Рішення

від 19.09.2021 по справі 924/718/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2021 р. Справа № 924/718/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О. розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішин, м. Нетішин, Хмельницька область

до Фізичної особи-підприємця Внука Петра Юрійовича, м. Рівне

про стягнення 39 349,01 грн.

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

за участю Худенко І.О. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури згідно службового посвідчення №059944 від 25.02.21р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 19.07.2021р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.08.2021р. У судових засіданнях 10.08.2021р., 26.08.2021р. оголошувалась перерва до 20.09.2021р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішин звернувся із позовом до суду про стягнення з ФОП Внука П.Ю. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №15/200/О від 18.10.2019р. у розмірі 39349,01 грн.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина від 18.10.2019р. №15/200/О щодо сплати орендних платежів. Повідомляє, що станом на 01.05.2021р. (за період з 18.10.2019 по 30.04.2021р.) у відповідача наявна заборгованість в розмірі 39349,01грн. Як на правову підставу позову посилається на ст.ст. 509, 759, 762 ЦК України, ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. Зважаючи на викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у клопотанні від 17.09.2021р. просить розглядати справу за відсутності представника.

20.09.2021р. від Шепетівської окружної прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у якій просить стягнути з відповідача 37 620,13грн. боргу. Заява не суперечить ст. 46 ГПК України, а тому судом приймається.

Прокурором у судовому засіданні подано заяву про закриття провадження в частині стягнення боргу в розмірі 9303,07грн., у зв`язку із його сплатою.

Обставини встановлені матеріалами справи.

18.10.2019р. між Фондом комунального майна міста Нетішина (Орендодавець) та фізичною особо - підприємцем Внуком Петром Юрійовичем (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина від 18.10.2019р. №15/200/О відповідно до п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове вбудоване приміщення частина будівлі промислово-продовольчого складу (далі - Майно), площею 1249,5 кв.м, розміщене за адресою: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 1/31, на першому поверсі двоповерхової будівлі, що перебуває на балансі Фонду комунального майна міста Нетішина, вартість якої визначена згідно з висновком про вартість майна /актом оцінки/ на 30 вересня 2019 року і становить за незалежною оцінкою залишковою вартістю 405310,00 грн. (без ПДВ). Майно передається в оренду з метою збирання та сортування вторинної сировини. Стан Майна на момент укладення договору (потребує / не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання Майна.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається територіальна громада міста Нетішина, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку / в акті оцінки, складеному за Методикою оцінки.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

Згідно п.3.1, 3.3, 3.5, 3.4 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади м. Нетішина та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням двадцять шостої сесії Нетішинськоїміської ради VI скликання від 30 березня 2012 року № 26/491 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року 5 066,38грн. (додаток 1).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.10.2019р., до 14.09.2022р. включно.(п.п.10.1).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено розрахунок орендної плати.

Згідно акту приймання - передавання (додаток №2 до договору) відповідачем прийнято в оренду нежитлове вбудоване приміщення частина будівлі промислово-продовольчого складу (далі - Майно), площею 1249,5 кв.м, розміщене за адресою: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 1/31, на першому поверсі двоповерхової будівлі.

10.03.2020р., 11.11.2020р. позивачем направлено відповідачу листи про сплату боргу та приведення найманої території у належний стан.

25.05.2021р. відповідачу направлено претензію (вих. №01-28/210) про сплату боргу у розмірі 39349,01грн., яка залишена останнім без відповіді.

Відповідно до заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог станом на 20.09.2021р. заборгованість відповідача із сплати орендної плати становить 37620,13грн. Також прокурором повідомлено про сплату частини боргу у розмірі 9303,07грн. після відкриття провадження у справі.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість на сплатив, прокурор в інтересах позивача звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішина із вимогами до ФОП Внука П.Ю. про стягнення заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди приміщення комунальної власності, оскільки Фонд комунального майна міста Нетішина не вживало заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд встановив, що прокурор звертався до Фонду комунального майна міста Нетішина із листом, в якому, у зв`язку із наявним у відповідача боргом із сплати орендної плати в сумі 39348,01грн. за договором оренди комунального майна, повідомляв про наявність підстав для пред`явлення позову про стягнення даної заборгованості та просив повідомити про заходи, які вжито фондом з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах.

У відповідь на вказаний лист Фонд комунального майна міста Нетішин повідомило, що самостійно не буде звертатись до господарського суду із позовом про стягнення із ФОП Внука П.Ю. заборгованості за договором оренди від 18.10.2019р. №15/200/О в сумі 39349,01грн. Крім того, не заперечив, проти звернення Шепетівської окружної прокуратури із даним позовом до суду.

Оскільки Фонд комунального майна міста Нетішин протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом, то Керівник Шепетівської окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивача про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішин з позовними заявами з метою стягнення із відповідача заборгованості із сплати орендної плати за користування комунальним майном.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішин.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач одержав у тимчасове користування комунальне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове вбудоване приміщення частина будівлі промислово-продовольчого складу (далі - Майно), площею 1249,5 кв.м, розміщене за адресою: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 1/31, на першому поверсі двоповерхової будівлі, що перебуває на балансі Фонду комунального майна міста Нетішина.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

На орендаря відповідно до п.3 ст.18, ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" покладено обов`язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні приписи передбачено положеннями ст. 762 (ч.ч.1, 5) ЦК України та ст. 286 ГК України.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних) у відповідача наявна заборгованість по внесенню орендної плати у розмірі 37620,13грн. станом на 15.07.2020р.

Поряд із цим, як вбачається із заяви прокурора відповідачем сплачено частину боргу у сумі 9303,07грн. після відкриття провадження у справі, тому в цій частині провадження підлягає закриттю на підставі п.2 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору. Залишок боргу становить 28317,06грн.

Відповідачем доказів щодо сплати зазначеної заборгованості суду не надано, її наявність не спростована. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем докази у сукупності дають змогу дійти висновку про необхідність задоволення позовних вимог, натомість, відповідачем не подано суду достатніх переконливих доказів, які б спростували факт несплати ним орендної плати або підтверджували б факт її погашення. За таких обставин позов визнається правомірним, обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню у сумі 28 317,06грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Нетішин, м. Нетішин, Хмельницька область до Фізичної особи-підприємця Внука Петра Юрійовича, м. Рівне про стягнення 37620,13грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Внука Петра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ідентиф.номер НОМЕР_1 ) на користь Фонду комунального майна міста Нетішин (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 33586398) - 28317,06 грн. (двадцять вісім тисяч триста сімнадцять гривень 06коп.) боргу із сплати орендної плати.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Внука Петра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ідентиф.номер НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, розрахунковий рахунок: UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету: 2800) 2270грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 9303,07грн. боргу провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.09.2021р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 5 прим.: 1- до справи, 2 - позивачу (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100), 4 - відповідачу (вул. Ювілейна, 5, кв. 275, м. Рівне, 33024), 5 - Хмельницька обласна прокуратура (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3). Всім з повідомленням про вручення.