Рішення

від 20.09.2021 по справі 293/1608/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1608/21

Провадження № 2/293/723/2021

20 вересня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді - Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання -Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ :

03.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в якому просить звільнити майно з-під арешту, а саме: земельну ділянку, площею 0,6191, кадастровий номер:1825681200:10:000:0182, накладеного постановою про арешт майна боржника державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 19.10.2021 у ВП 54112747.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13.02.2017 у цивільній справі №278/2790/16-ц задоволено заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою від 21.10.2013 в сумі 79566,77 грн. На підставі її заяви про перегляд заочного рішення суду - вказане рішення скасоване, розгляд справи призначено в загальному порядку, а в результаті позов залишено без розгляду.

Однак, на виконанні Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №54112747 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського районного суду №278/2790/16-ц, виданого 25.04.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 79566,77 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Погорєловим А.В. винесено постанову про арешт майна боржника від 19.10.2017, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_1

10.12.2019 державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Риженко Т.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.

Позивач зверталась до із заявою до Житомирського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Хмельницький) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак державним виконавцем їй відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав для зняття арешту.

Враховуючи, що стягувач ОСОБА_2 звернулася до сду про залишення її позову у цивільній справі №278/2790/16-ц без розгляду, а виконавчий лист повернуто стягувачеві, позивач просить суд звільнити її майно з-під арешту, а саме - земельну ділянку площею 0,6191 га за кадастровим номером 1825681200:10:000:0182, яка розташована на території Черняхівського району накладеного постановою про арешт майна боржника від 19.10.2017 у ВП №54112747.

Ухвалою суду від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 10:00 год. 25.08.2021.

18.08.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), який відповідно до квитанції "Укрпошта" направлений ОСОБА_1 17.08.2021. В адресованій суду заяві також просять розгляд справи проводити без участі їх представника, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 21-26).

25.08.2021 сторони та третя особа в судове засідання не з`явились. Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату в зв`язку з тим, що позивач не отримала відзив на позовну заяву. Просить надати час для підготовки відповіді на відзив (а.с.27).

25.08.2021 розгляд справи відкладено на 12 год. 30 хв. 20.09.2021.

20.09.2021 сторони та третя особа в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача. Позов підтримує та просить його задовольнити. Крім того, представник подала заяву про долучення до метеріалів справи копії матеріалів цивільної справи №278/2790/16-ц.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до заочного рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14.02.2017 у цивільній справі №278/2790/16-ц задоволено заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою від 21.10.2013 в сумі 79566,77 грн (а.с.40-42).

07.08.2017 позивач звернулась з заявою до Житомирського районного суду Житомирської області про перегляд заочного рішення (а.с.47-48).

В подальшому з матеріалів справи видно, що 24.10.2017 по вказаній справі призначено почеркознавчу експертизу боргової розписки від 21.10.2013 (а.с.61-62).

Відповідно до висновку експерта №1/3-293 від 28.09.2018 досліджений рукописний текст, який починається ловами Розписка… та закінчується словами … ОСОБА_5 і підпис від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (а.с.63-69)

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 07.11.2018 провадження по справі №278/2790/16-ц закрито на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від позову (а.с.73).

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, на виконанні Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження №54112747 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського районного суду №278/2790/16-ц, виданого 25.04.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 79566,77 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Погорєловим А.В. винесено постанову про арешт майна боржника від 19.10.2017, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 (а.с.11)

10.12.2019 державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Риженко Т.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення (а.с.12).

25.09.2020 позивач звернулась із заявою до Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Хмельницький) Житомирського РВ ДВС із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак державним виконавцем їй відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав для зняття арешту (а.с.9).

Згідно ч. 1ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, відповідно до вищенаведених положень Конституції України та Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов`язковою для суду.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, ч 4 ст.50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно ст.56 вказаного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно до ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно обрала спосіб захисту шляхом подання позову про зняття арешту з майна, який передбачено ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , оскільки збереження арешту майна за відсутності підстав для цього є порушенням права власності позивача.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що заочне рішення по справі №278/2790/16-ц від 13.02.2017 скасоване, а провадження по справі закрито в зв`язку з відмовою позивача ОСОБА_2 від позову, суд вважає що накладений державним виконавцем арешт на майно підлягає зняттю, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України , ст. 4-5 , 12-13 , 81 , 89-90 , 95 , 141 , 258-259 , 264-265 , 268 , 274-279 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області про арешт майна боржника від 19.10.2017 в рамках виконавчого провадження №54112747 на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку, площею 0,6191 га за кадастровим номером 1825681200:10:000:0182.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Головуюча суддя Л.Й. Проценко