Ухвала

від 14.09.2021 по справі 759/17144/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/17144/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5008/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12021100080000387, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на самочинно збудований будинок, що має 1 цокольний поверх, три житлові поверхи за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71), що належить на праві власності ОСОБА_6 , шляхом накладення заборони на його відчуження третім особам, (часткове відчуження шляхом продажу квартир в будинку) його перетворення шляхом зміни площі чи проведення будь яких робіт пов`язаних з будівництвом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційні скарги в яких просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021100080000387 на самочинно збудований будинок що має 1 цокольний поверх, три житлові поверхи за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71). Водній з поданих апеляційних скарг апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

На обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки клопотання прокурора не містить належних доказів, що вказували б на існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатніх доказів, що вказують на вчинення правопорушення та можливий розмір шкоди, завданої цим правопорушенням.

Арешт накладено не обґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення арешту. Судом при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, що в свою чергу вказує, що арештоване майно не відповідає ознакам, визначених ст. 98 КПК України.

Апелянт звертає увагу на те, що він є власником вказаної земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами. Додані до клопотання прокурором документи, підтверджують, що власником земельної ділянки є ОСОБА_6 , декларація про початок здійснення будівельних робіт подано також ним, що взагалі виключає подію кримінального правопорушення, оскільки саме власник земельної ділянки здійснює будівництво будинку, а за таких обставин відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, оскільки земельну ділянку не було самовільно зайнято, а набуто на законних підставах у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розгляд клопотання прокурора про арешт майна здійснювався без участі власника майна, а саме клопотання прокурора та додані до нього документи не містять належних доказів того, що у разі виклику власника майна - існує реальна загроза зміни чи знищення майна.

У разі його участі у судовому розгляді, він мав би можливість надати документи слідчому судді, що підтверджують право власності на земельну ділянку, що виключає можливість самовільного зайняття земельної ділянки.

Накладений арешт грубо порушує його право на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без його виклику, а оскаржувану ухвалу отримано 16.08.2021 року.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала була постановлена судом без залучення власника майна ОСОБА_6 та його представника, а відповідно без виклику їх в судове засідання, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Святошинською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080000387 від 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням в даному кримінальному провадженні встановлено, що до слідчого відділу Святошинського УП надійшла заява ГО "Комітент по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією" щодо виявленого ними факту самовільного заняття земельної ділянки за АДРЕСА_1 Осіння, 71, та проведення на ній будівництва.

Відповідно до заяви ГО "Комітент по боротьбі з організованою злочинністю та корупцієюq АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71, проводиться будівництво багатоповерхового будинку.

Відповідно до даних Міського земельного кадастру земельна ділянка АДРЕСА_1 у районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:091:0031) на підставі Державного акту від 17.05.2002 року №148598, передана у ОСОБА_9 ко Світлані Петрівні, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.02.2002 №2020).

Відповідно до листа ДАБІ України встановлено, що згідно реєстру будівельної діяльності, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано подану замовником будівництва фізичною особою: повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку та господ АДРЕСА_1 у районі міста Києва» КВ051201208729; декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку та господ АДРЕСА_1 у районі міста Києва» КВ101210317513.

07.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва проведено огляд земельної ділянки, яка розт АДРЕСА_1 їв, вул. Осіння, 71, під час огляду вказаної земельної ділянки було зафіксовано факт будівництва та наявний об`єкт незавершеного будівництва, який на момент огляду мав три добудованих поверхи та 1 цокольний поверх.

Відповідно до наданої інформації з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві встановлено наступне: кадастровий номер 8000000000:75:091:0031; цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Станом на теперішній час, згідно відомостей отриманих від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:091:0031 зареєстровано ОСОБА_6 лієм Олександровичем від 27.10.2020, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 38860441.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:091:0031, яка розт АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71, і на праві ОСОБА_6 ить Андрющенко В.О., наявний об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, садибного типу, загальною площею 1680,9 кв.м, житлова площа 652,8 кв.

Відповідно до д ОСОБА_10 італій Олександрович» встановлено, що в рамках укладеного договору №б/н від 23.04.2021 виконано комплекс робіт по проведенню технічної інвентаризації житлового б АДРЕСА_1 йон, вул. Осіння, 71. В наслідок проведеного обстеження від 23.04.2021 з перемірами та підрахунками площі визначеного суб`єкта нерухомого майна встановлено, що загальна площа збільшилась за рахунок проведення поточного ремонту, поліпшення оздоблення стін, демонтування не капітальних перегородок та уточнення площі в результаті перемірів і складає: загальна площа 1680,9 кв.м., житлова площа 652,8 кв.м.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садового) будинку, дачного будинку, не визе двох поверхів (без урахування мансарди) з площею до 300 квадратних метрів господарських будівель та споруд.

Окрім того було встановлено відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовнику буді АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71, містобудівні умови та обмеження не погоджувались та не видавалась.

Тобто замовнику будівництва у разі проведенням ним робіт з реконструкції наявного будинку, чи будівництва нового площа якого перевищує 300 квадратних метрів мають бути надані містобудівні умови та обмеження державним органом який здійснює контроль у даній сфері. В даному випадку такі умови не надавались.

Також відповідно до п. 6.1.31 ДБН «Планування та забудова території» розміщених в кварталах садибної забудови багатоквартирних (секційних) будинків не допускаються.

Так проведеним слідством було встановлено, що замовником буді АДРЕСА_1 їв, вул. Осіння, 71 було виконане самочинне будівництво багатоквартирного будинку на ділянці, яка має цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

07.07.2021 року самочинно збудовану АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Крім цього з огляду Інтернет ресурсів, встановлено, що здійснюється реалізація квартир у недобудованому об`єкті, розташ АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71.

29.07.2021 прокурор у кримінальному провадженні прокурор Святошинської окружної пр ОСОБА_8 Києва Тахтаров О.С., звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні№12021100080000387, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2021, на самочинно збудований будинок що має 1 цокольний поверх, три житлові п АДРЕСА_1 в, вулиця Осіння, 71, що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71), що належить ОСОБА_6 сті Андрющенку В.О., шляхом накладення заборони на його відчуження третім особам, (часткове відчуження шляхом продажу квартир в будинку) його перетворення шляхом зміни площі чи проведення будь яких робіт пов`язаних з будівництвом, з метою збереження речових доказів.

30.07.2021 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Київ задоволено вказане клопотання прокурора.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів

Разом з тим, на думку колегії суддів, таке рішення слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до вимогст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановляється.

В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100080000387 від 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та наявні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для його арешту, прокурор повинен був зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Між тим, жодних доказів того, що нерухоме майно, яке належить ОСОБА_6 ts58>Андрющенку В.О. відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є матеріальним об`єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, в матеріалах провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні прокурора, що свідчить про безпідставність вказаних тверджень органу досудового розслідування.

Більш того, колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що у клопотанні про арешт майна прокурор посилається на те, що 07.07.2021 року самочинно збудовану б АДРЕСА_1 иїв, вул. Осіння, 71, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, однак таке твердження останнього не відповідає матеріалам доданим до клопотання. Оскільки як вбачається з постановити слідчого від 07.07.2021 /а.с. 38-39/, в рамках кримінального провадження № 12021100080000387 від 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України визнано речовим доказом земельну ділянку площею 0,0805 га по

Розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий суддя мав ретельно перевірити чи прокурор, зібрав вагомі докази, які дають право на втручання у права ОСОБА_6 ts13>Андрющенка В.О., мирно володіти майном, а саме арештовувати майно останнього з метою забезпечення кримінального провадження. Однак, як встановила колегія суддів, клопотання прокурора в контексті мотивації необхідності накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_6 ts13>Андрющенка В.О., є безпідставним, оскільки за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження такої необхідності відповідними доказами і документами.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Так, в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що об`єкт нерухомого майна, а саме самочинно збудований будинок, що має 1 цокольний поверх, три житлові АДРЕСА_1 , вулиця Осіння, 71, що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71), що належать ОСОБА_6 ості Андрющенку В.О.,відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього об`єкта нерухомості речовими доказами, у провадженні відсутня у матеріалах доданих до клопотання.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, слідчий суддя не перевірила дані обставини та прийшла до передчасного висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Таким чином, як вважає колегія суддів, правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_6 span class=rvts58>., органами досудового розслідування не доведено, а тому слідчий суддя мав відмовити в задоволенні клопотання прокурора в накладенні арешту на нерухоме майно.

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

Крім того слід звернуту увагу на те, що у відповідностіч. 1, 2ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необхідність розгляду клопотання про арешт майна у відсутності власника майна завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна, в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно, може сховати, знищити, пошкодити, відчужити майно.

У будь-якому випадку прокурор повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_6 ts13>Андрющенка В.О.,без повідомлення останнього, жодним чином не мотивувавши своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав, тобто не здійснив судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

В силу вимог п. 2 ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, приходить до висновку, що вони не містять достатніх та необхідних даних, які б свідчили про можливість накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, у зв`язку з чим доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати переконливими.

За таких обставин,у даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту зазначеного нерухомого майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами вказаного власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 393, 399, 405, 407 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поно ОСОБА_6 айна Андрющенку В.О., строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року.

Апеляційні ск ОСОБА_6 айна Андрющенка В.О., - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Святошинської окружної прок ОСОБА_8 Києва Тахтарова О.С. про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12021100080000387, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на самочинно збудований будинок що має 1 цокольний поверх, три житлові АДРЕСА_1 в, вулиця Осіння, 71, що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71), що належить ОСОБА_6 ості Андрющенку В.О., шляхом накладення заборони на його відчуження третім особам, (часткове відчуження шляхом продажу квартир в будинку) його перетворення шляхом зміни площі чи проведення будь яких робіт пов`язаних з будівництвом, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Святошинської окружної прок ОСОБА_8 Києва Тахтарова О.С. про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 12021100080000387, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме на самочинно збудований будинок що має 1 цокольний поверх, три житлові п АДРЕСА_1 в, вулиця Осіння, 71, що розташований на двох земельних ділянках 8000000000:75:091:0031 (Осіння, 71), що належить ОСОБА_6 сті Андрющенку В.О., шляхом накладення заборони на його відчуження третім особам, (часткове відчуження шляхом продажу квартир в будинку) його перетворення шляхом зміни площі чи проведення будь яких робіт пов`язаних з будівництвом, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Фрич Т.В. ОСОБА_3 Мельник В.В. ОСОБА_4 Слива Ю.М.