Ухвала

від 07.09.2021 по справі 757/43550/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43550/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000001387 від 29.07.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку у приміщеннях розташованих за адресою, АДРЕСА_1 , які використовуються ТОВ «Імперія-С» (код ЄДРПОУ 39251779) та ТОВ «Росичі» (код ЄДРПОУ 21649265).

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає,що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001387 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з 1992 року по теперішній час, службові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», Федерації професійних спілок України, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими під час досудового розслідування особами, умисно, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, здійснюють відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів, які перебувають у їхньому відданні, без погодження із Фондом державного майна України, що призводить до нанесення матеріальної шкоди (збитків) державі в особливо великих розмірах.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що першим етапом злочинного механізму є підготовка членами правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур» звернення до Федерації професійних спілок України (далі ФПСУ) про надання дозволу на реалізацію земельних ділянок, будівель чи споруд, попередньо визначених об`єктів нерухомого майна, що перебувають в управлінні зазначених юридичних осіб.

Після цього працівниками Департаменту корпоративних прав та майна ФПСУ готується проєкт постанови президії ФПСУ про відчуження окремих об`єктів нерухомого майна із пропозиціями щодо об`єктів нерухомості, які планується продати нібито через офіційні торги.

Разом з тим до вказаного проєкту постанови на адресу членів постійної комісії ради ФПСУ з майнових питань готується пояснювальна записка, в якій міститься інформація про об`єкт нерухомості, що готується до відчуження, а також його характеристика (фінансово-господарський стан), інформація про наявні борги та інші фінансові зобов`язання.

Надалі з метою затвердження постанови про відчуження об`єктів нерухомості скликається президія ФПСУ, до якої входить керівництво ФПСУ, а також як члени (з правом голосу) керівники членських організацій та регіональних осередків ФПСУ.

Після винесення постанови президії ФПСУ, наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» або ПрАТ «Укрпрофтур» скликається зібрання (засідання правління), на якому остаточно затверджується рішення щодо реалізації визначеного майна.

У період часу з 09 год. 06 хв. до 14 год. 27 хв. 29 липня 2021 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 по справі №757/38196/21-к від 20.07.2021 у кримінальному провадженні № 42020000000001387 від 29.07.2020 проведено обшук у приміщеннях розташованих за адресою, АДРЕСА_1 , які використовуються ТОВ «Імперія-С» (код ЄДРПОУ 39251779) та ТОВ «Росичі» (код ЄДРПОУ 21649265).

Під час проведення обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено наступні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме: предмети зовні схожі на грошові кошти, а саме 20000 доларів США, номіналом 100 доларів, всього 200 купюр, серія та номер яких :

AB 53838484 UB2; HF 06736924 EF6; AE 11583043 CE54; AD 71716834 AD4

KB 34614384 BB2; KD 29818135 BD4; HC 01794487 BC34; FB 40443045 CB2

KB 89965054 JB2; AB 01760183 RB2; KB 91653541 AB2; HB 77742513 JB2

KA 33701883 AA1; HB 87530960 GB2; HD 88605134 AD4; AB 56215214 NB2

HK 21728448 BK11; AL 49499174 BL12; KB 84476980 IB2; KB 84467982 IB2

FL 26407922 AL12; KB 98767148 FB2; KB 15180434 DB2; KE 42248448 AE5

KB 20531463 KB2; FK 56983042 AK11; FE 00711241 AE5; HG 10252182 CG7

FH 24225592 AH8; HK 21713054 CK11; HB 17463695 EB2; DE 83767709 AE5

AE 08355543 CE5; DB 21043014 BB2; KB 47250841 JB2; KG 346932248 BG7

KB 61487515 IB2; HK 20640371 K11; KL 16613558 BL12; HF 30694361 EF6

AB 74498571 KB2; HK 14501506 CK11; FB 40102085 BB2; HE 91067430 AE5

HB 61845094 HB2; FH 37418248 AH8; AB 41686329 QB2; HH 02591321 BH8

FI 02168519 AI9; FB 38824462 AB2; HB 58816535 QB2; HL 58958016 EL12

KB 27874095 GB2; HF 62982070 DF6; HB 52998630 QB2; DB 45812709 CB2

KJ 40853297 AJ10; AB 30080343 PB2; CE 58879198 AE5; KB 05423521 KB2

KB 07474777 CB2; HL 69935318 EL12; HB 83941888 CB2; KL 89348130 BL12

KL 67438697 AL12; HB 38163645 NB2; KB 55450705 NB2; HB 41902838 IB2

AB 70078759 HB2; HB 11345336 BB2; AB 15086111 JB2; KB 41367434 IB2

KB 66348519 QB2; HG 97716557 AG7; HB 03419503 BB2; FG 11980201 BG7

KB 03360208 EB2; FK 76527493 AK11; FG 34045156 AG7; KB 74203932 MB2

HK 69107089 CK11; KL 51900213 BL12; KB 62901912 CB2; KL 33380625 AL12

KB 19197123 JB2; DF 72951679 AF6; KF 13394143 AF6; KB 74488319 HB2

CB 14315478 CB2; HA 24473601 AA1; FL 39284482 AL12; KB 72787961 IB2

HE 32242688 BE5; AB 98189589 WB2; KB 49440562 RB2; HC 95780944 AC3

HB 04778148 PB2; AB 60195799 WB2; FB 56659050 AB2; DG 42600373 AG7

HB 21032692LB2; FL 23538470 BL12; KB 24972384 KB2; KB 67330101 FB2

HK 08709982 CK11; CB 75742042 CB2; CB 59871198 DB2; HB 94416546 NB2

DB 44136314 BB2; HF 87177046 DF6; HB 09261924 FB2; FI 13807761 AI9

HF 52658365 BF6; HA 07821611 BA1; FH 45836132 AH8; DB 41563602 CB2

KL 63263521 CL12; KB 08557311 IB2; HL 80559438 CL12; DF 16236497 BF6

CL 13763973 BL12; BI 01033435 AI9; KF 63393030 BF6; HH 01371764 AH8

AB 75482231 SB2; HB 29920438 RB2; KC 43314669 AC3; KB 07772621 EB2

CH 21231285 AH8; HK 07326112 CK11; HL 58581732 GL12; HK 01203754 CK11

KB 03048150 MB2; KF 55975651 DF6; HF 54255007 EF6; HB 29494067 PB2

HK 79010070 CK11; HL 00238484 FL12; HB 58292470 MB2; KB 36167644 NB2

HB 86828316 CB2; HF 83214089 EF6; HB 41411383 NB2; HB 65075295 IB2

HK 20921931 BK11; AB 01404308 SB2; KF 10493483 CF6; HH 43084525 AH8

HK 22959398 DK11; HB 48058083 EB2; HC 17774085 BC3; HB 09714931 B2

KF 27606740 AF6; HF 62289240 CF6; CL 15368237 BL12; FB 09287836 AB2

KB 93939782 QB2; HB 16622958 HB2; KB 33078373 KB2; FF 50021142 BF6

HB 15178063 GB2; HF 93287499 BF6; KB 25164053 GB2; CB 42526912 BB2

HC 19831824 BC3; AB 06459348 UB2; KB 88799257 EB2; HK 06430606 CK11

HJ 55794064 AJ10; KF 19360824 AF6; HL 53371566 GL12; FL 92965953 CL12

HF 53820144 CF6; HB 33095546 LB2; FF 59352707 CF6; KB 68892579 EB2

HB 00380174 RB2; KB 92531188 QB2; CD 00332353 D4; HF 38236129 FF6

FF 62344929 BF6; FG 91939869 AG7; KK 12590944 BK11; KB 96683420 QB2

KB 92531189 QB2; KB 36228194 JB2; FH 09543678 AH8; KB 96320860 BB2

KF 03810805 BF6; KB 09075060 HB2; KB 13061943 MB2; HD 30209741 BD4

HB 98963445 DB2; KB 04122676 GB2; HD 12420635 BD4; KB 97136839 GB2

KD 86460110 AD4; HF 83471883 DF6; CL 71160183 AL12; AB 16736415 IB2

Також під час проведення обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено наступні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме предмети зовні схожі на грошові кошти, а саме 100 000 грн., номіналом 500 гривень, всього 200 купюр, серія та номер яких: ФБ5805319; ФБ3967362; ВД2160292; ФД8214146; ЛГ5055428; ЛЗ2576254; УЖ8437201; ФЗ6090461; СД7767925; МА5644185; СБ1310278; БН0313427; ЛД7878910; СЗ7687506; ЗД1760025; ЛЗ5929928; ЛА8374420; УИ7155228; ЛЗ6415783; УИ0724502; СЖ1693470; ВИ4284102; УЗ3439234; ЛБ6001695; ЛГ4130813; ЛГ6884810; ВЗ7275551; ФЗ5107360; ЗГ6567297; ВА2497776; ВЕ6149206; ФБ5677439; ЗД5031670; ЛА3713520; ЛИ5269783; ЛВ4879861; ВД45681224; СБ2201102; СЖ3846575; БК7240315; УЗ7023990; СБ8206968; ЛЗ4401679; ЗФ8241239; УЗ1851237; ЛИ8671022; ЛИ7620346; СЖ9160820; УЗ4518986; ВБ6039551; УГ7163880; ЗГ9518717; ФБ8361630; ЛБ3109905; ЛГ9606822; СБ9619715; БН6895060; ВЕ3597912; СБ2707781; УБ0720397; МА9191446; УИ8916953; ЗБ7590795; БН0847927; ВВ8057214; ФЗ6375012; УД9183600; СЗ4218605; УГ5264103; ФД6269911; ЛЗ4262629; ЛИ0701478; БР2834806; ВЗ6103563; СИ6455038; УЖ7552780; ЛГ5225566; ФГ6043300; ЗБ4769059; ВБ7695862; ЗГ3651270; МБ5185052; МБ8134076; ЗЗ7521776; ФЗ7735139; МВ1469074; ЗБ7709350; ВА7945159; ВГ3147461; ФГ1067455; АА4587076; ЛВ1061804; ФД1139757; ВВ2760532; ЛЗ1434150; СГ4499796; ФД8278147; ВД0822237; СБ5462863; ФД6754239; ХЗ8771861; МА1858272; ВЄ3520071; ББ4120778; ХД2175296; ХИ7175975; УЖ6569746; УГ1721710; АБ7903504; ЗД2739917; ЗБ1540453; ВГ8690353; ГТ4025968; ФЖ4950673; БВ6058754; БН5296460; АД2493889; БГ0248846; ВГ0571823; ЛВ4212859; ХВ4026432; АБ2908837; ХГ6571142; АД2923455; БА4955279; УБ6434212; ВЕ9584685; ХЕ9605261; ВЄ6580596; ВД5397699; ВЕ9060453; ХВ9565239; АБ5368474; АБ5368476; СБ8881649; СД9003407; УЖ1161850; ВД0720588; ВД0720617; ВД07020633; УБ9143576; УГ7985609; УБ5898386; ЛБ8374687; БН0821125; ЛБ2092837; ББ1811486; ВЕ9761433; ВЄ9156611; ХГ6715768; ВЄ7832990; АА0981591; АЄ8918213; ВИ4994735; ХА3361287; АА21330204 ЗД8031801; ФД7247206; БР6484753; ЗГ6124554; ХЗ8826353; БВ9666065; ХИ6229563; ЗБ8407126; УИ5063585; ФД7422375; МБ8308375; ФЖ3257799; ЗБ1608434; УЖ8033484; ФЖ0969292; ЛА1049482; ЗГ3139962; ЛБ7855366; ВЕ4619179; УД2533289; ЗД6958502; ХВ96221947; ГА8623491; ВИ7444809; ФД0200516; ХБ1025038; БА3704636; ВИ4427350; ВИ0908056; ВБ4210596; АЄ0317728; ХЗ7342612; АА4784502; ФБ0903398; ХЗ5130918; МБ7928381; ЗГ0752333; БГ3717105; БВ2065052; ВИ5133256; УИ1940605; ВД1796261; ЛГ3935743; ЗБ1445354.

Враховуючи, що вилучене в ході обшуку майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а також з метою припинення злочинної діяльності та збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Відтак просив відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення прокурора, представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001387 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

У період часу з 09 год. 06 хв. до 14 год. 27 хв. 29 липня 2021 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 по справі №757/38196/21-к від 20.07.2021 у кримінальному провадженні № 42020000000001387 від 29.07.2020 проведено обшук у приміщеннях розташованих за адресою, АДРЕСА_1 , які використовуються ТОВ «Імперія-С» (код ЄДРПОУ 39251779) та ТОВ «Росичі» (код ЄДРПОУ 21649265).

Під час проведення обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено наступні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме: предмети зовні схожі на грошові кошти.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, які постановою від 29.07.2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020000000001387 від 29.07.2020 року.

Відповідно до ст. 131 КПК України, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучені під час обшуку грошові кошти є предметом, доказом злочину, набуті злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучені під час обшуку грошові кошти дійсно можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42020000000001387 від 29.07.2020 на даний момент жодній особі не вручено.

Більш того, визнаючи у постанові від 29.07.2021 року вилучене майно речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор не вказав, якому із критеріївст. 98 КПК Українивоно відповідає, що свідчить про формальне винесення вказаної постанови, не визначившись, яке саме доказове значення може мати майно для даного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити, оскільки слідчим суддею не встановлено яким саме критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно. З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000001387 від 29.07.2020 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено о 12 год. 40 хв. 13.09.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1