Ухвала

від 20.09.2021 по справі 160/16518/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 вересня 2021 року Справа 160/16518/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Преображенка до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Преображенка до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Державна податкова служба України, в якій позивач просить суд:

- винести постанову якою, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 червня 2021 року № 2806025/38445595;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 реєстраційний номер 9159919958 від 15 червня 2021 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Преображенка (код ЄДРПОУ 38445595).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.09.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст.160-161 КАС України.

Згідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд зокрема, скасувати відповідні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте суд вказує, що вимозі скасування повинна передувати вимоги, щодо визнання такого рішення (рішень) протиправним (протиправними).

Таким чином позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги відповідно до приписів КАС України.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач просить суд зокрема зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зареєструвати податкову накладну, з даного приводу суд зазначає таке.

Водночас, пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких умов, суд вважає за необхідне зазначити позивачу про те, що реєстрація податкових накладних здійснюється саме Державною податковою службою України.

З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідне зазначити позивачу про необхідність конкретизації позовних вимог з урахуванням обставин вказаних вище судом.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що згідно до положень частини 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.

Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Преображенка до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви та її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України, та в разі зазначення декількох відповідачів сформулювати відносно кожного вимоги;

- заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України (в разі наявності такої особи).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник