Рішення

від 13.09.2021 по справі 501/862/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.09.2021

Справа № 501/862/21

2/501/762/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ цивільну справу № 501/862/21

за позовом : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

до

відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

предмет та підстави позову: про визнання особи такою, що втратив право користування житловим приміщенням,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне.

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

24.03.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому, посилаючись на тривале не проживання останнього в квартирі, просив визнати його таким, що втратив право користування цією квартирою.

Відповідач ОСОБА_2 відзив не надав, сповіщався належним чином (а.с. 27, 31, 41, 43, 45-46).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, сповіщалися належним чином, представник позивача надала заяву про слухання справи без участі позивача (а.с. 4, 27, 31, 41, 43, 45-46 ).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

13.04.2021 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду у спрощеному порядку без виклику сторін (а.с. 26).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні в кв. АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

ОСОБА_2 на праві власності належить садовий будинок з господарчими будівлями а спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Також, ОСОБА_2 належить 1\4 частка земельної ділянки, кадастровий номер 5123755300:02:006:0642, площею 0,0592 га, яка розташована за цією ж адресою (а.с. 13-14).

Згідно заяви свідка ОСОБА_3 , яка посвідчена 09.03.2021 р. приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. та зареєстрована в реєстрі за № 640, ОСОБА_2 , який приходиться ОСОБА_3 рідним братом, в спірній квартирі не проживає з 1981 року. Проживав із сім`єю в садовому будинку, зараз проживає з іншою жінкою, але де саме, їй не відомо. За життя їх матір - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , розподілила належне їй майно між дітьми, в зв`язку з чим 28.12.2012 року договором купівлі-продажу оформила вказаний вище садовий будинок та земельну ділянку під ним на ОСОБА_2 ОСОБА_5 , щоб зазначена вище квартира, яка до теперішнього часу не приватизована, залишилась онуку ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 , фактично не спілкувалися, на зв`язок ОСОБА_2 не виходить. В квартирі постійно проживає ОСОБА_1 (а.с. 17).

Відповідно заяви свідка ОСОБА_6 , посвідченої 09.03.2021 р. приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. та зареєстрована в реєстрі за № 641, в спірній квартирі проживала ОСОБА_4 , матір ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після цього, в квартирі постійно проживає онук статті 47 Конституції України кожен має право на житло (а.с. 18).

V. Оцінка Суду.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У частині третій статті 71 ЖК Української РСР наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18) зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР та вказано, що: "збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб. Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Верховний Суд виходить з того, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності".

Судом встановлено, що відповідач не проживає у спірній квартирі тривалий час, поважних причин відсутності відповідача судом не встановлено, а тому вимоги щодо визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264-265, 352 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області Валерій СМИРНОВ