УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 682/1260/21
Провадження № 22-ц/4820/1419/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Чебан О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1260/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2021 року в складі судді Зеленської В.І. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Старосинявська державна нотаріальна контора Хмельницької області.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
в с т а н о в и в:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підтримання поданої заяви ОСОБА_1 посилався, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на все її майно. За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 13 грудня 2016 року, посвідчений виконуючим обов`язки старости села Мшанець Старосинявського району Хмельницької області ОСОБА_3 , згідно якого все належне померлій майно заповіла своєму сину, тобто йому ОСОБА_1 . До спадкового майна входить земельна ділянка (пай), площею 3,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала його матері на підставі Державного акту на право власності на землю серія ХМ № 086346, виданого на підставі розпорядження Старосинявської райдержадміністрації № 8 від 17 січня 2004 року.
Заявник зазначав, що після смерті матері він звернувся до Старосинявської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак 20 травня 2021 року державний нотаріус Старосинявської державної нотаріальної контори своєю постановою від 20 травня 2021 року відмовив у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення права власності на земельну ділянку, оскільки в заповіті допущена технічна помилка в кадастровому номері земельної ділянки. Так як внести зміни у заповіт неможливо, тому ОСОБА_1 просив встановити факт помилки у заповіті, складеному 13 грудня 2016 року в.о. старости села Мшанець Старосинявського району Хмельницької області, зареєстрованому в книзі реєстрації нотаріальних дій за № 7/7, а саме щодо кадастрового номера земельної ділянки та вважати у заповіті дійсним кадастровий номер земельної ділянки 6824483500:02:006:0008.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій вказує на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що в складеному на його ім`я заповіті від 13 грудня 2016 року, допущена технічна помилка в кадастровому номері земельної ділянки, оскільки внести зміни в заповіт у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 неможливо, тому він звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Наявність вказаної технічної помилки у заповіті перешкоджає йому як спадкоємцю за заповітом оформити спадщину. На думку апелянта, твердження суду, що встановлення факту помилки в заповіті не передбачене законом є помилковим, оскільки як свідчить судова практика судами розглядаються заяви щодо встановлення факту помилок в заповітах, в разі, якщо встановлення такого факту не буде впливати на спадкові права й обов`язки інших осіб та за відсутності спору між ними.
Тому, ОСОБА_1 просив, скасувати ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2021 року та направити справу для розгляду по суті поданої заяви.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 3,81 га на території Мшанецької сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824483500020060008, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 01 квітня 2005 року серія ХМ № 086346
13 грудня 2016 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений виконуючим обов`язки старости села Мшанець Старосинявського району Хмельницької області ОСОБА_3 , згідно якого заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку площею 3,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 68244835000200600038.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Після її смерті, ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до державного нотаріуса Старосинявської державної нотаріальної контори Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) для оформлення права власності на спадкове майно.
Постановою державного нотаріуса Гоменюк О.О. Старосинявської державної нотаріальної контори Хмельницької області від 20 травня 2021 року № 344/02-31/2021 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого ОСОБА_1 надано документи, які містять суттєву розбіжність щодо об`єкта спадкування, а саме розбіжностей в кадастровому номері земельної ділянки в заповіті та Державному акті на право власності на землю.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження поряд з іншими справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Згідно ст.. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З аналізу даних норм слід дійти висновку, що у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер.
Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та надати докази його існування.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
У справі, що переглядається, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку статей 315-319 ЦПК України, заявник просив встановити факт помилки у заповіті, складеному 13 грудня 2016 року в.о. старости села Мшанець Старосинявського району Хмельницької області, зареєстрованому в книзі реєстрації нотаріальних дій за № 7/7, а саме щодо кадастрового номера земельної ділянки та вважати у заповіті дійсним кадастровий номер земельної ділянки 6824483500:02:006:0008.
Однак в розумінні вимог ст. 294, 315 ЦПК України вимоги заявника не можуть не може бути задоволені шляхом встановлення в окремому провадженні вказаних обставин як юридичного факту, оскільки це призведе до зміни змісту заповіту судовим рішенням, що не допускається чинним законодавством.
При цьому в даному випадку вбачається спір про право заявника в порядку спадкування на спірну земельну ділянку, яке не визнається іншими особами, а тому на підставі норм ст. 392 ЦПК України заявник має право захищати свої права в позовному провадження шляхом подання відповідної позовної заяви про визнання за ним права власності на спадкове майно в ході розгляду якої і підлягає встановленню та ідентифікації об`єкт спадкового майна, яким володіла спадкодавець та який вказано в заповіті.
За таких обставин, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам у справі, дослідив усі обґрунтування розгляду справи в порядку окремого провадження, та дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку вбачається спір про право на спадкове майно.
Доводи апеляційної скарги, що в складеному заповіті, допущена технічна помилка в кадастровому номері земельної ділянки, а внести зміни в заповіт у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 неможливо, наявність вказаної технічної помилки у заповіті перешкоджає йому як спадкоємцю за заповітом оформити спадщину слід відхилити.
Дані доводи апелянта не спростовують висновків суду про наявність спору щодо спадкового майна та фактично підтверджують неможливість оформлення спадкових прав апелянта без відповідного судового рішення про визнання за ним права власності на спірне майно.
Необґрунтованими також є посилання на відповідну судову практику, оскільки апелянтом не наведено відповідних судових рішень Верховного Суду в аналогічних справа.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 21.09.2021 |
Номер документу | 99734979 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Костенко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні