Рішення

від 21.09.2021 по справі 906/646/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/646/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Новік О.І., (виписка з ЄДР),

від відповідача: не з`явився,

прокурор: Тарасюк В.С., посвідчення №058855 від 21.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної

прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради

(м.Коростишів, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 213518,12грн.

Коростишівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Житомир" про стягнення на користь Коростишівської міської ради 213518,12грн, з яких: 153235,28грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 44020,35грн пені, 4398,50грн 3% річних, 11863,99грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 31.08.2021.

Ухвалою від 31.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.09.2021.

В судому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Так, Господарським судом Житомирської області було вжито заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, шляхом направлення засобами поштового зв`язку копії ухвал суду на юридичну адресу вказану у позовній заяві, а саме: 10009, м.Житомир, вул.Вітрука, 33, кв.14. Дана адреса також зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с.17).

Однак, поштова кореспонденція повернулась неврученою, зокрема, до суду 28.07.2021 повернулась з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" копія ухвали Господарського суду Житомирської області від 31.08.2021, яка надсилалась на юридичну адресу відповідача: 10009, м.Житомир, вул.Вітрука, 33, кв.14.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 31.08.2021 було розмішено оголошення про призначення судового засідання на 21.09.2021 о 14:30 для розгляду по суті справи №906/646/21.

Також, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових актів.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

У даному випадку суд приймає до уваги те, що неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його офіційну адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу, що у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок, зокрема про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/810/19 за позовом Коростишівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Житомир" про стягнення 282121,15грн, з яких: 55721,88грн орендна плата за період з 01.11.2018 по 30.06.2019, 96584,68грн - за фактичне користування земельною ділянкою за період з 05.09.2017 по 30.10.2018, 44229,21грн пеня, 83582,82грн штраф, 623,44грн 3% річних, 1379,12грн інфляційні.

Рішенням у даній справі позов Коростишівської міської ради було задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Житомир" на користь Коростишівської міської ради: 40218,59грн орендної плати, 96584,68грн за фактичне користування земельною ділянкою, 2852,77грн пені, 83582,82грн штрафу, 245,41грн 3% річних, 385,35грн інфляційних 3358,05грн судового збору; в решті позову було відмовлено (а.с.29-34). Дане рішення набрало законної сили. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що предметом позову у справі №906/810/19 були вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.11.2018 по 03.06.2019 та нарахованих за несплату відповідачем у цей період пені, штрафу, інфляційних та 3% річних.

У позовній заяві в даній справі (№906/646/21) прокурор просить стягнути з відповідача 153235,28грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з 01.07.2019 по 30.04.2021, тобто за наступний період. Також за несвоєчасне проведення розрахунків по сплаті орендних платежів за землю, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 44020,35грн пені, яка нарахована на заборгованість, що виникла у період з листопада 2020 по квітень 2021, а також 4398,50грн 3% річних, 11863,99грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка виникла у період з липня 2019 по квітень 2021.

Згідно поданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що 01.11.2018 між Коростишівською міською радою (позивач/орендодавець) та ТОВ "Партнер-Житомир" (відповідач/орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №30, відповідно до якого орендодавець, Коростишівська міська рада, на підставі рішення 61 сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання друге пленарне засідання від 19.10.2018 №567 "Про укладання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення" надає, а орендар, ТОВ "Партнер-Житомир", приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 1822510100:01:014:0652, яка розташована за адресою: вул.Київська, 87, м.Коростишів, Коростишівський район, Житомирська область.

В п.2 договору вказано, що в оренду передається земельна ділянка - землі несільськогосподарського призначення, площею 0,1207 га, кадастровий номер:1822510100:01:014:0652.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, Універмаг "Ювілейний", загальною площею - 1139,9кв.м., який належить орендарю на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 22173607 (п.3 договору).

В п. 4 договору вказано, що земельна ділянка передається в оренду без інших об`єктів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 696523,49грн (шістсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять три гривні 49 копійок) згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №31-6-0.25-1179/164-18 від 12.10.2018, виданим Відділом Держгеокадастру у Коростишівському районі (п. 5 договору).

Відповідно до п.8 договір укладено на 5 років з дня укладання цього договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 83582,82грн в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на розрахунковий рахунок Коростишівської міської ради №33212812006729, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код отримувача ЄДРПОУ 37927181. Орендар зобов`язаний здійснити оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період з 05.09.2017 по 31.10.2018 у розмірі 96585,19грн, та вказати даний період в податковій декларації з плати за землю, яка подається до Коростишівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (п.9 договору).

Орендна плата вноситься на рахунок Коростишівської міської ради рівними частинами, з розрахунку 1/12 суми орендної плати, зазначеної в п.9 договору, у строки - до 30 числа, щомісяця, за поточний місяць користування земельною ділянкою ( п. 11 договору).

В п.29 договору передбачено, що орендар зобов`язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після реєстрації договору оренди.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 01.11.2018, укладеного між сторонами, була здійснена 08.01.2019, що підтверджується інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявного в матеріалах справи (а.с.21).

На виконання умов договору, 01.11.2018 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати орендних платежів, розмір яких визначено сторонами в п.9 договору, належним чином не виконує, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість зі сплати оренди за землю за період з 01.07.2019 по 30.04.2021 в розмірі 153235,28грн (6 965,24грн х 22місяці).

Позивачем направлялась відповідачу претензія від 27.11.2020 за №03-26/2200 з вимогою погасити заборгованість за договором оренди від 01.11.2018, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.3,4 ст.23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У кожній окремій справі, суд зобов`язаний з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" для представництва інтересів держави у суді прокурором і чи є таким випадком ситуація у справі. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Даний позов пред`являється прокуратурою у зв`язку з відсутністю у Коростишівської міськради фінансування для сплати судового збору за подачу позову, невжиття позивачем заходів спрямованих на вирішення та спірних правовідносин, а також з огляду на те, що несплата заборгованості з орендної плати за землю призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування соціальних та інших програм, являється істотним порушенням чинного законодавства і суперечить економічним інтересам територіальної громади та держави в цілому.

Господарським судом враховано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивачів, оскільки останні належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення простроченої плати за користування землею за спірний період.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що нездійснення службовими особами позивача дій, які вони повинні були та могли здійснити, свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому.

В матеріалах справи наявне повідомлення Коростишівської місцевої прокуратури №53-93-459вих21 від 04.06.2021, адресоване позивачу, якими останнього поінформовано про намір прокурора звернутися до суду з відповідним позовом (а.с.42).

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі", ст.93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст.627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі").

У даному випадку, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки №30 від 01.11.2018.

Виходячи з погоджених між Коростишівською міською радою та ТОВ "Партнер-Житомир" в пункті 11 договору оренди земельної ділянку №30 від 01.11.2018 умов, розмір орендної плати за один місяць, яка підлягає сплаті, становить 6965,24грн, що підлягає сплаті у строки - до 30 числа щомісяця, за поточний місяць користування земельною ділянкою.

За період з 01.07.2019 по 30.04.2021 відповідачу нараховано орендну плату за землю в загальній сумі 153235,28грн (6965,24грн х 22місяці), строк сплати якої настав.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення вищевказаних приписів та умов договору, ТОВ "Партнер-Житомир" обов`язку щодо здійснення орендних платежів за землю за період з 01.07.2019 по 30.04.2021 не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 153235,28грн.

Відповідач вимог прокурора не спростував, доказів сплати орендних платежів за період з 01.07.2019 по 30.04.2021 не надав.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 153235,28грн заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 01.07.2019 по 30.04.2021 є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У позовній заяві прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 44020,35грн.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

В п.14 договору зазначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня у розмірі 1 відсотку несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" проведений позивачем розрахунок пені, враховуючи обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"), господарський суд встановив, що обґрунтованим, в межах визначених періодів, є нарахування пені в сумі 1632,45грн, відповідно, вимоги про її стягнення в зазначеній сумі є правомірними. Вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 42387,90грн (44020,35-1632,45) є безпідставними, у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, прокурором було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4398,50грн та інфляційні в сумі 11863,99грн на заборгованість, яка виникла за період з липня 2019 по квітень 2021 (розрахунки а.с. 27-28).

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок інфляційних та 3% річних за визначені в розрахунку періоди, суд встановив, що обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 4393,42грн та інфляційних в сумі 11863,99грн. Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних підлягаю задоволенню у повному обсязі - в сумі 11863,99грн, а в частині вимог про стягнення 3% річних - підлягають задоволенню частково, на суму 4393,42грн. У позові про стягнення 3% річних суд відмовляє 5,08грн.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 153235,28грн заборгованості зі сплати орендної плати, 1632,45грн пені, 4393,42грн 3% річних, 11863,99грн інфляційних. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Житомир" (10009, Житомирська область, м. Житомир, вул. Вітрука, 33, кв. 14, код ЄДРПОУ 37604881) на користь Коростишівської міської ради ( 12501, Житомирська обл., Коростишівський район м. Коростишів, вул. Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 04053660)

- 153235,28грн заборгованості зі сплати орендної плати,

- 1632,45грн пені,

- 4393,42грн 3% річних,

- 11863,99грн інфляційних,

- 2566,88грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.09.21

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з повід.),

4 - Коростишівській окружній прокуратурі (рек.)

5 - Житомирській обласній прокуратурі.