Рішення

від 20.09.2021 по справі 640/836/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Київ № 640/836/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства "Фінансова компанія "Житло-інвест" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до третя особа, Західного офісу Держаудитслужби яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Автосаміт на Столичному пропро визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство Фінансова компанія Житло-Інвест Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Західного офісу Держаудитслужби за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Автосаміт на Столичному (далі - третя особа) та з урахуванням заяви про зміну підстав позову просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 23.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-24-001526-а та стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним не було допущено порушення вимог частини 2 статті 22, пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі , з огляду на що спірний висновок підлягає скасуванню. Зокрема, позивач стверджує про відсутність повноважень у відповідача щодо здійснення моніторингу закупівлі на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, вказує на не розповсюдження на нього Закону України Про публічні закупівлі , відсутність можливості розірвати укладений договір із третьою особою, оскільки останній є виконаним.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності сформованого ним висновку, наявність порушення позивачем Закону України Про публічні закупівлі та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представником третьої особи подано письмові пояснення, в яких ТОВ Автосаміт на Столичному просить позовні вимоги задовольнити з огляду на відсутність порушень Закону України Про публічні закупівлі .

Представником відповідача подано заперечення на письмові пояснення, у яких останній вказує, що третьою особою не було завантажено сертифікат відповідності транспортного засобу при поданні тендерної пропозиції, однак долучено такий сертифікат до своїх пояснень, що свідчить про порушення позивачем Закону України Про публічні закупівлі .

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 17.12.2020 №245 Про початок моніторингу закупівель відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі , статті 2 та статті 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, пункту 9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби , затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 наказано розпочати моніторинг закупівель, зокрема, оголошення №UA-2020-06-24-001526-а.

На наслідком здійснення моніторингу оголошення №UA-2020-06-24-001526-а відповідачем затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-24-001526-а №490 від 23.12.2020 за кодом ДК 021-2015 (CPV) - 34110000-1 Легкові автомобілі (власні кошти підприємства) ДК 021:2015:34110000-1 - Легкові автомобілі (далі - спірний та/або оскаржуваний висновок (спірне та/або оскаржуване рішення)).

У спірному рішенні відповідачем вказано про порушення позивачем вимог частини пункту 11 частини 2 статті 22, пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі , з огляду на що зобов`язано Комунальне підприємство Фінансова компанія Житло-Інвест Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) керуючись статтями 2, 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору з дотриманням вимог положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також шляхом недопущення в подальшому порушень вимог Закону частини 2 статті 22 Закону при складанні тендерної документації та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

У відповідності частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).

Згідно із статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За правилами визначеними частинами 3-11, 19 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із пунктом 1 наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом (далі - Положення №23).

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

На території Львівської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Звідси слідує, що відповідач здійснює реалізацію державного фінансового контролю на інших адміністративно-територіальних одиницях, крім адміністративно-територіальних одиниць, визначених пунктом 1 Положення №23, за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Судом встановлено, що фінансовий моніторинг оголошення №UA-2020-06-24-001526-а здійснено на підставі доручення Державної аудиторської служби України від 11.12.2020 №0031010-18/8689-2020.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про здійснення відповідачем своїх повноважень на території, що не знаходиться в його юрисдикції, оскільки фінансовий моніторинг здійснено на підставі доручення Державної аудиторської служби України від 11.12.2020 №0031010-18/8689-2020, що не суперечить приписам Положення №23 та вимогам Закону №922-VIII.

Таким чином доводи позивача в цій частині суд відхиляє з огляду на їх безпідставність.

Надаючи оцінку доводам КП ФК Житло-Інвест ВО КМР (КМДА) в частині не поширення на нього вимог Закону України Про публічні закупівлі суд вкаже наступне.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону №922-VIII до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП ФК Житло-Інвест ВО КМР (КМДА) є Київська міська рада, розмір внеску до статутного фонду становить - 645 000 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що за вказаними відомостями позивач є юридичною особо, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади зі 100% статутним капіталом комунальної частки. Більше того, позивач входить до сфери управління Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, на думку суду, на позивача поширюється положення Закону №922-VIII, а тому твердження останнього в цій частині є безпідставними.

Окрім цього, суд зазначає, що КП ФК Житло-Інвест не надано до суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставин оскарження ним та/або скасування в судовому порядку Наказу Західного офісу Держаудитслужби від 17.12.2020 №245 Про початок моніторингу закупівель .

Отже, доводи позивача у наведеній частині як підстави для задоволення адміністративного позову суд відхиляє з огляду на необґрунтованість останніх.

Надаючи оцінку наявності/відсутності порушень позивачем вимог Закону №922-VIII слід звернути увагу на наступне.

Як зазначено у спірному рішенні, позивачем в порушення вимог норми пункту 11 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII у частині 7 розділу 3 тендерної документації, а також у пункті 2 Додатку 2 Тендерна пропозиція зазначено строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними - 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій, а не з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

У відповідності до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Пунктом 11 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII регламентовано, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

За визначенням, наведеним у пункті 29 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII, строк дії тендерної пропозиції - це установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №922-VIII тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку.

До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначено позивачем 09.07.2020 об 11:00 год.

Між тим, на аркуші 5 позовної заяви позивач не заперечував обставин різниці в строках дії тендерної пропозиції, зазначені у тендерній документацій (протягом 90 днів з дати розкриття тендерної пропозиції, тобто з 10.07.2020), та передбачені Законом №922-VIII (не менше 90 днів із дати закінчення строку подання тендерних пропозицій, тобто з 09.07.2020) і вказана різниця становить один календарний день, що на думку КП ФК Житло-Інвест , не може бути суттєвим порушенням, внаслідок його малозначності та підставою для його зобов`язання розірвати договір із третьою особою.

Суд проаналізувавши наведені положення акцентує увагу на тому, що позивачем порушено вимоги пункту 11 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, а його доводи в частині малозначності такого порушення не може свідчити та не свідчить про відсутність порушення як такого, допущення якого, в свою чергу, ним і не заперечується.

Окрім цього, варто звернути увагу на те, що вказане порушення не покладено відповідачем в основу спірного рішення як підстава для зобов`язання КП ФК Житло-Інвест розірвати укладений договір з ТОВ Автосаміт на Столичному , а лише зобов`язано в цій частині усунути виявлені порушення, зокрема, шляхом не допущення в подальшому порушення вимог частини 2 статті 22 Закону №922-VIII при складанні тендерної документації.

З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним висновок відповідача в частині порушення позивачем пункту 11 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII.

Що ж стосується оцінки наявності/відсутності порушення КП ФК Житло-Інвест вимог пункту 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

Відповідно до пункту 2 Додатку №3 тендерної документації учасник для підтвердження якості товару, що є предметом закупівлі обов`язково повинен подати скан-копію сертифікату відповідності (з відповідними додатками, якщо такі передбачено), виданий органом сертифікації відповідної галузі на предмет закупівлі.

Як зазначено позивачем, третьою особою у складі тендерної пропозиції надано сертифікат типу транспортного засобу, виданий ДП УКРМЕДСТАНДАРТ .

Судом встановлено, що третьою особою разом із тендерною пропозицією завантажено сертифікат типу колісного транспортного засобу (КТЗ) ДП УКРМЕДСТАНДАРТ від 13.05.2020 без обмеження строку дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі - Постанова №738) з метою вдосконалення Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановленні та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року, адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання установлено, що сертифікат відповідності видається виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб, тим якого відповідає вимогам технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу (пп. 3 п. 1 Постанови №738).

Буквальний аналіз наведеного положення Постанови №738 дає суду підстави дійти до висновку, що сертифікат відповідності підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу.

Суд наголошує, що в даному випадку не можливо дійти до однозначного висновку, що тендерна пропозиція третьої особи не відповідала вимогам умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, адже згідно Постанови №738 сертифікат відповідності підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу, який і був наданий ТОВ Автосаміт на Столичному у складі тендерної пропозиції.

При цьому, суд приймає до уваги, що третьою особою до письмових пояснень надано сертифікат відповідності завершеного колісного транспортного засобу, однак відмічає, що відомості зазначені у даних сертифікатах є фактично ідентичними.

Враховуючи наведене суд вважає, що висновки відповідача про порушення КП ФК Житло-Інвест пункту 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII є передчасними та такими, що сформовано без оцінки норм, які встановлені Постановою №738 в цій частині.

Отже, спірний висновок в частині встановленого порушення пункту 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII, на переконання суду, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В частині порушення позивачем пункту 11 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII суд погоджується із доводами відповідача та вважає, спірне рішення в частині правомірним.

В той же час, інші доводи сторін щодо підстав задоволення позову та відмови у його задоволенні, суд залишає поза увагою, адже останні не мають визначального характеру при вирішенні спору по суті, а надана оцінка обставин справи в повній мірі забезпечує виконання судом завдання адміністративного судочинства, визначене частиною статті 2 КАС України.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача - 1135,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства Фінансова компанія Житло-Інвест Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 42, код ЄДРПОУ 32855406) до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, б. 8, код ЄДРПОУ 40479801) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Автосаміт на Столичному (03045, м. Київ, Столичне шосе, б. 90, код ЄДРПОУ 36203667) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 23.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-24-001526-а в частині встановленого порушення Комунальним підприємством Фінансова компанія Житло-Інвест Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) положень пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі .

3. В іншій частині висновок Західного офісу Держаудитслужби від 23.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-24-001526-а - залишити без змін.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, б. 8, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Комунального підприємства Фінансова компанія Житло-Інвест Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 42, код ЄДРПОУ 32855406) сплачений ним судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева