Рішення

від 09.09.2021 по справі 202/2576/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2576/21

Провадження № 2/202/1737/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа що не заявляє самостійних вимог Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, відповідно до якої просив надати йому додатковий строк два місяці для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 , посвідченого в Шостій Дніпровській державній нотаріальній конторі 02 листопада 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 10 березня 2021 року від сусідів у с. Дубовики Васильківського району Дніпропетровської області він випадково дізнався про смерть ОСОБА_5 , який раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

02 листопада 2015 року спадкоємець склав на його користь заповіт, в якому заповідав йому належну йому на праві приватної власності згідно державного акту, серія ДП №027823 від 16 грудня 2004 року земельну ділянку площею 6,1069 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220786600-01-001-0004. Відповідачами по справі є дружина та сини спадкоємця, які заяву про прийняття спадщини чи заяву відмови від прийняття спадщини не подавали. Позивач 30 березня 2021 року звернувся до Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини за заповітом. Державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення та рекомендовано звернутися до суду. Причиною пропуску встановленого строку є те, що він був позбавлений можливості своєчасно дізнатися про смерть спадкодавця та звернутися з заявою про прийняття спадщини. Так, родинних стосунків чи інших постійних зв`язків між його сім`єю та сім`єю спадкодавця немає, сім`я спадкодавця постійно мешкає в м. Дніпро, а його сім`я - у с. Дубовики. Спадкодавець тривалий час фактично проживав у селі Спаське, де і помер. Позивач працевлаштований у м. Дніпрі та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки державним нотаріусом відмовлено в видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом,тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2021 року, головуючим суддею у розгляді справи визначено суддю Слюсар Л.П.

30 квітня 2021 року в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом був направлений запит до ВАДР Управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідь з якого надійшла на адресу суду 21 травня 2021 року.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

16.06.2021 року від відповідача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до яких вказали, що вони не сповіщали позивача про смерть ОСОБА_5 , який раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області. Вважають, що причини пропуску строку є поважними та просять суд визнати їх такими. Заповіт на користь ОСОБА_1 визнають, намірів оскаржувати його не мають. Заяву про прийняття спадщини чи відмови від спадщини не подавали.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року витребувано докази по справі, а саме належним чином посвідчену копію спадкової справи № 226/2021, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року закрито підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року закрито провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Відповідно до заяв просили суд розглядати справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з`явився. Відповідно до листів просили суд розглядати справу без їх представника та ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.58 зв), який проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,1069 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220786600-01-001-0004, яка належала йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 027823.

Відповідно до заповіту від 02 листопада 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Драпатою О.М., зареєстрованому в реєстрі за №3-1030 ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким належну йому земельну ділянку площею 6,1069 га., розташовану на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220786600-01-001-0004 заповідав: ОСОБА_1 .

Відповідно до спадкової справи №226/2021 заведеною Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини 30 березня 2021 року звернувся ОСОБА_1 ( а.с.57-70).

Відповідно до довідки Відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 01 квітня 2021 року за №14/5-4415, за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 28.12.2004 року по 25.08.2020 року. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), становить 2 (дві) особи: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 28.12.2004 року по теперішній час; син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 18.01.2005 року по теперішній час.

Згідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21 квітня 2021 року державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Карловою Тетяною Геннадіївною відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропущенням ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Як вказав позивач в своїй позовній заяві та в судовому засіданні, він пропустив шестимісячний строк звернення з заявою для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не є членом родини спадкодавця, сім`я спадкодавця мешкає у м. Дніпро, а його сім`я в с. Дубовики. Спадкодавець постійно проживав в с. Спаське, де мав дачний будинок. Позивач не знав про смерть спадкодавця та не був повідомлений його рідними. Про смерть ОСОБА_5 стало відомо його батькам від третіх осіб, які і повідомили його.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України , якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України .

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, а також Верховного Суду у постановах: від 10 жовтня 2018 року у справі № 398/3802/15-ц, від 19 березня 2020 року у справі № 572/887/18,твід 07 лютого 2020 року у справі № 754/11447/18, від 26 травня 2021 року у справі №522/21610/17.

Сам по собі факт незнання про смерть спадкодавця, без встановлення об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в статтях 1222 , 1220 , 1269 , 1270 , 1272 ЦК України , якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо.

Враховуючи, що зазначені позивачем причини, а саме те що він не є членом родини померлого, проживання за різними адресами, незнання та не повідомлення про смерть спадкодавця членами його сім`ї, як окремо, так і у сукупності не можуть визнаватись об`єктивними перешкодами, труднощами, які позбавили його будь-якої можливості своєчасно дізнатись про смерть, та після отримання такої інформації - звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини відповідно до передбаченого законом порядку для реалізації своїх спадкових прав, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Статтями 12 і 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.ст. 76 - 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Принцип змагальності урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього доказового матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини судом не встановлено, як і не надано позивачем жодного доказу, а тому суд не вбачає законних підстав визнання строку для подачі заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини таким, що пропущений з поважних причин та визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та вимушений в задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, ст. ст.15,16,1216, 1272 ЦК України, ст.ст. 4,13,141,259,263-265ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа що не заявляє самостійних вимог Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.8), про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 20.09.2021 року.

Суддя Л.П. Слюсар