Ухвала

від 17.09.2021 по справі 755/15476/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15476/21

Провадження №: 2-з/755/313/21

У Х В А Л А

про повернення заяви

"17" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали за заявою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: особа, що може набути статусу відповідача, - ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва 14.09.2021 надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: особа, що може набути статусу відповідача, - ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У заяві представник заявника просить суд: накласти арешт на належне ОСОБА_3 майно до завершення розгляду даної справи в суді, а саме: - земельну ділянку кадастровий номер 1822080300:04:000:0076 площею 2,9422 га; - Ѕ квартири площею 69,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначає, що звертається до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 11040419000 від 14.09.2006 в розмірі 126 263,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.06.2021 складає 3 420 545,85 грн. Заявник припускає, що під час розгляду позову боржник може відчужити належне йому майно на користь третіх осіб для відсутності можливості виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, оскільки сума боргу складає більше трьох мільйонів гривень. З 2011 року відповідачем не здійснювалось жодного платежу по кредиту, як це передбачено графіком погашення кредиту. За таких обставин, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову для створення гарантій можливості виконання рішення суду. У заяві вказано, що згідно інформаційних довідок отриманих заявником, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1822080300:04:000:0076 площею 2,9422 га та Ѕ квартири АДРЕСА_2 . Представник вважає, що обраний захід забезпечення є обґрунтованим та співмірним із позовними вимогами і існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду або його невиконання.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, в якому право доступу, тобто право порушити провадження у цивільній справі в суді, є одним із аспектів поряд з організаційними та процесуальними гарантіями (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте наведене право не є абсолютним та може підлягати обмеженням (рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі Станев проти Болгарії [ВП] (Stanev v. Bulgaria [GC]), заява № 36760/06, § 230).

Суддею встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №:755/14663/21 за заявою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: особа, що може набути статусу відповідача, - ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.09.2021 судом було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки заявником до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, не долучено відповідних належних, допустимих та достовірних доказів, що дало б змогу суду пересвідчитися у тому, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Судом було встановлено, що заявником не подано доказів щодо переходу права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11040419000 від 14.09.2006, укладеного між АКіБ УкрСиббанк та ОСОБА_3 від АКіБ УкрСиббанк до ТОВ Фінансова компанія Амбер , що у свою чергу свідчить про відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог майбутнього позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Із заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: особа, що може набути статусу відповідача, - ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, що надійшла до суду 14.09.2021 убачається, що її вимоги, зміст та обґрунтування, а також докази, що додані до неї, є абсолютно тотожними тим, що вже були розглянуті судом в межах розгляду цивільної справи № 755/14663/21. Інші підстави або нові обставини у заяві не зазначені.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

За вимог п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Судом встановлено, що заявник повторно подала заяву для вирішення питання, яке вже було вирішено судом у межах розгляду цивільної справи № 755/15476/21, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що звертаючись повторно до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник звернулася до суду для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, чим допустила зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12 44, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа: особа, що може набути статусу відповідача, - ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: