ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 810/881/17
касаційне провадження № К/9901/30579/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф. ,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства ІЛЬКОН
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Грибан І.О.; судді - Ганечко О.М., Чаку Є.В.)
у справі № 810/881/17
за позовом Фермерського господарства ІЛЬКОН
до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Фермерське господарство ІЛЬКОН (далі - ФГ ІЛЬКОН ; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення від 27 січня 2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року.
На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року судом першої інстанції видано виконавчий лист від 13 жовтня 2020 року № 810/881/17.
29 грудня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, в якому просив замінити первинного боржника, зазначеного у виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду, виданому 13 жовтня 2020 року у справі № 810/881/17, а саме: Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, правонаступником - Державною податковою службою України (код за ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, 8).
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 січня 2021 року розглядувану заяву задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 серпня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасував та постановив нову - про відмову в задоволенні заяви платника про заміну сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в адміністративній справі № 810/881/17, дійшовши висновку, що належним правонаступником Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області є Головне управління ДПС у Київській області.
ФГ ІЛЬКОН звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та залишити в силі ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на тому, що у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Державної податкової служби як юридичних осіб публічного права правонаступником усіх прав та обов`язків Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області є саме Державна податкова служба України.
Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ ІЛЬКОН .
21 вересня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів служби. Так, Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області реорганізовано в Головне управління ДФС у Київській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установивши, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши деякі органи Державної фіскальної служби, зокрема Головне управління ДФС у Київській області, приєднавши до Головного управління ДПС у Київській області.
З метою завершення здійснення зазначених заходів Урядом прийнято розпорядження від 21 серпня 2019 року № 682-р Питання Державної податкової служби щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади та Положення про Державну податкову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Київській області, тобто без статусу юридичної особи.
За правилами пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
В той же час, частинами першою, третьою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника-фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Тобто, відповідачем за позовом/боржником за виконавчим документом можуть бути фізичні або юридичні особи, а також держава.
Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Натомість за правилами частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб`єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що основним для визнання відповідача за позовом в адміністративному судочинстві є виконання в правовідносинах, щодо яких виник спір, певних публічно-владних управлінських функцій органом державної влади, що створений у встановленому законодавством порядку як юридична особа публічного права.
У виключних випадках відповідачем за позовом в адміністративному судочинстві може бути орган державної влади без статусу юридичної особи, але лише в разі встановлення законодавством, що саме такий орган створюється без статусу юридичної особи, тобто має спеціальний правовий статус і такий статус жодним чином не може зашкодити належному виконанню судового рішення.
В той же час, приписами процесуального закону передбачено обов`язок суду зазначати в резолютивній частині рішення та у виконавчому документі реквізити учасників справи такі, як повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
А відтак, правонаступником відповідача - територіального органу ДПС України, створеного без статусу юридичної особи, є Державна податкова служба України, оскільки остання є єдиним органом, що здійснює публічно-владні управлінські функції в спірних правовідносинах і може бути відповідачем у справі та боржником за виконавчим документом.
За правилами частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі Матківська проти України (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Натомість відмова суду апеляційної інстанції замінити сторону виконавчого провадження фактично призводить до того, що судове рішення у справі виконано не буде.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року, яка відповідає закону.
Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фермерського господарства ІЛЬКОН задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року скасувати.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2021 |
Оприлюднено | 23.09.2021 |
Номер документу | 99797211 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні