Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/1176/21
провадження № 3/650/700/21
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2021 року в смт. Велика Олександрівка Великоолександрівський районний суд Херсонської області: в складі: головуючого Сікора О.О., за участю: секретаря Турчик Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
13 вересня 2021 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 228 від 06 вересня 2021 року, який складений головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб управління адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі ОСОБА_2 про те, що
06 вересня 2021 року о 10 год. 25 хв. ОСОБА_1 поза межами с. Костромки на земельній ділянці площею 10,5109 га, з кадастровим номером 6520981500:05:001:0471, постійно здійснює господарську (підприємницьку) діяльність без державної реєстрації суб`єктом господарювання культур та на час складення протоколу встановлено факт дискування після збору зернових (ячменю) з метою отримання прибутку від подальшої реалізації виробленої товарної сільськогосподарської продукції. Використання земельної ділянки ОСОБА_1 здійснюється систематично, порушення протягом останніх трьох років, орендна плата становить 28000 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 здійснив провадження господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання обов`язковість якої передбачена частиною другою статті 50 ЦК України, частиною другою статті 19 ГК України, статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій № 755-ІV від 15 травня 2003 року зі змінами та доповненнями, статтею 1 Закону України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року № 973- ІV.
На судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові пояснення, відповідно до яких заперечив проти притягнення його до адміністративної відповідальності з наступних підстав. В протоколі не вказано точний період його нібито господарської діяльності, суму отриманого прибутку, період проведення реалізації продукції та якої саме і на яку суму. Суду не надано жодного доказу на підтвердження систематичності здійснення господарської діяльності та отримання прибутку від цієї діяльності. У графі дата та час і місце вчинення правопорушення вказано, що його вчинено 06 вересня 2021 року о 10 год. 25 хв., тобто виявляється, що порушення є одноденним. Пояснення до податкової писав з наданого інспектором письмового зразка. Складений протокол не містить даних, які підтверджують наявність об`єктивної сторони правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши законодавство, що регулює порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 164 КУпАП, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 164 КУпАП встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання , -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 284, пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року за № 566 (далі також Інструкція) нею врегульовано порядок складення уповноваженими посадовими особами органів доходів і зборів протоколу у справі про адміністративне правопорушення за статтею 164 КУпАП.
Крім іншого, вказаною Інструкцією визначено, що:
зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП (пункт 4 розділу ІІ);
при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол (пункт 6 розділу ІІ).
Виходячи зі змісту протоколу закріпленому у статті 256 КУпАП та наведених положень Інструкції слід дійти висновку, що протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, який при цьому, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
За своєю суттю протокол, є актом обвинувачення, й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Диспозиція частини першої статті 164 КУпАП , з урахуванням меж висунутого обвинуваченого, свідчить про такі елементи об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення:
- провадження господарської діяльності;
- відсутність державної реєстрації як суб`єкта господарювання.
Тобто, за для можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності за інкриміноване правопорушення підлягають доведенню, зокрема, вказані обставини, які при цьому також мають бути відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змісту якого суд визначає обсяг обвинувачення в межах якого здійснюється судовий розгляд.
Недоведеність хоча б однієї обставини, що підлягає обов`язковому встановленню, свідчатиме про недоведеність в діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 15 та 16 розділу ІІ Інструкції:
до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення , та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення;
якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в органах доходів і зборів та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення .
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності .
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом , на підставі належних та допустимих доказів, із дотриманням встановленої законом процедури.
З матеріалів наданих органом доходів і зборів вбачається, що уповноваженою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримано встановленої законом процедури щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 164 КУпАП.
Так, в матеріалах справи відсутні докази здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, а ознаки адміністративного правопорушення викладені в протоколі не відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП.
На підставі аналізу положень частин першої та другої статті 3, статей 42, 55 ГК України, статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , пункту 14.1.36 статті 13 ПК України , можна виснувати, що господарська діяльність це будь-яка діяльність суб`єктів господарювання (господарських організацій, громадян України, іноземців та осіб без громадянства), спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах або без такої мети, у разі, коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності, а також через будь-яку іншу особу, є систематичною, ініціативною, самостійною.
Таким чином, в цій частині обвинувачення, встановленню уповноваженою особою і підтвердженню доказами підлягали обставини щодо того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності займалась господарською діяльністю, а саме:
- земельна ділянка площею 10,5109 га, з кадастровим номером 6520981500:05:001:0471 існує та належить ОСОБА_3 , яка залучена свідком;
- вказана земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ним оброблялась з метою вирощування (виготовлення) на ній сільськогосподарських культур;
- вирощена (виготовлена) сільськогосподарська культура реалізовувалася;
- така діяльність була систематичною (регулярною, постійною);
- така діяльність здійснювалась самостійно (особисто) ОСОБА_1 .
Натомість жодна із наведених обставин уповноваженою особою належним чином не підтверджена.
Щодо належності вказаної земельної ділянки в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 грудня 2019 року відповідно до якого земельна ділянка площею 10,5901 га належить на праві власності ОСОБА_3 та перебуває на праві оренди, суборенди у ОСОБА_1 з 10 вересня 2010 року строком на 30 років.
Тобто, вказаним витягом підтверджується належність ОСОБА_3 та перебування в оренді, суборенді у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 10,5901 га, а не як вказано у протоколі 10,5109 га, а інформація не є актуальною станом на 2020 та 2021 роки.
Не дивлячись на те, що розбіжності щодо площі земельної ділянки вказаної у протоколі і у витязі містять ознаки описки суд не вправі виправляти зміст протоколу, тим самим змінюючи суть адміністративного правопорушення, викладену уповноваженою особою.
Щодо перебування відповідної земельної ділянки у фактичному користуванні ОСОБА_1 .
Уповноважена особа зазначає у протоколі про перебування відповідної земельної ділянки в оренді у ОСОБА_1 протягом останніх трьох років. При цьому, факт перебування в оренді у ОСОБА_1 у 2020 та 2021 році не підтверджено із зазначених вище обставин (неактуальний витяг), а висновок про перебування земельної ділянки в оренді у 2019 році лише на підставі запису у вказаному реєстрі про реєстрацію речового права оренди або суборенди без відповідного договору оренди або суборенди і без чіткого визначення у протоколі 2019 року буде передчасним.
Для доведення об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення значення має саме фактична підприємницька діяльність особи, тобто, в даному випадку, фактичне використання земельної ділянки з метою вирощування сільськогосподарських культур. Факт перебування земельної ділянки в оренді, сам по собі не може свідчити про її фактичне використання.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 особисто (власними зусиллями) виконував будь-які дії щодо обробки вказаної земельної ділянки.
Суть господарської діяльності, що визначена вище, передбачає як особисте її здійснення так і здійснення через будь-яку іншу особу. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення уповноважена особа зазначила про те, що ОСОБА_1 її здійснював, без посилання не її здійснення через інших осіб за його дорученням. Таким чином доказуванню підлягає саме такий факт.
З матеріалів справи вбачається, що відповідна земельна ділянка уповноваженою особою не оглядалася, докази щодо її обробки не збиралися. Посилання в протоколі на письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , яка є власницею вказаної земельної ділянки, яка пояснила, що вона здала вказану земельну ділянки в оренду ОСОБА_1 з 2011 року жодним чином не підтверджує її фактичне використання останнім із вищевказаних підстав, адже такі письмові пояснення не можуть підтверджувати відповідні факти обґрунтування щодо чого будуть наведені далі по тексту.
Щодо систематичності господарської діяльності.
Вказуючи про систематичність здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності уповноважена особа зазначає у протоколі про її здійснення протягом останніх трьох років, що свідчить про відсутність конкретизації відповідного періоду, а отже про неконкретне обвинувачення. Або уповноважена особа має на увазі період з 06 вересня 2018 року по 06 вересня 2021 року, або період 2019, 2020, 2021 років. Суд не повинен здогадуватись, а має лише чітко визначити зі змісту протоколу відповідний період і здійснити перевірку обставин справи виходячи з нього.
Уповноважена особа вказує у протоколі також про те, що станом на 06 вересня 2021 року встановлено факт дискування після збору зернових (ячменю). Тобто мова йде лише про один випадок дискування у 2021 році. Про вчинення конкретних дій ОСОБА_1 в інші часи не йдеться у протоколі.
Таким чином, в протоколі не вказано період часу за який слід перевіряти систематичність дій особи, а отже цей факт також є недоведеним.
Щодо реалізації вирощеної (виготовленої) сільськогосподарської культури.
Уповноважена особа не вказує у протоколі кількість та вид вирощеної сільськогосподарської культури, час та суб`єктів її реалізації.
По суті уповноважена особа виходячи із самого факту оренди робить висновок про вирощування та реалізацію сільськогосподарської культури, що за своєю суттю є припущенням, на підставі якого заборонено доводити винуватість будь-якої особи.
Відповідні обставини мають бути підтверджені належними письмовими доказами, які неодмінно супроводжують вказані дії при здійсненні підприємницької діяльності.
При цьому, уповноважена особа в протоколі взагалі не наводить жодних обставин, які б свідчили про вказані дії ОСОБА_1 та які б підлягали перевірці судом.
Як вже було зазначено із посиланням на положення пунктів 15 та 16 розділу ІІ Інструкції для уповноваженої посадової особи органів доходів і зборів акцентовано увагу на необхідності долучення до протоколу доказів які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення .
Така вимога закону уповноваженою особою виконана не була, не дивлячись на покладені на неї обов`язки повною мірою використовувати надані їй права, та передбачену відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання, що визначено у розділі VII Інструкції.
З матеріалів справи встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів долучено: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_1 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджується відсутність факту реєстрації ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання.
Крім того, до протоколу долучені: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 грудня 2019 року та письмові пояснення ОСОБА_3 щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки і письмові пояснення ОСОБА_1 щодо отримання в оренду вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 .
З урахуванням принципу допустимості доказів, відповідно до якого обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, та з урахуванням суті обвинувачення і характеру обставин, що підлягають доведенню, слід ствердити, що провадження господарської діяльності, яка полягає у систематичному вирощуванні сільськогосподарської продукції та її реалізації, не може бути підтверджена виключно поясненнями вказаних осіб, за відсутності інших письмових доказів.
Отримавши відповідні пояснення та виявивши ознаки адміністративного правопорушення уповноважена посадова особа органів доходів і зборів в межах своїх повноважень повинна була перевірити необхідні обставини та зібрати письмові докази, що їх підтверджують. В подальшому, переконавшись у їх достатності та встановлені усіх обов`язкових ознак відповідного адміністративного правопорушення скласти протокол долучивши до нього зібрані матеріали.
Як вже було зазначено, господарська діяльність, зокрема у виді вирощування сільськогосподарських культур, неодмінно супроводжується складенням цілої низки документів, оцінка яких надасть змогу достеменно встановити участь відповідних осіб в обробці земельної ділянки, вирощуванні та реалізації продукції.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що отримавши відповідну інформацію з пояснень вказаних осіб 06 вересня 2021 року, уповноваженою особою цього ж дня, без додаткової перевірки та вивчення усіх обставин справи, без наміру зібрати належні докази, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Щодо позиції заступника начальника Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, викладеної у супровідному листі від 13 вересня 2021 року, з приводу визнання ОСОБА_1 своєї вини про що зазначено у його письмових поясненнях від 06 вересня 2021 року, суд зауважує, що зі змісту останніх такого факту не вбачається.
У вказаних письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що визнає факт обробки земельної ділянки, тобто погодився із однією з обставин, що підлягає доведенню, що не є визнанням вини.
Зважаючи на таке, суд зазначає, що визнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності певних обставин та навіть своєї вини, жодним чином не звільняє уповноважених осіб від обов`язку зібрати належні, допустимі, достовірні та достатні докази, що підтверджують обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення, адже притягнення особи до відповідальності за відсутності доказів її винуватості призведе до істотного порушення її прав.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, зважаючи на те, що склад адміністративного правопорушення, який полягав у провадженні особою господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання не знайшов свого підтвердження, з огляду на недоведеність факту провадження особою господарської діяльності, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
При цьому, суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, що чиняться у сфері державного регулювання господарської діяльності, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які б перешкоджали розповсюдженню таких дії.
Проте, необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ( поза розумних сумнівів ), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП.
Керуючись вищенаведеними положеннями КУпАП, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
п о с т а н о в и в :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення № 228 від 06 вересня 2021 року - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги особою, щодо якої її винесено - 01 жовтня 2021 року.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя:
Суд | Великоолександрівський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2021 |
Оприлюднено | 22.09.2021 |
Номер документу | 99776155 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Сікора О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні