Рішення

від 13.09.2021 по справі 204/2484/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/2484/21

Провадження №2/204/1244/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Книш А.В.,

секретарі судового засідання Шаповалова В.В., Мартич А.С.,

за участі:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника позивача

(відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 ,

представника відповідача

(позивача за зустрічним доказом) ОСОБА_4 ,

представників третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визначити місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, з матір`ю ОСОБА_1 за фактичним її місцем проживання; визначити спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме два рази кожного тижня у вихідні дні, а також у канікулярні дні, на паритетних умовах з матір`ю ОСОБА_1 , та за попередньою домовленістю, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. В обґрунтування позову зазначено, що 20 серпня 2014 року відповідач вигнав позивача з малолітньою донькою, якій на той час виповнилося 4 роки, з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де вони мешкали сім`єю. Після розлучення за рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року відповідач довгий час взагалі не цікавився життям позивача та їхньої спільної доньки, час від часу давав невеликі грошові кошти, але активної участі в житті дитини не приймав. Донька була практично на повному забезпеченні позивача. Вказує, що після рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 6 вересня 2016 року відповідачу довелось сплачувати аліменти на утримання дитини. З 6 вересня 2016 року по теперішній час, окрім суми аліментів, ніякої додаткової допомоги від відповідача не надходило, не зважаючи на неодноразові прохання позивача. Зазначає, що ніяких перешкод в спілкуванні батька з дитиною позивачем ніколи не здійснювалося, але за весь час він ніколи не брав ніякої участі у шкільному житті доньки. Відповідач одружений, має малолітню доньку від другого шлюбу та мешкає з новою родиною у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Також вказує, що головою адміністрації Самарського району Дніпропетровської міської ради прийнято розпорядження №50 від 6 квітня 2021 року про встановлення місця проживання ОСОБА_7 з відповідачем. Позивач вважає такі умови проживання вкрай незручними для доньки, їй потрібні тиша та спокій для якісної підготовки домашніх завдань, що в умовах проживання з відповідачем, на одній житлоплощі з маленькою дитиною неможливо, оскільки донька потребує власного простору для рівноваги свого внутрішнього, емоційного і психологічного світу. На даний час позивач з донькою проживають удвох у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина має свою власну кімнату, в якій є все для її комфорту, всі потрібні речі для її якісного навчання, повноцінного розвитку та нормального проживання. Зауважує, що при спільному проживанні з позивачем донька показує добрі результати в навчанні, відвідує різні курси, гуртки. Відповідач є військовослужбовцем Військової частини №3021 НГУ м. Дніпро, часто виходить на добові чергування, буває у відрядженнях, тобто його робочий день не дозволяє йому постійно відвозити доньку до школи, власного транспорту він не має. Вважає, що якщо місцем проживання доньки буде місце проживання разом з відповідачем, то це значно погіршить умови життя дитини. Протягом останнього року відповідач всіляко залякує доньку, морально тисне на неї, дзвонить на її номер телефону безліч разів в той час, коли вона знаходиться на уроках в школі, що її відволікає, заважає учбовому процесу та негативно відображається на її дитячій психіці. Також відповідач здійснює умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо позивача, що призводить до психологічних страждань позивача, розладів здоров`я, втрати працездатності та погіршення якості життя.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради до розгляду цивільної справи.

3 червня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, у якій відповідач, як позивач за зустрічним позовом, просив місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з батьком ОСОБА_3 , а також стягнути з позивача за первісним позовом судові витрати. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилається на те, що сторони перебували у шлюбі з 20 вересня 2008 року по 13 травня 2015 року. З травня 2014 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства. Під час шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька, яка мешкала з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . У серпні 2014 року за відсутності позивача, який перебував у відрядженні, відповідач зібрала речі і з дитиною переїхала жити в помешкання через дорогу, потім в подальшому забрала з квартири меблі та техніку і в листопаді 2014 року віддала позивачу ключі від квартири, в якій він залишився проживати один. Вказує, що з серпня 2014 року ОСОБА_8 мешкала з відповідачем у різних орендованих квартирах, але з 9 березня 2021 року вона проживає окремо від матері разом з ним у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначає, що він є відповідальним батьком та надавав в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання малолітньої доньки, відповідач щомісячно отримувала від позивача кошти на утримання доньки в добровільному порядку, а потім на виконання рішення суду про стягнення аліментів. З 9 березня 2021 року по теперішній час дитина проживає з батьком, який самостійно матеріально її забезпечує, а відповідач продовжує отримувати від позивача аліменти на дитину. Також зазначає, що з 2018 року відповідач почала чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою, у зв`язку з чим рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради №125 від 20 квітня 2018 року визначено спосіб участі батька у вихованні малолітньої доньки, а саме два рази (дві доби) кожного тижня у вихідні дні батька, а також у канікулярні дні на паритетних умовах з матір`ю ОСОБА_1 , та за попередньою домовленістю. З початку 2021 року відповідач знову почала створювати перешкоди у спілкуванні батька з донькою, вигадувати причини і заборони для спілкування. Крім того, позивач за зустрічним позовом звернувся із заявою до поліції про неналежне поводження відповідача з донькою і до органу опіки та піклування про визначення місця проживання доньки з батьком. 9 березня 2021 року відповідач привела доньку з її речами до нього для проживання та з цього часу донька проживає окремо від матері разом з батьком, його дружиною та сестрою у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач за зустрічним позовом має постійну роботу і стабільних дохід, належні житлово-побутові умови для проживання двох малолітніх дітей, любить доньку, спроможний і забезпечує її всім необхідним. Проживання з батьком і в подальшому відповідатиме інтересам дитини, сприятиме належним умовам її проживання, навчання, гармонійному розвитку та вихованню, належному матеріальному забезпеченню. Бажання дитини проживати в сім`ї батька та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком вказують на те, що проживання дитини з батьком найкраще забезпечить інтереси дитини. Вказує, що наведений у первісному позові виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, не відповідає дійсності, позов не підлягає задоволенню, а намагання ОСОБА_1 ввести суд в оману є зловживання правом.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2021 року доручено органу опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради надати в судове засідання висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та про визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відзиві на зустрічний позов, який надійшов на адресу суду 29 червня 2021 року, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зазначила, що аліменти на дитину, які позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 перераховував на її банківський рахунок з 9 березня 2021 року по теперішній час, знаходяться практично в повному обсязі на банківському рахунку. Вказує, що наведений у зустрічному позові виклад обставин не відповідає дійсності, а намагання ОСОБА_3 ввести суд в оману є зловживання правом. Після тривалого психологічного тиску батька на доньку, погроз і шантажу, у дитини почалися психологічні страждання та розлади здоров`я на цьому фоні. Також посилалася на обставини, які зазначала у первісній позовній заяві. У задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року задоволено клопотання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи та призначено у справі судово-психологічну експертизу.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року задоволено клопотанням позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та скасовано ухвалу про призначення судово-психологічної експертизи у справі.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву. Додатково позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 пояснила, що 29 серпня 2021 року їй зателефонувала донька і сказала, що батько її вигнав і вона чекає її на зупинці. Також повідомила, що останнім часом вона проводила з донькою багато часу, донька казала їй, що скучила за нею і тепер вони проживають разом.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 повністю, зустрічний позов просили задовольнити. Додатково відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 пояснив, що дитина дійсно почала більше спілкуватися з матір`ю та 28 серпня 2021 року вона сказала, що хоче жити з матір`ю, тому що скучила за нею. Разом з цим відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 просив врахувати, що думка дитини щодо її проживання з матір`ю є тимчасовою.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради у судовому засіданні просила вирішити пред`явлені позовні вимоги на розсуд суду.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради Воднєва Н.В. у судовому засіданні пояснила, що органом опіки та піклування дійсно було складено висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки ними було враховано думку дитини, яка виявила бажання жити з батьком. Додатково повідомила, що у дитини виник конфлікт з матір`ю, оскільки, зі слів дитини, мати їй приділяла мало уваги. Також визначаючи місце проживання дитини ними було враховано те, що дитина їм повідомила про перешкоджання матір`ю їй спілкуватися з батьком, так як перед кожним спілкуванням вона просила її зробити якусь хатню роботу та самостійно обирала на які гуртки їй ходити. На засіданні комісії дитина не захотіла підходити до матері та двічі сказала, що хоче жити з батьком.

Суд, вислухавши позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , представників третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , дитину ОСОБА_7 , спеціаліста ОСОБА_16 , дослідивши письмові та електронні докази, встановив наступні фактичні обставини.

З 20 вересня 2008 року сторони перебували у шлюбі, який рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2015 року розірвано (т.1 а.с.11).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.9).

Місце проживання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 з 13 жовтня 2008 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.27).

Місце проживання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 з 22 квітня 2009 року також зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.49, 91).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 вересня 2016 року, що набрало законної сили 19 вересня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 4 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць; в іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.12-14).

Рішенням виконавчогокомітету Самарськоїрайонної умісті Дніпріради №125від 20квітня 2018року визначеноспосіб участі відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме два рази (дві доби) кожного тижня у вихідні дні батька, а також у канікулярні дні на паритетних умовах з матір`ю ОСОБА_1 , та за попередньою домовленістю (т.1 а.с.38-39).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 з 1 вересня 2020 року по 31 серпня 2021 року працювала в НВК-ліцей №100 Соборного району м. Дніпра на посаді педагога організатора та за місцем роботи характеризувалася позитивно (т.1 а.с.22, 23, т.2 а.с.73).

З копії сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯТ №597064 від 26 лютого 2021 року вбачається, що наркологічні протипоказання до оформлення опіки та піклування над дитиною у ОСОБА_1 не виявлені (т.1 а.с.24).

Також згідно копії медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 12ЯЯТ №068506 від 1 березня 2021 року, психіатричні протипоказання до встановлення усиновлення, опіки (піклування) над неповнолітніми дітьми у ОСОБА_1 відсутні (т.1 а.с.28).

У характеристиці учениці 1 класу (2016-2017 н.р.) комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №11» Дніпровської міської ради Гусєвої К.С., окрім іншого, зазначено, що вихованням доньки займалась мама ОСОБА_1 (батьки розлучені). Мати дівчинки приділяла належну увагу навчанню та поведінці доньки. Протягом навчального року класовод з батьком не зустрічалась. Батько дівчинки не взаємодіяв з класним керівником (т.1 а.с.29).

З довідки Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №100 «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-ліцей» Дніпровської міської ради №18 від 25 лютого 2021 року, встановлено, що на час її складання ОСОБА_17 навчається в 5 класі (т.1 а.с.16).

Класним керівником 5 «суспільно-інформаційного» класу Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №100 «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-ліцей» Дніпровської міської ради Шокель О.Б. у характеристиці ОСОБА_7 зазначено, що ОСОБА_8 проживає разом з мамою ОСОБА_1 , яка завжди приймає участь у житті і розвитку дитини. Усі заходи класу відвідує, не має фінансової заборгованості. За весь час навчання ОСОБА_7 лише вона цікавилася успішністю та станом навчального процесу дитини. З батьком ОСОБА_3 не знайома і не бачила жодного разу за весь час навчання (т.1 а.с.15).

З відповіді Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №100 «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-ліцей» Дніпровської міської ради №82 від 1 червня 2021 року встановлено, що ОСОБА_18 навчається в НВК-ліцеї №100 з 2017 року; оплата здійснювалася мамою Катерини з 2 по 4 клас за навчання в розмірі 640 грн, за харчування 700 грн на місяць, група продовженого дня 600 грн на місяць; в п`ятому оплата здійснювалася за харчування дитини потягом вересня-листопада в розмірі 70 грн на день (т.1 а.с.129).

У характеристиці ОСОБА_7 , учениці 5 математичного класу, класний керівник ОСОБА_19 зазначила, що дитина мешкає з батьком, який реагує на всі звернення класного керівника, власної ініціативи до спілкування з учителями не висловлює. Мати дитини працює в школі на посаді педагога-організатора, дитиною цікавиться та часто запитує в класного керівника про справи доньки (т.1 а.с.130).

5 березня 2021 року між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та ОСОБА_20 укладено Договір безоплатного користування квартирою (позички), відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_20 зобов`язався передати ОСОБА_1 в безоплатне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.33-36).

Пунктом 2.2. вказаного Договору безоплатного користування квартирою (позички) від 5 березня 2021 року передбачено, що даний договір укладається сторонами на 2 роки.

Згідно інформації, наданої управлінням-службою у справах дітей Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, обстежити умови проживання за адресою: АДРЕСА_4 , немає можливості, оскільки для потрапляння до гуртожитку, який знаходиться на території військової частини НОМЕР_1 НГУ потрібно отримати перепустку або дозвіл. Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу з 19 липня 2006 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , але фактично там не проживає (т.1 а.с.147).

Встановлено, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 з вересня 2018 року працює на посаді начальника служби (охорони праці та пожежної безпеки) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в органах внутрішніх справ з червня 2002 року, за місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.с.94).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №73 від 26 травня 2021 року, з 4 серпня 2016 року по 31 травня 2021 року сума грошового забезпечення ОСОБА_3 складає 880849,65 грн, з яких було утримано та перераховано аліменти, згідно виконавчого листа №204/5075/16ц від 27 вересня 2016 року, на утримання доньки ОСОБА_8 , у сумі 216619,35 грн (т.1 а.с.92-93).

Ознак наркологічних захворювань та психіатричних протипоказань до виконання обов`язків опікуна у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 не виявлено (т.1 а.с.95).

29 листопада 2019 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_21 та від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.96, 97).

12 березня 2021 року, на підставі заяви ОСОБА_3 , головним спеціалістом юристом відділу опіки, піклування та усиновлення УССД та гуманітарної політики адміністрації Самарського району ДМР Воднєвою Н.В., головним спеціалістом УССД Каленською Н.В. проведено обстеження житлово-побутових умов проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що в квартирі сучасний ремонт, нові меблі. В наявності вся необхідна побутова техніка. В квартирі чисто і затишно. Для дитини облаштовано спальне місце (великий диван), шафа для одягу, взуття, місце для навчання і відпочинку. Багато книг та іграшок за віком. Санітарно-побутові умови задовільні. За місцем проживання батька створено належні умови для постійного проживання доньки ОСОБА_7 , для її повноцінного розвитку, навчання та відпочинку (т.1 а.с.98).

Власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є матір відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 (т.1 а.с.112-114).

Відповідно до Акта оцінки потреб сім`ї/особи, яку завершено 17 березня 2021 року, дитина проживає з батьком та його дружиною у двокімнатній квартирі. ОСОБА_23 стан житла добрий. Дитина має свою кімнату, а також місце для гри, навчання та відпочинку. Власницею житла є бабуся дітей по батькові (т.1 а.с.115-119).

Згідно висновку №03-44 від 23 березня 2021 року, управління служба у справах дітей та гуманітарної політики адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради вважає визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_3 за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , таким, що відповідає інтересам дитини (т.1 а.с.89-90).

Розпорядженням голови адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради №50-р від 6 квітня 2021 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_3 (т.1 а.с.86-88).

Також 18 травня 2021 року начальником відділу профілактики негативних проявів життя УССД та ГП адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради Тищенко О.М., головним спеціалістом юристом відділу опіки, піклування та усиновлення УССД та ГП Воднєвою Н.В. проведено обстеження житлово-побутових умов проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що санітарно побутові умови добрі. За місцем проживання доньки ОСОБА_7 батьком створено належні умови для постійного проживання дитини, її повноцінного розвитку, навчання та відпочинку. Дитина забезпечена всім необхідним. За вказаною адресою проживають: батько - ОСОБА_3 , діти ОСОБА_7 та ОСОБА_22 , а також дружина ОСОБА_7 . Бабуся ОСОБА_24 , яка є власником квартири та матір`ю відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , зареєстрована і проживає: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.99-114).

З довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару № 34 від 19 квітня 2021 року вбачається, що домінуючою особою в житті ОСОБА_8 є батько, який для дівчинки є значущою фігурою, символізує безпеку та захист. З батьком у ОСОБА_8 існує тісний емоційний контакт та виражена надійна прив`язаність. Батько ОСОБА_3 не має ніяких перешкод психологічного характеру для сумісного проживання з дитиною. Також зазначено, що для повноцінного психічного розвитку дитини та формування її особистості в житті дитини необхідна присутність обох батьків, але на даний час з матір`ю ОСОБА_1 у дитини існують розірвані та деформовані стосунки. Задля встановлення довірливих відносин, емоційного зв`язку та формування прив`язаності матері необхідно налагодити контакт з дитиною за сприянням батька. Задля об`єктивної оцінки ситуації матері ОСОБА_1 рекомендовано пройти психологічне діагностування її батьківського потенціалу, стилю поведінки та психоемоційного стану (т.1 а.с.120-121).

Відповідно до амбулаторної карти пацієнта №39141 від 4 березня 2021 року, виданої ТОВ «Медична клініка «ОЛЕКСАНДР» МЦ «Здоровое поколение», ОСОБА_7 має діагноз «Вегетативна дисфункція. Астено-невротичний синдром.» (т.1 а.с.203).

18 березня 2021 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , головним спеціалістом-юристом відділу опіки, піклування та усиновлення УССД та гуманітарної політики адміністрації Самарського району ДМР Воднєвою Н.В., головним спеціалістом УССД Каленською Н.В. проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , та складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи, у якому зазначено, що мати мешкає у двокімнатній квартирі знайомих, які з її слів виїхали та запросили її доглядати за житлом. В квартирі є газо, світло та водопостачання. Санітарний стан житла задовільний (т.1 а.с.205-211).

З висновку органу опіки та піклування адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради №7/11-188 від 24 червня 2021 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що орган опіки та піклування адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини, визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_3 , за місцем його проживання: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.229-230).

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є дружиною відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , якому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 з кінця 2017 року почала чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_7 . Раніше дитина часто приходила у вихідні до них за адресою: АДРЕСА_1 , та з 9 березня 2021 року почала з ними проживати. Вказала, що дитина розповідала про складні стосунки з матір`ю через те, що остання обмежує її спілкування з батьком. Також дитина скаржилася на те, що мати не звертає на неї увагу. Крім того, дитина їй казала про те, що хоче турботи від позивача та те, що мати каже їй не правду. Під час спільного проживання свідок помітила, що у дитини є проблеми з гігієною, дитина не привчена мити голову, чистити зуби та міняти білизну, потрібно про це нагадувати. Також дитина часто скаржилась на болі в животі, носить окуляри, не проявляє інтерес до читання та майже нічого не знає з математики. З березня 2021 року дитина підтягла свої знання та відвідує репетитора. Разом з цим свідок повідомила, що з приводу болю в животі дитини до лікаря ні вона, ні її чоловік не звертались, оскільки свідок вважає, що це було не критично та взагалі стан дитини є задовільним. У дитини є кімната, місце для навчання в квартирі, де вони зараз проживають. Також свідок повідомила, що до неї та до маленької сестри дитина ОСОБА_7 відноситься добре. Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 свідок вважає справедливим батьком. Також свідок повідомила, що дитина бажає бачитися з матір`ю, але повертатися жити до неї вона категорично не хоче, оскільки вважає, що у мами є час на кого завгодно, але не на неї, дитина прагне бути потрібною матері.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вони з відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 познайомились одинадцять років тому на хрестинах та є хрещеними батьками однієї дитини, підтримують дружні відносини. Повідомила, що коли ОСОБА_3 з новою дружиною та донькою ОСОБА_7 приїжджали до свідка на свята, мати ОСОБА_1 дзвонила на телефон дитині, дитина відходила та довго розмовляла по телефону, після чого починала плакати та просила батька відвезти її до мами. Свідок бачила, що дитина постійно плаче після дзвінків матері. Зараз свідок спілкується з ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_7 і часто буває у них вдома. Знає, що дитина проживає та виховується у ОСОБА_3 з березня місяця, дівчинка доглянута, добра, чуйна, має контакт з молодшою дитиною. Додала, що раніше на вихідні дитина приходила від матері голодна. Свідок вважає, що дитина повинна проживати з батьком.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що він з 2006 року підтримує дружні відносини з відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 . На даний час свідку відомо, що дитина проживає разом з батьком, він часто спілкується з ОСОБА_3 та на спільних святах бачив останнього з дитиною, також свідок бачив, як ОСОБА_3 проводив вихідні з дитиною та приїжджав з донькою до свідка в гості. Між відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_7 свідок спостерігав сімейні та приємні стосунки, непорозумінь між ними жодного разу не бачив. Які відносини дитини з матір`ю ОСОБА_1 свідок не знає. Вважає, що на даний момент дитина добре себе почуває з батьком ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що працює у Міському комунальному закладі культури «Будинок культури «Енергетик», де також довгий час працювала позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 . Приблизно з 5-6 років дитина ОСОБА_7 відвідувала гурток вокалу, який вела свідок, та орієнтовно з 2017-2018 року дитина вже не займається. Свідок зазначила, що дитина була завжди охайна. Батька ОСОБА_3 в будинку культури вона не бачила. Свідком ситуації, як ОСОБА_3 вигнав дружину з малолітньою дитиною ОСОБА_11 не була. З-поміж дитячих розмов свідок чула, що у батька дитина сидить вдома та її нікуди не возять, а тому жити з ним вона не хотіла.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомила, що знайома з позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 7 років та з січня 2021 року вони є подругами. Знає, що в січні 2021 року дитина ОСОБА_7 перебувала у батька, свідок запропонувала ОСОБА_1 поїхати відпочити сім`ями у ОСОБА_25 , на що дитина погодилась. Вказує, що діти відпочивали та було все добре. По завершенню відпочинку свідок запросила ОСОБА_1 з донькою до себе повечеряти та під час вечері у дитини ОСОБА_7 раптово змінився настрій після дзвінка батька, дитина почала просити відвезти її до батька. Свідок вважає, що дитина ОСОБА_7 завжди була оточена турботою та ласкою, завжди була нагодована, одягнена та охайна. Останнього разу свідок бачила дитину ОСОБА_7 приблизно після 19 травня 2021 року на її день народження, який дитина забажала провести з матір`ю та донькою свідка, вони відпочивали, але дитина перебувала в такому стані, що запитувала чи скуштує ще щось з їжі та дуже дякувала матері за свято. Також коли донька свідка деякий час спілкувалась з ОСОБА_7 , то розповідала, що у ОСОБА_8 різко змінювався настрій після дзвінка батька. Свідок вважає, що з дитиною щось відбувається, якийсь непрямий тиск або вплив.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснила, що вони з позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 є подругами вже приблизно 10 років та разом працювали. Дівчинка ОСОБА_7 була доглянута, мати завжди дізнавалася як справи у доньки. Приблизно у 2014-2015 році свідку зателефонувала ОСОБА_1 , яка повідомила, що вона розлучилася з чоловіком та потрапила до лікарні. Свідок бачила дитину до 2021 року та від позивача за первісним позовом дізналася, що дитина проживає з батьком.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що з 2020 року знайома з позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та у лютому 2021 року остання звернулася до неї за допомогою через те, що її колишній чоловік звернувся до Самарського органу опіки, щоб дитина жила з ним. Свідок зателефонувала та поспілкувалася з відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , склала мирову угоду, але вона останнього не задовольнила. Зазначила, що коли на засіданні в органі опіки дитину запитували з ким вона хоче проживати, дитина нічого не відповіла. Чому складено саме такий висновок органу опіки та піклування адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради свідок не знає, були написані скарги та наразі триває розслідування.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 повідомив, що вони з відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 працювали разом до певного періоду, та з 2010 року свідок є хрещеним батьком дитини ОСОБА_7 , а відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 є хрещеним батьком його дитини. Свідку відомо, що з березня 2021 року дитина ОСОБА_7 проживала разом з батьком ОСОБА_3 , позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 сама привела дитину до батька та дитина неодноразово виявляла бажання проживати з батьком. Однак, свідком вказаних обставин ОСОБА_15 не був, лише бачив переписку, яку показував ОСОБА_3 та у якій дитина просила батька забрати її. Іноді свідок з відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та його донькою ОСОБА_7 були у спільних компаніях, та приблизно у січні-лютому 2021 року були випадки, коли позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 телефонувала та казала, що ОСОБА_8 повинна бути вдома через 15-20 хвилин. Також у 2020 році під час святкування Великодніх свят у спільних знайомих дитина ОСОБА_7 розплакалася після дзвінка матері, ОСОБА_3 сказав, що мати вимагала повернути їй дитину. Додав, що під час проживання дитини у батька, дитина була радісна, енергійна та задоволена, на думку свідка батько ОСОБА_3 до дитини дуже прив`язаний.

Допитана у судовому засіданні за участі педагога, психолога та представника органу опіки та піклування дитина ОСОБА_7 суду пояснила, що з 9 березня 2021 року вона проживала з батьком та його дружиною і маленькою сестрою, але з 29 серпня 2021 року вона знову проживає з матір`ю. Вказує, що захотіла переїхати до батька через те, що мати проводила з нею мало часу. Стосовно переїзду до батька ІНФОРМАЦІЯ_6 дитина зазначила, що вони разом з матір`ю зібрали речі та разом поїхали до батька. Пояснила, що поки жила у батька спочатку приблизно 2 місяці з матір`ю не спілкувалась, оскільки була на неї ображена. Згодом вона з матір`ю почала спілкуватися більше, останнім часом почали часто зустрічатись. Дитина також розповіла, що до 9 березня 2021 року мати не дозволяла їй спілкуватися з батьком через те, що вона не слухалася її, погано себе поводила або не робила уроки. Також дитина підтвердила, що писала батькові телефонні повідомлення, щоб той забрав її до себе, бо мати її ображає. Але разом з цим, дитина повідомила, що проживши з батьком з 9 березня 2021 року, вона зрозуміла, що з матір`ю їй набагато краще, а тому бажає жити саме з нею, оскільки мати її краще розуміє, знаходить спільну мову, зараз вони добре налагодили стосунки, мати навіть звільняється зі школи, щоб більше часу проводити з нею. Разом з цим, ОСОБА_7 повідомила, що з батьком вона мало проводила часу, оскільки багато часу він проводить на роботі, приходив додому пізно, коли в нього була відпустка, то її з молодшою сестрою відвозили до батьків мачухи, а він їхав по своїм справам. Коли нещодавно батько запитав її з ким вона хоче проживати, на що остання відповіла, що з матір`ю, то він розсердився та сказав, що завтра ж вона поїде жити до матері, а ті речі, які вона не встигне забрати він викине. Дитина підтвердила, що на засіданні органу опіки та піклування, вона дійсно казала, що хоче жити з батьком, оскільки на той час вона цього хотіла. Додала, що за час проживання з батьком їй купували речі лише в секонд-хенді, для школи батько купив лише сукню, а все інше купувала мати.

Допитана в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_16 , яка працює психологом в КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради та яка складала відповідну довідку про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару № 34 від 19 квітня 2021 року, пояснила, що дитина дійсно на даний час бажає проживати з матір`ю та це є її особистою думкою. Проте вона вважає, що дитина ревнує батька до меншої сестри, у матері їй зараз простіше, бо в матері, на відміну від батька, не має системи і їй так зручно. Разом з цим психолог ОСОБА_16 зауважила, що розуміє, що зараз дитина хоче проживати з матір`ю та насильно жити з батьком її не змусиш, а тому в даній ситуації дуже важкий момент.

Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом суд враховує наступне.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності,відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, ратифікованоїпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі Конвенція про права дитини),визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державнимичи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення їїрозвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України»).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Суд бере до уваги, що з 9 березня 2021 року дитина проживала з батьком, але станом на час розгляду справи з 29 серпня 2021 року знову проживає з матір`ю і бажає саме з нею й надалі проживати та проживати з батьком дитина категорично відмовляється.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 не надано суду переконливих доказів, що проживання доньки разом з ним буде найкраще відповідати інтересам дитини та належних і допустимих доказів того, що проживання дитини з матір`ю буде перешкоджати її ОСОБА_26 розвиткові та вихованню.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків сторін судом не було встановлено наявність обставин, які б свідчили про неможливість проживання дитини з будь з ким з батьків, оскільки допитані свідки не були очевидцями будь-яких подій, які б свідчили про неможливість проживання дитини чи з матір`ю, чи з батьком, а свої висновки вони робили виключно ґрунтуючись на власних спостереженнях поведінки дитини. Та обставина, що матір дитини під час спілкування дитини з батьком подекуди вимагала, щоб дитина повернулася додому в найкоротший час, що засмучувало останню, не є доказом неможливості проживання дитини з матір`ю.

Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

Отже, враховуючи думку дитини, сталість соціальних зв`язків дитини з матір`ю, добросовісне виконання нею батьківських обов`язків, вік та стать дитини, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність з боку матері негативного впливу на її виховання і розвиток, тієї обставини, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити доброзичливе спілкування дитини з обома батьками, суд приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання дитини з її матір`ю, що буде відповідати найкращому забезпеченню її інтересів.

Частиною шостою статті 19 СК України визначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради №7/11-188 від 24 червня 2021 року про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким визначено місце проживання дитини з батьком, судом до уваги не приймається з наступних підстав (т.1 а.с.229-230). Так у вказаному висновку жодним чином не наведено чому місце проживання дитини доцільне саме з батьком, яким саме інтересам дитини таке місце проживання відповідає, чому неможливе проживання дитини з матір`ю.

Також судом не враховується до уваги довідка, що видана Комунальним закладом «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 19 квітня 2021 року (т.1 а.с.120-121), оскільки вбачається, що така довідка була складена без психологічного діагностування матері дитини ОСОБА_1 та для об`єктивної оцінки ситуації матері ОСОБА_1 також рекомендовано пройти психологічне діагностування і її батьківського потенціалу, стилю поведінки та психоемоційного стану, а тому таке діагностування є неповним.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи представника третьої особи органу опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради Воднєвої Н.В. з приводу того, що визначаючи місце проживання дитини ними було враховано те, що дитина їм повідомила про перешкоджання матір`ю їй спілкуватися з батьком, так як перед кожним спілкуванням вона просила її зробити якусь хатню роботу та самостійно обирала на які гуртки їй ходити, що не може бути беззаперечною підставою для неможливості продовження проживання дитини з матір`ю.

Щодо позовної вимоги за первісним позовом про визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні доньки судом враховується наступне.

Частиною першою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи дану позовну вимогу судом враховується, що місце проживання дитини визначено з матір`ю та будь-які права матері дитини в частині виховання та спілкування з дитиною не порушені і не оспорюються.

З аналізу норм частин 1,2 статті 159 СК України вбачається, що з позовом про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною може звернутися лише той з батьків, хто проживає окремо та кому чиняться такі перешкоди, а не матір дитини з якою проживає дитина.

Крім того, судом враховується, що у випадку чинення позивачем за первісним позовом батькові дитини перешкод у спілкуванні з дитиною та в її вихованні, останній не буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Отже, у задоволенні позову в частині визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні дитини слід відмовити.

Таким чином, вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини у справі, задоволення первісного позову в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн за задоволену позовну вимогу про визначення місця проживання дитини. Оскільки, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати, на підставі статті 141 ЦПК України, розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач (позивачза зустрічнимпозовом) ОСОБА_3 ,місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд.51, ідентифікаційний код 44103861;

Третя особа орган опіки та піклування Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Пушкіна, буд. 65, ідентифікаційний код 44049270.

Повне рішення складено 21 вересня 2021 року.

Головуючий: