Рішення

від 22.09.2021 по справі 910/11127/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2021Справа № 910/11127/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Стрім (10019, м. Житомир, вул. Слобідська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39353694)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Він Стрім (01113, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, кім.511, код ЄДРПОУ 42215547)

про стягнення 144 191,43 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клін Стрім звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Він Стрім про стягнення заборгованості за договором поставки №02/07/18 від 02.07.2018 у сумі 144 191,43 грн, з яких 127 761,36 грн основного боргу, 4471,64 грн 3% річних, 11 958,43 грн інфляційних втрат за період прострочення сплати заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості отриманого товару по договору поставки №02/07/18 від 02.07.2018.

У позовній заяві позивач заявив попередній розрахунок судових витрат у розмірі 19770,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката, який буде уточнено по факту надання послуг адвокатом.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.07.2021 відкрив провадження у справі № 910/11127/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

29.07.2021 відповідач подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та проханням здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, повідомив про не направлення позивачем на адресу відповідача поданої до суду позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.08.2021 заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишив без задоволення з тих підстав, що у поданій заяві не доведено дійсної складності справи, неможливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі поданих доказів та письмових заяв по суті спору, що було б підставою для розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

17.08.2021 відповідач засобами електронного та поштового зв`язку подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі відзиву на позов з підстав неотримання копії позовної заяви з додатками, ознайомлення представника відповідача із матеріалами справи 06.08.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.08.2021 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов задовольнив, поновив відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позов по справі та долучив відзив до матеріалів справи.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про надання позивачем неналежних доказів на підтвердження наявності боргу, оскільки до позову додано: Акт звірки з відміткою лише відповідача; видаткові накладні, які відповідачем не підписані, що відповідно свідчить, що фактично поставка не відбулась; експрес-накладні ТОВ Нова пошта із зазначенням товару Косметика , у той час, як по договору мали бути поставлені дезінфікуючі засоби в різних формах. Також учасник справи у відзиві повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 10 000, 00 грн на професійну правничу допомогу.

07.09.2021 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив, зауваживши, що обставини поставки товару та наявності заборгованості відповідача у заявленій сумі по договору поставки №02/07/18 від 02.07.2018 встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021 у справі № 906/987/20 за позовом ТОВ Він Стрім до ТОВ Клін Стрім про стягнення 688 508,75 грн, яке залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, та яким у позові відмовлено повністю. Позивач надав пояснення, що примірники ТТН та товаросупровідних документів, що направлялись з продукцією відповідач не повернув, тому підпис відповідача, враховуючи його недобросовісну поведінку у договірних відносинах, на вказаних документах відсутній.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Він Стрім (покупець за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КлінСтрім (постачальник, позивач) було укладено договір поставки №02/07/18 (далі - договір), згідно п.1.1 якого, постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, яку виготовляє постачальник ( товар) на умовах, визначених в цьому договорі

У відповідності до п.1.2 договору, найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору, поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії цього договору. Заявки покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за допомогою телефонного, факсимільного зв`язку або на визначену електрону адресу постачальника. В заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість товару та в окремих випадках кінцеві споживачі (найменування, адреса доставки, контактна особа отримувача).

Згідно п.4.1 договору, розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару на умовах: попередня оплата в розмірі 50% від вартості замовленого товару в день замовлення, залишок в розмірі 50% вартості замовленого товару в день відправлення замовлення.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до "31" грудня 2019 року, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання. По закінченню терміну дії даний Договір вважається автоматично пролонгованим строком на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах при відсутності письмового повідомлення про його припинення, направленого однією Стороною іншій. Таке письмове повідомлення направляється другій Стороні не пізніше ніж за один місяць до дати фактичного припинення (розірвання) даного Договору (п.10.2 договору).

Додатком №1 до договору поставки №02/07/18 від 02.07.2018 сторонами було погоджено перелік товару.

Додатковою угодою від 01.10.2019 до договору поставки встановлено: покупець зобов`язаний купувати у постачальника товар не менше 5 тон на місяць; постачальник реалізує свою продукцію виключно через покупця. У випадку порушення даного пункту додаткової угоди постачальник відшкодовує покупцю понесенні збитки у розмірі вартості товару, який проданий третій особі. У випадку порушення покупцем пункту 1 даної додаткової угоди Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір поставки №02/07/18 від 02.07.2018. Покупець зобов`язаний купити товару у постачальника протягом 2020 року не менше 50 тон. У випадку порушення даного пункту додаткової угоди покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі непридбаного обсягу товару. Постачальник має право збільшити вартість товару лише з обґрунтованим поясненням.

Договір, додаток 1 та додаткову угоду підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказав про наявність невиконаного відповідачем зобов`язання з оплати поставленої продукції по договору №02/07/18 від 02.07.2018 у розмірі 127 761,36 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4471,64 грн 3% річних, 11 958,43 грн інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про не доведення факту поставки товару на спірну суму належними засобами доказування.

Розглянувши спір по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріалами справи та поясненнями обох сторін встановлено, що між сторонами по договору поставки №02/07/18 від 02.07.2018 існував спір щодо понесення ТОВ ВІН СТРІМ збитків та відповідно нарахування ТОВ КЛІН СТРІМ штрафних санкцій у зв`язку із реалізацією товару через третіх осіб.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021у справі № 906/987/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" про стягнення 688508,75 грн відмовлено.

Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду справи, встановлено, що сторонами у період з жовтня 2019 по лютий 2020 виконувались умови договору, у тому числі умови додаткової угоди щодо поставки відповідачем позивачу товару не менш 5 тон на місяць, зокрема, у жовтні 2019 придбано товару 6182,66л на суму 402727,60грн, у листопаді - 8166,15л на суму 545254,07грн, у грудні 2019 10546,11л. на суму 669043,84грн, у січні 2020 - 5006,41л на суму 355055,84грн, у лютому 2020 - 7529,45л на суму 453066,14грн. З березня 2020 поставки товару припинились. З акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що заборгованість ТОВ "Клін Стрім" на користь ТОВ "Він Стрім" станом на 29.02.2020 становила 127761,33грн. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив наявність даної заборгованості і на теперішній час.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Приймаючи до уваги ч. 4 ст. 75 ГПК України вирішуючи спір у даній справі, суд виходить також із фактів встановлених у рішенні Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021 у справі № 906/987/20, та не підлягають доказуванню.

При цьому, судом враховано, що додані до позову видаткові накладні відповідачем не підписані.

Однак у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Наявними у матеріалах справи первинними документами, встановленими обставинами та поясненнями сторін в сукупності підтверджується факт поставки відповідачу товару по договору поставки № 02/07/18 від 02.07.2018: Дезинфікуючі засоби у січні-лютому 2020.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, примірник якого додано до позову та підписано відповідачем, заборгованість відповідача станом на 29.02.2020 склала 127 761,33 грн.

Таким чином, за відсутності доказів оплати боргу, у т.ч. станом на час розгляду справи по суті спору, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 127 761,33 грн. оскільки наданими доказами та встановленими вище обставинами, що мають преюдиціальне значення у даній справі, підтверджено невиконання зобов`язання у розмірі 127 761,33 грн, однак у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено до стягнення 127 761,36 грн і відповідне збільшення боргу на 0,03 грн (3 коп) жодними доказами не підтверджено.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Відповідачем відсутність підстав для покладення на нього обов`язку із оплати отриманого товару на спірну суму не доведено.

Фактично заперечення відповідача ґрунтуються не на доводах, що товар ним не отримано, а на аргументах про те, що факт поставки товару не підтверджений підписаними обома сторонами первинними документами, що не приймається судом до уваги за недоведеністю, спростовується встановленими обставинами договірних відносин.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України після здійснення перевірки розрахунку визнаються судом обґрунтованими та задовольняються судом у межах заявлених вимог , зокрема 4471,64 грн 3% річних, 11 958,43 грн інфляційних втрат за період з 29.02.2020 по 06.05.2021 прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Стрім є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 127 761,33 грн основного боргу, 4471,64 грн 3% річних, 11 958,43 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Він Стрім (01113, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, кім.511, код ЄДРПОУ 42215547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Стрім (10019, м. Житомир, вул. Слобідська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39353694) 127 761 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 33 коп основного боргу, 4471 (чотири тисячі чотириста сімдесят одну) грн. 64 коп 3% річних, 11 958 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 43 коп інфляційних втрат, 2269 (дві тисячі двісті шістдесят девять) грн. 99 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак