Рішення

від 23.09.2021 по справі 622/779/21

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/779/21 р.

2/622/349/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

за участі секретаря Попової В.М.,

представника позивача - адвоката Ісоєва М.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача адвокат Ісоєв Муяссар Норбойович до Золочівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

22 липня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить визнати за ним право власності в порядку спадкування, після смерті його батька ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї дружини ОСОБА_3 , однак не встиг за життя оформити на земельну ділянку площею 4,8505 га з кадастровим номером 6322685000:03:003:0416, в межах згідно з планом, розташовану на території Золочівської селищної ради, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №774593, виданого 08 січня 2003 року на підставі розпорядження Золочівської РДА Харківської області від 11 грудня 2002 року за № 331. Крім того, просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця за законом ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не залишивши заповіту помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 4,8505 га з кадастровим номером 6322685000:03:003:0416, в межах згідно з планом, розташовану на території Золочівської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , але не встиг. Його батьки перебували в зареєстрованому шлюбі. На день своєї смерті матір та батько проживали в АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька, отримав відмову нотаріуса в оформленні спадкових прав. Постанова мотивована тим, що на час відкриття спадщини він не проживав разом з батьком, тобто не надав нотаріусу документи, підтверджуючі факт прийняття спадщини. Крім того, під час оформлення спадщини з`ясувалося, що його батьки мали місце реєстрації в різних будинках, хоча все життя проживали разом у побудованому житловому будинку, по АДРЕСА_1 . В цей час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, заздалегідь надав заяву та просив розглядати справу за його відсутності.

Від уповноваженого за посадою представника відповідача - Золочівської селищної ради Харківської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, рішення по справі покладають на розсуд суду.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були подружжям та проживали разом у с. Мерло. ОСОБА_3 померла у 2007 році. На момент її смерті разом із нею проживали її чоловік ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_1 ..

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26 квітня 1960 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб Писарівського сільською радою, актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.04.1960. Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_1 , про що Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області зроблено відповідний запис № 68 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

08 січня 2003 року розпорядженням Золочівської райдержадміністрації Харківської області № 331 ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку кадастровий номер: 6322685000:03:003:0416, загальною площею 4,8505 гектарів у межах згідно із планом, що розташована на території Писарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 774593 від 08 січня 2003 року, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 203.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років померла ОСОБА_3 , про що 18 липня 2007 року Писарівською сільською радою Золочівського району Харківської області складено актовий запис № 36 та видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 88 років помер ОСОБА_2 , про що 11 лютого 2016 року Виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області складено актовий запис № 09 та видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

22 квітня 2017 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,9626 га, кадастровий номер 6322685000:03:003:0444, що розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, спадкова справа № 26/2016, зареєстровано в реєстрі за № 528.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2020 у відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовлено.

Згідно із копією спадкової справи № 26/2016, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.07.2021 Золочіською державною нотаріальної конторою Харківської області, 12.04.2017 заведена спадкова справа № 26/2016, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 01.12.2016 № 2417/02-31, винесеною державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку земельну ділянку кадастровий номер: 6322685000:03:003:0416, загальною площею 4,8505 гектарів, у межах згідно з планом, що розташована на території Писарівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки відсутні документи підтверджуючі факт прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дня смерті та по теперішній час до Золочівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило.

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом пунктів 3.21., 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема, за місцем проживання спадкоємця та навпаки, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин на підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 мав підстави для звернення до суду, бо у позасудовому порядку встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 на час її смерті немає можливості.

Позивачем доведено, що його батько дійсно проживав з його матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , хоча фактично був зареєстрований за іншою адресою. Інших осіб, які заявляли б свої права на спадкове майно, судом не виявлено.

Відтак, порушене право підлягає захисту у обраний заявником спосіб, шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті.

Згідно із положень ст.ст. 1268, 1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 -1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відтак, відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація є лише визнанням державою цього права. Водночас виникнення вказаного права у позивача на земельну ділянку пов`язано лише із фактом прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за законом відповідно до положень ст.ст. 1268,1269 ЦК України. До складу вказаної спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшли усі права та обов`язки, що ОСОБА_2 мав на момент смерті, в тому числі і ті, що він набув як спадкоємець після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку ОСОБА_2 фактично прийняв.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом згідно зі ст. 1217,1218, 1268, 1269, 1270 ЦК України, подавши протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 прийняв спадщину та відповідно успадкував вказану земельну ділянку. Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадкуванні немає.

Той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 , успадкувавши земельну ділянку від своєї дружини та не встиг отримати відповідний правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно, не є перешкодою для переходу цього майна до спадкоємця за законом ОСОБА_1 , оскільки положення ст.1268 ЦК України обумовлюють, що спадщина належить спадкоємцю з моменту відкриття.

Так, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів в розумінні положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004, позивач, виходячи з наведених положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказу Мін`юст України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Закону України Про нотаріат позбавлений можливості оформити спадщину нотаріально, в зв`язку з чим порушені права підлягають захисту в обраний позивачем спосіб, що відповідає допущеному порушенню. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 12, 13, 76, 81, 209, 211, 247, 258, 264, 265, 268, 294, 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,8505 га з кадастровим номером 6322685000:03:003:0416, в межах згідно з планом, розташовану на території Золочівської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №774593, виданого 08 січня 2003 року на підставі розпорядження Золочівської РДА Харківської області від 11 грудня 2002 року за № 331, яка належить ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 );

представник позивача - адвокат Ісоєв Муяссар Норбойович ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 );

відповідач - Золочівської селищної ради (код ЄДРПОУ 25175462, 62203, Харківська область, Богодухівський район, смт Золочів, вул. Центральна, 13а)

Суддя О. О.Квітка