Ухвала

від 23.09.2021 по справі 904/5971/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5971/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Феба на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 (колегія суддів: Широбокова Л. П., Подобєд І. М., Іванов О. Г.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 (колегія суддів: Загинайко Т. В., Євстигнеєва Н. М., Назаренко Т. Г.) у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Діксон , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю Феба , про стягнення 91 831 104,03 грн

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Феба звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 (повний текст підписаний 19.06.2020) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 справа передана на розгляд колегії суддів: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як зазначено вище, з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 11.06.2020 і рішення місцевого господарського суду від 14.01.2019 скаржник звернувся лише 13.07.2021, тобто з пропуском встановленого строку. При цьому він просить поновити строк на касаційне оскарження та визнати поважними причини його пропуску і це клопотання мотивовано тим, що він дізнався про існування оскаржуваної постанови лише у липні 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Утім, наведені ним причини пропуску відповідного строку не є поважними з огляду на таке.

Як убачається з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, рішення у цій справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Діксон про стягнення грошових коштів ухвалено 14.01.2019.

ТОВ "Феба", яке не брало участі у справі, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на це судове рішення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.09.2019 відкрито апеляційне провадження, ТОВ "Феба" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Апеляційне провадження у справі неодноразово зупинялося й останнє судове засідання призначалося на 11.06.2020. Натомість представник ТОВ "Феба" в судове засідання не з`явився, надіслав до суду 10.06.2020 клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив не призначати судові засідання до закінчення карантину.

З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, 11.06.2020 Центральний апеляційний господарський суд прийняв оскаржувану постанову.

Ці обставини підтверджують, що сам скаржник був обізнаний про існування апеляційного провадження з огляду на звернення ним же до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 і подання відповідних клопотань про відкладення розгляду справи під час апеляційного провадження.

Крім того, ця постанова надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 19.06.2020, зареєстрована 19.06.2020 й оприлюднена 22.06.2020 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/89909550, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її текстом у максимально стислі строки, та подати відповідну касаційну скаргу.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (справа "Мушта проти України" (Case of Mushta v. Ukraine) N 8863/06, § 37 - 38 від 18.11.2010).

Частиною четвертою статті 293 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, скаржник не навів відповідних обставин, які виключають підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою на судове рішення після спливу одного року з дня складення його повного тексту та причин, які могли бути визнані судом поважними щодо пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case.A..), заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом.

Враховуючи, що касаційна скарга подана поза межами присічного строку, встановленого частиною четвертою статті 293 ГПК України, а обґрунтування з наданням відповідних доказів наявності виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у цій статті, скаржник не вказав, обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання касаційної скарги, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Феба слід відмовити.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Феба у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 року у справі № 904/5971/17.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Феба на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 у справі № 904/5971/17.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич