Рішення
від 20.09.2021 по справі 906/842/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/842/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" (с.Сокільник Пустомитівського району Львівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" (м.Житомир)

про стягнення 2554,72грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" 2554,72,00грн, з яких: 2000,00грн основного боргу, 349,68грн інфляційних втрат та 205,04грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору на поставку товару №910035 від 08.10.2019 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.09.2021 о 10:00.

17.09.2021 на адресу суду від ТОВ "Фірма "Техніка монтажу" надійшли оригіналами документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також клопотання від 13.09.2021, у якому позивач повідомляє, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено частину боргу в сумі 1000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1202 від 11.08.2021.

20.09.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшла довідка від 20.09.2021, відповідно до якої станом на день судового засідання заборгованість відповідача перед позивачем становить 1000,00грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив; про час та місце розгляду справи по суті повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується підписом представника у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" (постачальник позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" (покупець відповідач) укладено договір на поставку товару №910035 (а.с.8-9), за умовами якого постачальник зобов`язався постачати (передавати у власність покупця) товар (крипільно-монтажні елементи, фурнітуру МАСО, замки та ручки віконні, інструмент та інше) окремими партіями в кількості, асортименті та за цінами згідно замовлень покупця, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та здійснити за нього оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору оплата кожної партії поставленого товару здійснюється покупцем протягом 7 днів з моменту продажу (придбання) товару.

Датою продажу (придбання) товару вважається дата належним чином оформленої накладної на товар (п.2.2 договору).

За умовами п.2.3 договору перехід права власності на товар відбувається в момент отримання та підписання покупцем товарно-супровідних документів на товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6656,33грн, що підтверджується видатковими накладними №32670 від 08.10.2019 на суму 1625,50грн, №32671 від 08.10.2019 на суму 5030,83грн та товарно-транспортними накладними №32670, №Р32671 від 08.10.2019 (а.с.10-17).

Відповідач в порушення умов договору на поставку товару №910035 від 08.10.2019 здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар на суму 4656,33грн (а.с.37-42).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений на підставі договору товар, яка станом на час звернення позивача з позовом до суду складала 2000,00грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення 2000,00грн основного боргу, 349,68грн інфляційних втрат та 205,04грн 3% річних.

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді, а саме11.08.2021 відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 1000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1202 від 11.08.2021 .

За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн, основного боргу необхідно закрити за відсутністю предмета спору відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 1000,00грн основного боргу, 349,68грн інфляційних втрат та 205,04грн 3% річних підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 6656,33грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначено вище, у пункті 2.1 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 7 днів з моменту придбання товару.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар в установлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 1000,00грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 349,68грн інфляційних за період з 16.10.2019 по 18.06.2021 та 205,04грн 3% річних за період з 16.10.2019 по 23.07.2021.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Дослідивши долучений до матеріалів позовної заяви розрахунок інфляційних втрат (а.с.26), судом встановлено, що здійснюючи нарахування інфляційних за період з 30.10.2020 по 26.02.2021 позивач не врахував, що станом на 30.10.2020 за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 3053,33грн, а не 3556,33грн, як зазначено у розрахунку. Крім того, станом на 27.02.2021 борг відповідача складав 2500,00грн, однак позивач неправомірно нарахував інфляційні за період з 27.02.2021 по 01.04.2021 на суму 3000,00грн.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок інфляційних за період з 16.10.2019 по 18.06.2021 суд вважає, що до стягнення підлягає 319,11грн. Вимога про стягнення 30,57грн інфляційних заявлена безпідставно та задоволенню не підлягає.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 213,56грн, однак позивач просить стягнути 205,04грн, що є його правом.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 1524,15грн, з яких: 1000,00грн основного боргу, 319,11грн інфляційних та 205,04грн 3% річних. В позові відмовити в частині стягнення 30,57грн інфляційних.

В частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн провадження у справі слід закрити за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача у повному розмірі, оскільки останній своїми діями спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Що стосується витрат позивача на надання правової допомоги у розмірі 2000,00грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

01.07.2021 між адвокатом Мурашко Назарієм Васильовичем (адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №899, виданим 14.06.2012 Івано-Франківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та ТОВ "Фірма "Техніка Монтажу" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.28-31).

Відповідно до пункту 1.1 договору сторони домовились, що адвокат зобов`язується надати клієнту (правову) правничу допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим договором.

Пунктом 1.2 договору про надання правової допомоги сторони узгодили, що адвокат зобов`язується надати клієнту такі види правової (правничої) допомоги:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" заборгованості за договором поставки товару №910035 від 08.10.2019;

- складення необхідних заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру щодо стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" заборгованості за договором поставки товару №910035 від 08.10.2019;

- представництво інтересів клієнта у судах усіх інстанцій під час здійснення господарського провадження у справі про стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" заборгованості за договором поставки товару №910035 від 08.10.2019.

За надання правової допомоги, передбаченої предметом цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома сторонами (п.3.2 договору).

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи: акт прийому-передачі правової допомоги від 23.07.2021 (а.с.32), в якому викладено детальний опис робіт та час, витрачений адвокатом, а саме:

- надання клієнту консультацій і роз`яснень щодо стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" заборгованості за договором поставки товару №910035 від 08.10.2019 (затрачений адвокатом час -1 год);

- підготовка клієнту позовної заяви про стягнення з ТОВ "Бест-Лайн" на користь ТОВ "Фірма "Техніка Монтажу" заборгованості за договором поставки товару №910035 від 08.10.2019; підготовка розрахунку інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу; надання клієнту реквізитів для сплати судового збору; написання супровідного листа клієнту з інструкцією для роботи (затрачений адвокатом час - 3год).

У пункті 3 акту прийому передачі правової допомоги від 23.07.2021 сторони погодили, що вартість правової допомоги, що була надана адвокатом клієнту становить 2000,00грн без податку на додану вартість.

Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №2179 від 27.07.2021 на суму 2000,00грн (а.с.33).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом прийнято до уваги, що заявлена сума за надання правової допомоги у розмірі 2000,00грн визначена за погодженням сторін договору на правову допомогу, як гонорар адвоката, без будь-яких застережень, зокрема, як щодо об`єму виконаних робіт, так і щодо результату вирішення спору.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги. Водночас, при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано факт часткового задоволення позовних вимог, а тому, з огляду на приписи ст.126, ст.129 ГПК України, витрати, на правову допомогу адвоката, підлягають задоволенню у розмірі 1976,07грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги позивача в частині стягнення 23,93грн (2000,00грн - 1976,07грн) судових витрат на професійну правничу допомогу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Лайн" (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 72, код ЄДРПОУ 35730995)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільник, вул.Львівська Бічна, 8, код ЄДРПОУ 30650109)

- 1000,00грн основного боргу;

- 319,11грн інфляційних;

- 205,04грн 3% річних;

- 2270,00грн судового збору;

- 1976,07грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 30,57грн інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу

2,3- сторонам (рек. з повід)

Дата ухвалення рішення20.09.2021
Оприлюднено23.09.2021

Судовий реєстр по справі —906/842/21

Рішення від 20.09.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 16.09.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 04.08.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні