Рішення

від 20.09.2021 по справі 685/843/21

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/843/21

Провадження № 2/685/234/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року смт Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполь справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки

встановив:

керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради звернувся в суд із позовом до відповідачів про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та витребування земельної ділянки, мотивуючи його тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.09.2019 №22-7168-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка на час набуття розташовувалась на території Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824784000:04:006:0190 (на даний час Теофіпольська ОТГ) . На підставі зазначеного наказу, реєстратором Маківської сільської ради Кметь В.Л., 08.10.2019 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2019 №2299, ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6824784000:04:006:0190 продав ОСОБА_2 . Зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.09.2019 № 22-7168-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави, оскільки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.08.2018 №22-5504-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 25.10.2018) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825081200:04:016:0032) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Водичківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Тобто, ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 6824784000:04:006:0190 (наказ 27.09.2019 №22-7168-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. На підставі викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права, забезпечення можливості належного оформлення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку згідно з вимогами чинного законодавства, просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.09.2019 №22-7168-СГ року , витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Теофіпольської селищної ради земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер номером 6824784000:04:006:0190, та стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури судові витрати.

Прокурор в судове засідання не з?явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Представник позивача Теофіпольської селищної ради в судове засідання не з?явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, в суд не з?явилися, про причину неявки не повідомили, клопотань не подали.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з`явився, подав відзив в якому заперечує проти задоволення позову, а доводи зазначені у позовній заяві, вважає необґрунтованими оскільки ОСОБА_1 , звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами, в яких повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства він не скористався. На підставі зареєстрованих заяв ОСОБА_3 були прийняті накази Головного управління Про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою , а згодом і Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність . Згідно із ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів га іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічннх обтрушувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.На підставі наведеного вважає, що Головне управління під час прийняття спірного наказу діяло у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, тому немає жодних правових підстав для визнання наказу Головного управління недійсним, просило у позові відмовити у повному обсязі.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, 13,14 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.116 ЗК України , безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання .

Ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6 ст 186-1 ЗК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає можливості безоплатно отримувати у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства два або більше рази.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.08.2018 №22-5504-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 25.10.2018) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825081200:04:016:0032) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Водичківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Разом з цим, 15.03.2019 року ОСОБА_1 , повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Святецької сільської ради Теофіпольського району, зазначивши у заяві, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки він не скористався. 29.03.2019 наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована на території Святецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства, наказом ГУ Держгеокаджастру у Хмельницькій області від 27.09.2019 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6824784000:04:006:0190, яка на час набуття розташовувалась на території Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, в даний час Теофіпольської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2019 №2299, ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6824784000:04:006:0190 продав ОСОБА_2 .

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не врахував, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України , у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Земельна ділянка загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824784000:04:006:0190), що знаходилась за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (тепер Теофіпольська ОТГ), вибула із земель сільськогосподарського призначення, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання , тобто ОСОБА_2 придбала вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати.

27.05.2021 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021№ 1423-IX , яким внесено ряд змін до Земельного кодексу України. Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

При здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до вимог ч.8 ст.118, ч. 6 ст.186-1 ЗК України ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), ст.2, 6 Закону України Про землеустрій мало б не допустити повторної безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону та відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність. Маючи відповідно до ст.32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ч. 6 ст. 9, ч. 2 ст. 15, ст. 30, 38 Закону України Про Державний земельний кадастр доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру службові особи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області мали можливість перевірити наявність у громадянина ОСОБА_1 у власності земельної ділянки даного виду цільового призначення та площі, раніше набутої в порядку безоплатної приватизації.

На підставі вищевикладеного, земельна ділянка з кадастровим номером 6824784000:04:006:0190 відноситься до земель комунальної власності Теофіпольської селищної ради.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказ від 29.03.2019 № 22-2156-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824784000:04:006:0190), що знаходилась за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (тепер Теофіпольська ОТГ) витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь держави в особі Теофіпольської селищної ради. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз.2 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп , абз.2 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у редакції постанови ПВСУ від 19.03.2010 №2).

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Керуючись ст. 116,118,121,155,186,186-1 ЗК України в редакції, яка діяла станом на 27.09.2019, ст 388 ЦК України, ст.9,30,38 ЗУ Про державний земельний кадастр , ст 32 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. 89, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив :

позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.09.2019 №22-7168-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824784000:04:006:0190) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (на даний час Теофіпольська ОТГ).

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Теофіпольської селищної ради земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824784000:04:006:0190), що розташована за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (на даний час Теофіпольська ОТГ).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Код ЄДРПОУ 02911102, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) по 1891,66 грн з кожного судового збору, сплаченого при поданні позову та заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий