з виконкому Одеської міської ради місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, тому що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р. виконання грошового зобов'язання у сумі 973344,37 грн. покладено на Одеську міську раду та Управління охорони здоров'я Одеської міської ради, тому виконком Одеської міської ради не може нести відповідальності за прострочення оплати останніми цього грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП „Ремерцентр” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 31.07.07 р. зміні в частині розміру визнаних за Одеською міською радою зобов'язань по сплаті збитків від інфляції і 3% річних на користь ПП „Ремерцентр”.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

У зв'язку із тим, що ПП „Ремерцентр” при подачі позову та апеляційної скарги не сплатило держмито щодо немайнових позовних вимог про визнання за Одеською міською радою зобов'язання по сплаті на користь ПП „Ремерцентр” збитків від інфляції та 3% річних, судова колегія задовольняючи ці позовні вимоги частково стягує держмито з Одеської міськради на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:          

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ремерцентр” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 31.07.07р. змінити, виклавши його в наступній редакції:

„ - Позов задовольнити частково.

-          Визнати за Одеською міською радою зобов'язання щодо сплати на користь приватного підприємства „Ремерцентр” збитків від інфляції у сумі 5840 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 3520 грн.04 коп.

-          Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1 код 26957691) на користь Державного бюджету України(ГУДКУ в Одеській області, р/р31114095700008, МФО 828011,ЄДРПОУ 23213460)  витрати по сплаті держмита за розгляд позовної заяви у сумі 85 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 01 грн. 99 коп.

-          В решті позову відмовити.

-          Видати наказ.”

2. Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1 код 26957691) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, р/р31114095700008, МФО 828011,ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.

        3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

   Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

       Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

      Головуючий суддя                                               М.С. Петров

       Суддя                                                                   С.І. Колоколов

       Суддя                                                                     Г.П.  Разюк   

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.09.2007
Оприлюднено04.10.2007
Номер документу997186
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —6/187-07-4412

Постанова від 25.09.2007

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Петров М.С.

Рішення від 31.07.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні