Ухвала

від 21.09.2021 по справі 640/191/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 вересня 2021 року м. Київ№ 640/191/20 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями АВІАКУР`ЄР

до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями АВІАКУР`ЄР з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019р. № 1182339/30313449, № 1182340/30313449, № 1182348/30313449, № 1182350/30313449, № 1182349/30313449, № 1182347/30313449, № 1182346/30313449, № 1182345/30313449, № 1182344/30313449, № 1182343/30313449, № 1179292/30313449, № 1182342/30313449, № 1182341/30313449, № 1182336/30313449, № 1182337/30313449, № 1182335/30313449, № 1182334/30313449; від 03.06.2019р. № 1180410/30313449, № 11804109/30313449; №1180407/30313449; від 31.05.2019р. № 1179293/30313449, № 1179296/30313449, № 1179295/30313449, № 1179297/30313449, № 1179298/30313449;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: № 267 від 17.04.2019р., № 268 від 17.04.2019р., № 290 від 18.04.2019р., № 293 від 18.04.2019р., № 295 від 18.04.2019р., № 297 від 18.04.2019р., № 299 від 18.04.2019р., № 338 від 22.04.2019р., № 339 від 22.04.2019р., № 340 від 22.04.2019р., № 341 від 22.04.2019р., № 342 від 22.04.2019р., № 343 від 22.04.2019р., № 344 від 22.04.2019р., № 372 від 24.04.2019р., № 373 від 17.04.2019р., № 388 від 25.04.2019р., № 400 від 26.04.2019р., № 402 від 26.04.2019р., № 403 від 26.04.2019р., № 404 від 26.04.2019р., № 405 від 26.04.2019р., № 406 від 26.04.2019р., № 407 від 26.04.2019р. та № 311 від 19.04.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним.

Головним управлінням ДПС у м. Києві подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з одночасним клопотанням про залишення позову без розгляду, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд не відходив.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі є рішення комісії податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних від 04.06.2019р. № 1182339/30313449, № 1182340/30313449, № 1182348/30313449, № 1182350/30313449, № 1182349/30313449, № 1182347/30313449, № 1182346/30313449, № 1182345/30313449, № 1182344/30313449, № 1182343/30313449, № 1179292/30313449, № 1182342/30313449, № 1182341/30313449, № 1182336/30313449, № 1182337/30313449, № 1182335/30313449, № 1182334/30313449; від 03.06.2019р. № 1180410/30313449, № 11804109/30313449; №1180407/30313449; від 31.05.2019р. № 1179293/30313449, № 1179296/30313449, № 1179295/30313449, № 1179297/30313449, № 1179298/30313449 щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 267 від 17.04.2019р., № 268 від 17.04.2019р., № 290 від 18.04.2019р., № 293 від 18.04.2019р., № 295 від 18.04.2019р., № 297 від 18.04.2019р., № 299 від 18.04.2019р., № 338 від 22.04.2019р., № 339 від 22.04.2019р., № 340 від 22.04.2019р., № 341 від 22.04.2019р., № 342 від 22.04.2019р., № 343 від 22.04.2019р., № 344 від 22.04.2019р., № 372 від 24.04.2019р., № 373 від 17.04.2019р., № 388 від 25.04.2019р., № 400 від 26.04.2019р., № 402 від 26.04.2019р., № 403 від 26.04.2019р., № 404 від 26.04.2019р., № 405 від 26.04.2019р., № 406 від 26.04.2019р., № 407 від 26.04.2019р. та № 311 від 19.04.2019р.

У постанові від 02 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач у відповідній частині скористався правом оскарження в досудовому порядку по вирішення спору шляхом подання скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних: № 267 від 17.04.2019р., № 268 від 17.04.2019р., № 290 від 18.04.2019р., № 293 від 18.04.2019р., № 295 від 18.04.2019р., № 297 від 18.04.2019р., № 299 від 18.04.2019р., № 338 від 22.04.2019р., № 339 від 22.04.2019р., № 340 від 22.04.2019р., № 344 від 22.04.2019р., № 372 від 24.04.2019р., № 400 від 26.04.2019р., № 402 від 26.04.2019р., № 404 від 26.04.2019р., № 406 від 26.04.2019р. та № 311 від 19.04.2019р., за результатами розгляду яких 03.06.2019р., 26.06.2019р. та 02.07.2019р. прийняті рішення Комісії ДПС України з розгляду скарг, якими скарги залишено без задоволення, а рішення комісії без змін.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 29.12.2019р., тобто з пропуском строків звернення до суду, які встановлені як частино 1 статті 122 КАС України, так і частиною 4 статті 122 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено тримісячний та шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомлено.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.08.2020р. у справі № 440/3000/19.

За змістом частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з цим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Водночас, позивачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку.

Зазначення позивачем в адміністративному позові про те, що строки звернення до суду з позовом складають 1095 днів відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, суд вважає помилковими, оскільки0, як зазначено вище, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.08.2020р. у справі № 440/3000/19.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно зі ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, в порушення вимог ч. 3 ст. 123 КАС України, не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з огляду на що суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 240-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.

2. Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями АВІАКУР`ЄР - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І.Добрянська