Ухвала

від 13.09.2021 по справі 761/25973/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіКиєві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення кримінальних проваджень щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.08.2021 задоволено частково клопотанняпрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, яке вилучене 15.07.2021 в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 .

Відмовлено у задоволенні іншої частини клопотання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення кримінальних проваджень щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора, та накласти арешт на майно, вилучене 15.07.2021 у ході обшуку у житловому приміщенні (квартирі) за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та мобільний телефон Iphone 11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сімкартою з номером НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без об`єктивного з`ясування обставин справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Органом досудового розслідування під час огляду ноутбука MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 встановлено, що на ньому містяться відомості про віддалене підключення до Реєстру моряків та відповідних серверів, а також інша інформація, що має безпосереднє значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, для підтвердження інформації необхідно додатково провести експертне дослідження.

Вилучене майно стосується підготовки, дипломування моряків та здачі відповідних іспитів, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора досліджено обставини, які не можуть бути предметом розгляду на даному етапі досудового розслідування, чим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.

Також, слідчий суддя не взяв до уваги ту обставину, що на вилученому ноутбуці міститься інформація, яка має безпосереднє значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та залишив поза увагою доводи прокурора про необхідність подальшого призначення ряду комплексних комп`ютерно-технічних експертиз.

На думку апелянта, накладення арешту на зазначену техніку є обґрунтованим та виправданим для встановлення істини у кримінальному провадженні, притягнення винуватих осіб до відповідальності та усунення наслідків кримінального правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не прибули.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена прокурором в частині відмови в накладенні арешту на ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм, то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо відмови у накладенні арешту на вказане майно.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно, а саме на мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 , вилучений 15.07.2021 в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , колегією суддів не перевіряється.

Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000302 від 09.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2 КК України.

Згідно даних клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що на даний час на території України функціонує протиправний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від моряків за оформлення морських документів, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів в Реєстрі моряків, підтвердженні онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків в е-сервісі «Кабінет моряка» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та подальшому забезпеченні позитивного результату обов`язкового комп`ютерного тестування для підтвердження відповідної кваліфікації моряка.

З метою забезпечення реалізації вказаного протиправного механізму, групою осіб було розроблено альтернативну автоматизовано систему за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якої несанкціоновано вивантажуються конфіденційна інформація та офіційні документи стосовно моряків.

У подальшому зазначені відомості обробляються у автоматизованій системі та використовуються «агентами» - посередниками для забезпечення функціонування протиправного механізму з видачі необхідних документів для підтвердження/підвищення кваліфікації моряка та одержання неправомірної вигоди, а інформація, яка обробляється в е-сервісі «Кабінет моряка», шляхом несанкціонованого втручання в його роботу невстановленими особами, незаконно розміщується на ресурсі as.marad.org.ua.

Вказана система відповідно до розробленого функціоналу, взаємодіє з офіційним порталом as.marad.gov.ua та дає змогу в ручному режимі коригувати дані за результатами проведення обов`язкового комп`ютерного тестування, верифікацію документів моряка та вносити відомості щодо отриманих сертифікатів, всупереч фактичним даним.

На даний час в ході досудового розслідування даного кримінального провадження органом досудового розслідування досліджуються обставини організації та функціонування зазначеного протиправного механізму, пов`язаного з оформленням документів моряка, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів, підтвердження онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків в е-сервісі «Кабінет моряка» та подальшого проходження обов`язкового комп`ютерного тестування для підтвердження відповідної кваліфікації моряка за грошову винагороду.

Зокрема, встановлено, що зазначену автоматизовану систему використовують для ручного підтвердження верифікації документів моряка, внесення сертифікатів та дипломів, коригування результатів проходження комп`ютерного тестування тощо. Разом з тим, несанкціонована передача та використання конфіденційних відомостей стосовно моряків з офіційного е-сервісу «Кабінет моряка» та Державного реєстру документів моряків України стає можливим завдяки розробленому програмному забезпеченню та програмному коду працівниками ТОВ «ДІСОФТ» (код ЄДРПОУ 43673518).

Співробітники ТОВ «ДІСОФТ», фактично здійснюють підтримку, оновлення альтернативної автоматизованої системи «МорАда» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , несанкціоноване розроблення в ній додаткових блоків для можливості реалізації протиправного механізму роботи «агентів», ручної верифікації документів, зміни результатів пройденого комп`ютерного тестування.

Органом досудового розслідування встановлено, що до функціонування вказаної злочинної схеми причетний ОСОБА_7 , який здійснює ІТ підтримку альтернативної автоматизованої системи для управління документами моряка, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.07.2021 надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 .

Згідно даних протоколу обшуку від 15.07.2021, складеного слідчим в ОВС першого відділу ВУ СБУ в Запорізькій області, на підстав ухвали слідчого судді, у присутності ОСОБА_7 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та мобільний телефон Iphone 11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 .

Постановою слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_10 від 16.07.2021 вилучене за адресою проживання ОСОБА_7 у кв. АДРЕСА_2 , майно, а саме: ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та мобільний телефон Iphone11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021000000000302 від 09.02.2021.

20.07.2021 прокурор групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021000000000302 від 09.02.2021 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене 15.07.2021 у квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 : у кв. АДРЕСА_2 , а саме: ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та мобільний телефон Iphone 11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.08.2021 задоволено частково клопотанняпрокурора, та накладено арешт на майно, яке вилучене 15.07.2021 в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 .

У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Постановляючи ухвалу у частині відмови в задоволенні клопотання прокурора щодо накладення арешту на ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм, слідчий суддя виходив з того, що вилучений ноутбук належить на праві власності ОСОБА_8 , яка орендує квартиру АДРЕСА_2 , а відтак, прокурором не доведено відповідність такого майна критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено колегією суддів, обгрунтовано задовольнивши клопотання прокурора про накладення арешту на мобільний телефон Iphone 11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 з метою збереження вказаного мобільного телефону як речового доказу, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що клопотання прокурора не містить належного обгрунтування необхідності арешту вилученого за вищевказаною адресою ноутбуку MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та можливості використання такого ноутбуку як доказу у кримінальному провадженні.

Із клопотання прокурора убачається, що встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучений ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, та відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Як встановлено слідчим суддею та не заперечувалось учасниками судового провадження, ОСОБА_7 тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де 15.07.2021 під час обшуку у присутності ОСОБА_7 вилучено ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм та мобільний телефон Iphone 11 PRO ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 .

Та обставина, що ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм належить ОСОБА_8 , яка орендує квартиру АДРЕСА_2 , не виключає можливість перебування вказаного ноутбуку у користуванні ОСОБА_7 , який на момент проведення обшуку проживав за вищевказаною адресою разом із ОСОБА_8 , та використання ним вказаного ноутбуку під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, як убачається із наданих прокурором ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду документів, 10.09.2021 стосовно ОСОБА_7 складено повідомлення у кримінальному провадженні № 42021000000000302 від 09.02.2021, про підозру його у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до витого інформації та спотворення процесу її обробки, за попередньою змовою групою осіб, із правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 361 КК України.

Також, на обгрунтування відповідності вилученого ноутбуку ознакам речового доказу у кримінальному провадженні, прокурором надано протокол огляду ноутбуку MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 від 10.08.2021, складений консультантом-експертом 3 відділу 2 управління ДКІБ СБ України ОСОБА_11 , та висновок експертів № 172/21 від 01.09.2021 за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи ноутбуку MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм у кримінальному провадженні № № 42021000000000302.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де 15.07.2021 ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, підлягає арешту з тих підстав, що він у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом у межах кримінального провадження № 32020100110000034 та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де 15.07.2021 ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення кримінальних проваджень щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю,Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року, якою задоволено частково клопотанняпрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , накладено арешт на майно, яке вилучене 15 липня 2021 року у ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 , та відмовлено у задоволенні іншої частини клопотання, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене 15 липня 2021 року в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 , ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм, задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 15 липня 2021 року в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 11 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 , та ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8 із зарядним пристроєм.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3