Рішення

від 16.09.2021 по справі 695/2870/20

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/2870/20

номер провадження 2/695/576/21

16 вересня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Яна Іванівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 визнати право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали покійному ОСОБА_3 площею 0,463 га, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯГ № 637483 від 20.10.2006, площею 2,06 га відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯГ № 532930 від 10.05.2006, та площею 2,06 га відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯГ № 426273 від 28.11.2005.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що після смерті його батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, яка складається, зокрема із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області, та належали за життя ОСОБА_3 на підставі Державних актів на право приватної власності на землю серії ЯГ № 637483 від 20.10.2006, серії ЯГ № 532930 від 10.05.2006, та серії ЯГ № 426273 від 28.11.2005. Позивач вказує, що він у шестимісячний строк після смерті батька звернувся до нотаріуса із заявою щодо прийняття спадщини. Спадкова справа заведена за заявою позивача. У подальшому брат позивача - ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини звернувся до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04.07.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 695/3585/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області щодо оформлення спадщини. Однак відповідною постановою нотаріуса позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно. Як зазначено, у позові, оригінали правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки перебувають у відповідача, надавати їх позивачу останній відмовляється.

Ухвалою від 05.01.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 21.05.2021 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання з розгляду даної справи, призначене на 16.09.2021 о 14 год 00 хв., позивач не прибув, явку свого представника не забезпечив, згідно з наявною в матеріалах справи заявою від 21.05.2021 просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1970202667506.

Третя особа - приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Яна Іванівна у судове засідання не прибула. Відповідно до заяви від 09.06.2021 третя особа просить суд розглянути справу за її відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, на підставі ст.,ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.03.1966.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ЯГ № 637483, виданого 20.10.2006 на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 28.09.2006 № 392 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,463 га, розташовану в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:05:001:0083.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ЯГ № 532930, виданого 10.05.2006 на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 12.10.2004 № 379 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,06 га, розташовану в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:03:001:0092.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ЯГ № 426273, виданого 28.11.2005 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2005 № 3850 ОСОБА_3 є власником на праві приватної власності земельної ділянки площею 2,06 га, розташованої в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:03:001:0093.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 28.12.2016, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Згідно з наявною в матеріалах справи копією спадкової справи, яка заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини звертався до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04.07.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 695/3585/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії спадкової справи, відповідач надав приватному нотаріусу Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. заяву від 29.08.2018, якою підтвердив, що у нього знаходяться оригінали правовстановчих документів на належні ОСОБА_3 земельні ділянки.

04 вересня 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. із заявою про видачу на його ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.09.2018 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Частиною першою статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При вирішенні даного спору, суд також бере до уваги, що відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України, в редакції чинній станом на час смерті ОСОБА_3 передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є зокрема нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Отже статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії спадкової справи, яка заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини звернувся до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04.07.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 695/3585/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

З наявної в матеріалах справи копії спадкової справи судом встановлено, що відповідач надав приватному нотаріусу Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. заяву від 29.08.2018, якою підтвердив, що у нього знаходяться оригінали правовстановчих документів на належні ОСОБА_3 земельні ділянки.

Постановою приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.09.2018 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Статтею 39 Закону України Про нотаріат визначено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Пунктом третім частини першої ст.34 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема видають свідоцтва про право на спадщину.

За правилами ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту ст.,ст. 1296 - 1299 ЦК України питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також при вирішенні даної справи суд зауважує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до роз`яснень наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прохальна частина первісної позовної заяви не містить клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат при зверненні до суду з даним позовом.

Відтак, витрати позивача щодо сплати судового збору належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Яна Іванівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,463 га, розташовану в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:05:001:0083, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЯГ № 637483, виданого 20.10.2006 належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,06 га, розташовану в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:03:001:0092, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЯГ № 532930, виданого 10.05.2006 належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,06 га, розташовану в межах Гладківщинської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121582700:03:001:0093, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЯГ № 426273, виданого 28.11.2005 належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Середа Л.В.