Рішення

від 08.09.2021 по справі 906/349/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/349/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовченко Н.В. - головний спеціаліст загального відділу (з юридичних питань), розпорядження №9-К від 18.03.2019 та доручення №031-27/676 від 01.06.2021;

Мкртчян Г.К. - сільський голова, рішення №2 від 20.01.2020;

від відповідача: Пинзар І.В. - адвокат, ордер серії АВ №1018787 від 08.09.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ-АГРО"

про стягнення 260 816,69 грн. та розірвання договору

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 18154,18 грн. заборгованості з орендної плати, 235073,68 грн. штрафу, 7588,83 грн. пені. Також позивач просить суд розірвати договір оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неодноразово порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого позивачем нараховано штрафні санкції за договором від 30.03.2018. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач наполягав на розірвання договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2021 заявив клопотання про повернення до попереднього етапу розгляду справи, оскільки підготовче засідання було закрите за участю неповноважного представника позивача.

Щодо даного клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, ГПК України визначає поняття "самопредставництво юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами.

За загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

В даному випадку в матеріалах справи міститься копія розпорядження сільського голови Швайківської сільської ради №9-к від 18.03.2019 щодо призначення Вовченко Н.В. на посаду головного спеціаліста з юридичної роботи загального відділу. Право представляти інтереси позивача з усіма наданими правами визначено п. 11 Посадової інструкції головного спеціаліста (з юридичних питань) загального відділу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає посилання представника відповідача щодо участі в розгляді справи не уповноваженого представника необґрунтованими, а клопотання щодо повернення до стадії підготовчого провадження таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов в частині стягнення суми основного боргу та пені, а в частині стягнення штрафу лише в розмірі 100% орендної плати, в частині розірвання договору оренди землі просив відмовити.

Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2021 просив суд зменшити розмір штрафу до того розміру, який буде визначений судом.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ-АГРО" (орендар/відповідач) було укладено договір оренди землі № 11/57-18-ДО, відповідно до якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 30.03.2018 № 18/06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1820883900:08:000:7377, яка розташована на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Мирославської сільської ради (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 2.1.-2.4. договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 106,8092 га, у тому числі: 106,8092 га перелоги. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1196912 грн. 82 коп. і підлягає щорічній індексації.

Пунктом 4.4. договору визначено, що плата за перший рік користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 30.03.2018 року № 18/06, складається зі сплаченого орендарем перед початком земельних торгів гарантійного внеску у сумі 4787,65 грн. та суми 230287,45 грн., що підлягає сплаті переможцем торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди на наведений розрахунковий рахунок

Також орендарем та орендодавцем було погоджено, що починаючи з наступного року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 19,64% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель (п.п. 4.2. договору).

Відповідно до п.п. 4.4 договору орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 (тридцяти) календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсоткової річної орендної плати, встановленої цим договором;

- стягується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу, несплаченої суми за кожний день прострочення (п.п. 4.9. договору).

Згідно п.п. 3.1. договору останній укладено на 7 років.

Згідно Розпорядження від 31 січня 2018 року № 60-р Кабінету Міністрів України "Про питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" та Наказу від 18.06.2019 № 6-1763/14-19-СГ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 20-21) було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, в комунальну власність Швайківській сільській раді Бердичівського району Житомирської області.

Рішенням Швайківської сільської ради №462 від 14.02.2020 вирішено укласти додаткову угоду до договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.08.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області в особі в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Музиченка Сергія Юрійовича та орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ АГ РО", а саме: "Замінити сторону орендодавця із назви Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, на нову назву: Швайківська сільська рада."

Як вбачається з матеріалів справи (розрахунку) відповідач на протязі 2020-2021 років порушував строки оплати по договору оренди землі, тобто не виконував взяті зобов`язання щодо сплати орендних платежів належним чином.

Позивач листом-вимогою від 03.03.2021 за вих. №08-08/251 просив сплатити відповідача наявну заборгованість по орендним платежам, штраф та пеню, а також розірвати договір оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018.

Відповідач на зазначену вище вимогу не відреагував.

За таких обставин позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтями 1, 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 792 ЦК України закріплено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Своєчасна сплата земельного податку або орендної плати є обов`язком землекористувача, визначеним у ст. 96 ЗК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник відповідача в судовому засіданні суми боргу визнав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 18154,18 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, відповідачу на підставі п. 4.9. договору нарахована пеня в сумі 7588,83 грн. та штраф в сумі 235073,68 грн.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає, що розрахунки вірні, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, за ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, у вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

Суд зазначає, що позов у даній справі про розірвання договору оренди землі позивач обґрунтовував систематичним невнесенням відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 30.03.2018.

Позивачем доведено систематичну несплату відповідачем орендної плати за землю, що в даному випадку істотно порушує права позивача (Швайківської сільської ради), який розраховує на вчасне отримання коштів за надання в оренду земельної ділянки.

Таким чином, саме заборгованість орендної плати стала причиною звернення позивача з вимогою розірвати договір оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018.

Отже, вимога позивача про розірвання договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018 є обґрунтованою та законною, підлягає задоволенню.

Щодо усного клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафу, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зменшення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ-АГРО" (23203, Вінницька область, Вінницький район, с. Гуменне, вул. Лесі Українки, 54, ід. код 41115146)

- на користь Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (13331, Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка, вул. Осівка, 1А, ід. код 04345658) 18154,18 грн. заборгованості з орендної плати за землю, 235073,68 грн. штрафу, 7588,83 грн. пені, а також 6182,25 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір оренди землі №11/57-18-ДО на земельну ділянку загальною площею 106,8092 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1820883900:000:7377 між Швайківскькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області (13331, Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка, вул. Осівка, 1А, ід. код 04345658) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВПАТ-АГРО" (23203, Вінницька область, Вінницький район, с. Гуменне, вул. Лесі Українки, 54, ід. код 41115146).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.09.21

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)