Рішення

від 07.09.2021 по справі 911/1070/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/1070/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 13 Б, код ЄДРПОУ 38578109)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188)

про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 № 108.

за участю представників:

позивача: Ковригіна В. Є;

відповідача: Іванов В. Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 09.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення від 19.02.2021 №К046139, оформленого протоколом від 29.03.2021 №108.

Звертаючись до суду позивач просить визнати недійсним рішення ПрАТ ДТЕК Київські Регіональні Електромережі , оформлене протоколом №108 від 29.03.2021, з розгляду акта про порушення №К046139 від 29.03.2021 та розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на суму 116101,44 грн, у зв`язку з тим, що вказане рішення прийнято з грубим порушенням правил проведення перевірок, оскільки немає технічної можливості на місці проведення огляду лічильника встановити ті порушення, що наведені у акті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху 05.05.2021 подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 24.05.2021. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

24.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 20.05.2021 про долучення доказів. Також позивачем подано до суду пояснення б/н від 20.05.2021, до яких додано докази для долучення їх до матеріалів справи.

Також 24.05.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні 24.05.2021 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного підготовчого судового засідання, яке вирішено проводити 22.06.2021. Разом з тим, суд зобов`язав сторін надати більш якісні копії акту про порушення від 19.02.2021 № К046139 та протоколу №108 (які додаються, як позивачем до позовної заяви, так і відповідачем до відзиву) з огляду на те, що надані документи є нечитабельні, а це позбавляє можливості суд належним чином дослідити подані докази та розглянути справу по суті.

22.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Також позивачем подано заяву про зміну предмету позову б/н від 22.06.2021, в якій позивач просить суд розглядати позовні вимоги у наступній редакції: визнати недійсним та скасувати рішення комісії ПАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 №К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021.

У підготовчому судовому засіданні 22.06.2021 судом прийнято заяву позивача б/н від 22.06.2021 про зміну предмету позову та вирішено розглядати позовні вимоги позивача до відповідача в наступній редакції: визнати недійсним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 № 108. Також, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого судового засідання, яке відбудеться 05.07.2021.

До суду 23.06.2021 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява б/н від 18.06.2021.

29.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.06.2021 про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд ухвалою від 29.06.2021 відмовив відповідачу у продовженні п`ятнадцятиденного строку на подання відзиву на позовну заяву встановленого ухвалою суду від 12.05.2021 у справі № 911/1070/21, відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви б/н від 18.06.2021 Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у справі № 911/1070/21 та повернув зустрічну позовну заяву б/н від 18.06.2021 Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та платіжне доручення № 2010232752 від 17.06.2021 заявнику.

05.07.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 02.07.2021.

У підготовчому судовому засіданні 05.07.2021судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.08.2021.

У судовому засіданні 16.08.2021 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи, оголошено про перехід до стадії дослідження доказів та оголошено перерву до 07.09.2021.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 07.09.2021 судом продовжено дослідження доказів у справі, заслухано пояснення сторін та ухвалено рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2013 між Публічним акціонерним товариством АЕС Київобленерго , в подальшому назву змінено на Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Соната БЦ (далі - позивач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №220058855 (далі - Договір) за яким, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , та зазначається в Додатку №1 Загальна однолінійна схема електропостачання , що є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

19.02.2021 під час проведення працівниками ТОВ ДТЕК Київські регіональні електромережі перевірки електроустановок щодо дотримання ПРРЕЕ виявлено порушення ПРРЕЕ ТОВ Соната БЦ та складено Акт про порушення ПРРЕЕ №К046139 від 19.02.2021. У вказаному Акті про порушення постачальником встановлено ряд порушень позивачем, а саме: п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ.

29.03.2021 відповідачем проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення №К 046139 від 19.02.2021, за результатами якого складено протокол комісії №108 від 29.03.2021 та розрахунок до Акту. Позивачу виставлено рахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ на загальну суму 116101,44 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач, зокрема, зазначає, що:

- перевіряючі (робітники відповідача) обманним шляхом, таємно проникли на територію позивача, перетнувши паркан, тоді як присутня на даній території особа запропонувала безперешкодний доступ до лічильників, тим самим виконуючи свій обов`язок за Договором;

- складений Акт про порушення не підписаний представником позивача. У складеному Акті про порушення вказано, що під час здійснення перевірки на території знаходився представник позивача, а саме його керівник Панченко О.В., якого там не було, що підтверджується записами відеокамер;

- позивачем, під час засідання комісії, було висунуто вимогу про проведення експертизи вилученого пристрою, оскільки лише зовнішній огляд пристрою не може встановлювати ті порушення, що зазначені в Акті, проте позивачу було невмотивовано відмовлено в проведенні такої експертизи;

- розпломбування або будь-які вище вказані дії позивачем самостійно не проводились та жодного втручання в пристрої з боку позивача здійснено не було, пломба на момент перевірки була неушкоджена.

Відтак, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 № 108 з тих підстав, що технічно неможливо на місці проведення огляду встановити ті порушення, що наведені в акті без проведення експертизи.

Заперечуючи проти позову відповідач зауважує на тому, що під час проведення перевірки електроустановки позивача була присутня особа, яка представилась як Панченко О.В. та надала доступ представникам відповідача до об`єкту для проведення перевірки, а отже, є повноважною особою, позаяк п. 8.2.5. ПРРЕЕ, зокрема, дозволяє проводити перевірку електроустановки в присутності особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, а отже, вказаний Акт про порушення оформлений належним чином, в присутності представника позивача, незважаючи на те, що останній від підпису відмовився.

Поряд з тим, відповідач зазначає, що розрахунок вартості не облікованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ №К 046139 від 19.02.2021 проводилось відповідно до вимог п. 8.4. ПРРЕЕ, позаяк порущення позивача полягає у зміні схеми підключення трансформаторів струму шляхом встановлення шунтуючих перемичок в колах обігу, що відповідає п.п. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки .

Так, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Соната БЦ , позаяк відповідачем правомірно складено Акт про порушення та, відповідно, підставно нараховано позивачу 116101,44 грн обсягу недорахованої електричної енергії.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

У відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 (далі -Постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно п. 4 Постанови договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Зокрема пунктом 6 Постанови визначено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до положень п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ) Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктами 2.3.1 - 2.3.4 ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп.8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 6.4.1. - 6.4.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20 березня 2020 року N 716) (далі - ККО) учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов`язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО. У разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством. Водночас ВТКО повинна повідомити відповідних ППКО, оператора системи та електропостачальника про виявлені факти.

Згідно пунктів 8.4.1. - 8.4.2. ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо); 4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів); 5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку; 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку; 7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку; 8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії; 9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки , крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом (п. 8.4.4. ПРРЕЕ).

Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Так, з Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021 вбачається, що за результатами перевірки електроустановки позивача за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Розаліївка, вул. Лесі Українки, 20, представниками відповідача виявлено порушення п. 2.3.1 - 2.3.4, п. 5.5.5. ПРЕЕ, п. 6.4.2. ККО, п. 8.4.2. а саме: порушення схеми підключення трансформаторів струму фази А, В, С, шляхом встановлення шунтуючих перемичок в струмових колах обліку, які вилучити не вдалось внаслідок дій споживача. Втручання в коло обліку підтверджується інформацією з даних АСКОЕ та пам`яті лічильника. Місце установки шунтуючих перемичок на трансформаторах струму фази А, В, С, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується.

При цьому слід зазначити, що автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) це різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв`язку та синхронізації часу, функціонально об`єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії (пп. 3 п. 1.2.1. ККО).

До складу АСКОЕ споживача входять: лічильники (разом з вимірювальними трансформаторами та колами обліку); канали передачі даних до споживача та енергопостачальної організації; комунікаційне обладнання на базі промислових комп`ютерів (інтелектуальні концентратори) для збору і обробки даних вимірювань та пристрої які забезпечують передачу даних (наприклад модеми).

Таким чином, представники відповідача фіксуючи в Акті наявні порушення ПРРЕЕ та ККО шляхом втручання позивача в коло обліку зазначили, що вказані обставини підтверджуються з даних АСКОЕ та пам`яті лічильника, тобто доказом порушення позивачем ПРРЕЕ та ККО є інформація, отримана відповідачем в результаті діагностики перевірки) лічильника, що може лише вказувати на можливий факт втручання позивача в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) .

Водночас, як вже зазначалось судом вище, відповідно до п. 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки , крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза) . До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії , за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Отже, з зазначеного пункту правил ПРРЕЕ вбачається, що факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою, а відтак самі по собі отримані відповідачем дані з АСКОЕ та пам`яті лічильника без підтвердження вказаних даних експертизою, не можуть бути беззаперечною підставою, що підтверджує факт втручання споживача у засоби вимірювальної техніки та підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Крім того, вказана норма встановлює заборону застосовувати отримані дані про факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки до отримання оператором системи результатів експертизи.

Суд акцентує увагу на тому, що зазначення в Акті про порушення тієї обставини, що інформація, про втручання в облік електроенергії міститься, зокрема в пам`яті лічильника свідчить про те, що вказана обставина мала бути підтверджена виключно висновком експертизи, оскільки в пам`яті лічильника було зафіксоване фактичне втручання споживача в роботу даного засобу вимірювальної техніки, а відтак актом про порушення зафіксовано саме факт втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки в розумінні п. 8.4.4. ПРРЕЕ.

Так, з наведеного слідує, що експертиза лічильника під час встановлення факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, повинна обов`язково передувати рішенню комісії про визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та, відповідно, розрахунку заборгованості, позаяк, дані отримані в результаті проведення перевірки за наслідком якої складений Акт про порушення, повинні бути безпосередньо підтверджені експертизою, проведеною шляхом відтворення схеми підключення споживача, зафіксованої в Акті та з використанням лічильника споживача зі зняттям експертом інформації з пам`яті лічильника як до, так і після проведення випробувань.

Водночас, з матеріалів вбачається, що відповідно до результатів комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, прийнято рішення що Акт про порушення №К046139 від 19.02.2021 підлягає розрахунку відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, за формулою №4 п. 8.4.10 ПРРЕЕ за період з 25.01.2021 по 19.02.2021 по договірній потужності, час роботи 24 години відповідно до Договору та було визначено обсяг та вартість недооблікованої електричної енергії. За наслідками розрахунків, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату 116101,44 грн.

Між тим, в суду відсутні відомості про проведення експертизи лічильника позивача, для підтвердження факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.

Відтак, з наведеного вбачається, що рішення комісії з розгляду Акту про порушення №К046139 від 19.02.2021 за відсутності даних експертизи, які б підтвердили факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки є прийнятим з порушенням ПРРЕЕ.

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів) лічильника, що дало б підстави комісії прийняти рішення з розгляду вищевказаного акту про порушення без проведення експертизи лічильника.

Отже, резюмуючи наведене суд зазначає, що прийняте комісією Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" рішення з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 № 108 є передчасним, а відтак безпідставним та таким, що суперечить положенням ПРРЕЕ та підлягає скасуванню.

Відтак, суд доходить висновків про повне задоволення позовних вимог та вважає за необхідне визнати недійсним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 №108.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України» , «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Сторони також звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Крім того, позивачем 24.05.2021 до суду подано клопотання б/н від 20.05.2021 про відшкодування судових витрат та професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 25000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правової допомоги №СБЦ-АО/0321 від 10.03.2021, Деталізований опис виконаних робіт за Договором №№СБЦ-АО/0321 від 10.03.2021, Акт здачі-приймання наданої правової допомоги б/н від 17.05.2021 на суму 25000,00 грн та платіжне доручення №353 від 19.05.2021 з якої вбачається сплата клієнтом (позивачем) 25000,00 грн Адвокатському Об`єднанню АЙ ЛО Ю .

Отже, у зв`язку з тим, що Ковригіна В.Є. є адвокатом (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3640 від 26.02.2009), її повноваження підтверджуються Договором про надання правової допомоги №СБЦ-АО/0321 від 10.03.2021, Довіреністю б/н від 20.05.2021, факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами (актом, платіжним дорученням), враховуючи повне задоволення позовних вимог та те, що Ковригіна В.Є. належним чином здійснювала представництво позивача у справі №911/1070/21, що підтверджується поданими в інтересах позивача заявами по суті спору та участю останньої у судових засіданнях, суд вважає за необхідне покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача, у розмірі 25000,00 грн.

Заперечень щодо розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) з розгляду акту про порушення від 19.02.2021 № К046139, оформлене протоколом від 29.03.2021 №108.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната БЦ" (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 13 Б, код ЄДРПОУ 38578109) 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз