Ухвала

від 21.09.2021 по справі 592/9905/21

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/9905/21

Провадження № 2/592/2099/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В. розглянувши матеріали позовної заяви Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою,-

встановив:

Представник Сумської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою та просить: - стягнути з відповідача на користь Сумської міської ради безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 без оформлення договору оренди за період з 01.05.2018 по 30.04.2021.

20.08.2021 ухвалою суду позовна заява Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

06.09.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків за підписом уповноваженого представника в порядку самопредставництва ОСОБА_2 , але недоліки, зазначені в ухвалі суду від 20.08.2021, усунуті не були.

Ухвалою суду від 08.09.2021 позовну заяву повторно залишено без руху, запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки.

Представник позивача 09.09.2021 отримав ухвалу про залишення без руху, станом на 21.09.2021 недоліки зазначені в ухвалі суду не усунено.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 89, 228, 229, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За приписами п.1,6 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження 14-77цс18), від 27 червня 2018 року у справі № 749/230/15-ц (провадження 14-214цс18) та від 17 жовтня 2018 року у справі № 922/2972/17 (провадження № 12-194гс18) в яких розглядалося питання щодо юрисдикції спорів за позовом міської ради про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками без укладення договору оренди, дійшла таких висновків.

Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах щодо замовлення документації із землеустрою для набуття в оренду земельних ділянок комунальної власності, а також у правовідносинах з користування земельними ділянками без укладення договору оренди.

Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності суди мали встановити факт здійснення відповідачем як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, згідно Рішення СМР №1579-МР від 29.12.2005 надано земельні ділянки підприємствам, організаціям, установам та підприємцям згідно з додатком №2.

Згідно Додатку №2 до Рішення СМР №1579-МР від 29.12.2005, підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) надано землю комерційного використання під розміщення майстерні (цільове призначення земельної ділянки згідно УКЦВЗ) АДРЕСА_1 на 10 років., підстава - Договір Ккупівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.05.2003 між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ Сумський райагробуд .

Згідно Договору Оренди від 12.03.2007, договір украдено між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки згідно п. 1.3 договору категорія - землі промисловості, транспорту, зв`язку та іншого призначення.

Згідно п. 2.1 Договору Земельна ділянка надається в оренду під розміщення майстерні, згідно з Українським класифікатором використання - землі комерційного використання.

Згідно п. 4.1 Договору Орендодавець (СМР) зобов`язаний не втручатись у господарську діяльність Орендаря.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянкуНВ-5917603402021 від 26.02.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:14:003:0124 має цільове призначення - 12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; Категорія земель - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; Вид використання земельної ділянки - Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Згідно наданої інформації Державної податкової служби України ГУ ДПС у Сумській області, про суму сплаченого земельного податку та/або орендної плати за землю суб`єктами господарювання: ОСОБА_1 за земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 сплата за 2018, 2019, 2020 та 2021 роки відсутня.

Як вбачається з листа № 06.01-16/722 від 23.02.2021 директора департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР Клименко Ю.М. на адресу ОСОБА_1 припинення договору оренди землі не тягне за собою припинення користування земельною ділянкою орендарем. В листі також зазначено, що використання землі без зареєстрованого права користування, зволікання суб`єкта господарювання з оформленням необхідних документів на землю та ухилення від сплати податків за користування земельними ділянками є порушенням земельного законодавства .

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого проведений розрахунок розміру недоотриманих доходів - земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:14:003:0124 має цільове призначення - 12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; Категорія земель - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; Вид використання земельної ділянки - Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

З Витягу є Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 06.10.2000. Основні види діяльності: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у. (основний); 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

З загального доступу в мережі інтернет встановлено, що за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13 зареєстровано юридичні особи, зокрема: ТОВ Суми-металіст Код ЄДРПОУ 42929547, ТОВ Евроспецсервіс Код ЄДРПОУ 39308023, ТОВ П`ятий океан Код ЄДРПОУ 35770116, ТОВ Партнертехсервіс Код ЄДРПОУ 35171941, ТОВ Веланс Код ЄДРПОУ 23299059, Приватно виробнича фірма Турбо-сервіс Код ЄДРПОУ 23050489.

Як зазначив Верховний Суд у постанові справа № 643/696/20 (провадження № 61-15849св20), під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року).

Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як фізичною особою - підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Для встановлення факту користування земельною ділянкою з метою здійснення господарської чи підприємницької діяльності визначальним є факт здійснення фізичною особою-підприємцем певної господарської діяльності на цій земельній ділянці (виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою отримання прибутку).

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать розгляд спорів, що виникли при виконанні правочинів у господарській діяльності. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 910/1733/18, провадження № 12-170гс18).

У заяві про усунення недоліків представником зазначено, що СМР не має доказів того, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому посилаючись на виключну підсудність за місцем розташування нерухомого майна відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, в той час коли розглядається питання щодо судової юрисдикції спору за позовом міської ради про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди

Обґрунтування підстав звернення до місцевого суду у порядку цивільного судочинства позовна заява, заява про усунення недоліків позовної заяви не містять, конкретних доказів на підтвердження викладених обставин до позову не долучено.

З огляду на те, що правовідносини з користування земельною ділянкою з 2007 року (укладання договору оренди земельної ділянки) виникли між фізичною особою-підприємцем Сумською міською радою з приводу здійснення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Сумській раді, тобто спірні правовідносини з позивачем стосовно фактичного використання відповідачем земельної ділянки без оформлення належними чином такого використання мають ознаки господарських.

Листом від№ 06.01-16/722 від 23.02.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів СМР Про усунення порушень земельного законодавства пропонує суб`єкту господарювання ОСОБА_1 прийняти рішення про укладання в місячний термін з дати отримання листа договору оренди земельної ділянки.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини 1 статті 20, статей 4, 45 ГПК України для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Враховуючи наведене вище, слід вказати, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України).

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст.186, 260,353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою.

Роз`яснити, що позивач може звернутись з даним позовом до відповідного господарського суду за правилами господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Литовченко