Справа №760/24152/21 2-з/760/922/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товаривства Хімексі про укладення сервітуту на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
08.09.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного акціонерного товаривства Хімексі про укладення сервітуту на земельну ділянку
13.09.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони ПрАТ Хімексі , код ЄДРПОУ 23737832, адреса: 03061, просп. Відрадний, 95-б, м. Київ, забудову частини земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:256:0032 розміром 0,048 га на яку в ДЗК внесено відомості про земельний сервітут.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За пунктами 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того слід звернути увагу, що відповідно до позовної заяви предметом позову є укладення сервітуту на земельну ділянку, а відповідно до заяви про забезпечення позову заявник просить заборони ПрАТ Хімексі , код ЄДРПОУ 23737832, адреса: 03061, просп. Відрадний, 95-б, м. Київ, забудову частини земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:256:0032 розміром 0,048 га на яку в ДЗК внесено відомості про земельний сервітут.
Слід також зауважити, що такий захід забезпечення позову може позбавити інших осіб права на користування будинком. У цей же час, позивачем не наведено у заяві обґрунтованих причин, за яких необхідно застосувати саме такий захід забезпечення позову.
Між тим слід звернути увагу, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що саме відповідачем на час подання даної заяви здійснюється будівельні роботи на спірній земельній ділянці, оскільки відсутні докази прив`язки до місцевості.
Крім того, позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п.п. 1-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Всупереч вказаним вимогам, заява ОСОБА_1 не містить ціну позову, оскільки позивачем визначено його немайновий характер, про забезпечення якого просить заявник та відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а також інші відомості, необхідні для забезпечення позову, зокрема обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та мети їх застосування.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом із тим, судовий збір за подання заяви позивачем не сплачено та квитанцію чи іншого платіжного документу до заяви не долучено.
Відповідно до вимог пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 1 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн.
Таким чином, в даному випадку заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Підстав для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору, визначених ст. 8 Закону України Про судовий збір , не встановлено.
Враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, вважаю за необхідне відповідно до вказаних вимог процесуального закону повернути заяву заявникові.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суду м. Києва в 15-денний строк з дня її постановлення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А. Усатова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 21.09.2021 |
Номер документу | 99735247 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні