Рішення

від 14.09.2021 по справі 160/11331/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Справа № 160/11331/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1 Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Відповідача-2 Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідача-1 Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Відповідача-2 Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" з вимогами:

- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та комунального закладу Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, під час проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни, у розмірах менших ніж це передбачено ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та комунальний заклад Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни, у розмірах, що передбачені ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми.

Ухвалою суду від 14.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є учасником війни, та має право на пільги, встановлені ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій, проте позивач зазначає, що за 2020 рік недоотримано щорічну разову допомогу у розмірі, встановленому законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідачем-1 06.08.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів за КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" є Міністерство соціальної політики України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми. Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2021 № 180 затверджено паспорт бюджетної програми за КПКВК 2501150 відповідно до якого відповідальним виконавцем є Апарат Міністерства соціальної політики. Виплата за КПКВК 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною" проводиться КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради", що відображено у розподілі показників зведених кошторисів на 2021 рік. Відповідно до наказу департаменту від 22.03.2019 № ОД-65/0/209-19 "Про передачу функцій" 17 управлінь праці та соціального захисту населення та управлінь соціального захисту населення передали функцію з нарахування та здійснення виплати за КПКВК 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною" до КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради". Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не передбачає можливості здійснення бюджетного запиту. Списки щодо осіб, які мають право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня подаються лише із зазначенням кількості осіб та відповідного статусу. З урахуванням наявних даних Міністерство соціальної політики України здійснює виділення коштів за КПКВК 2501150. Департамент та КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" мають можливість інформування головного розпорядника коштів щодо необхідності додаткової потреби у коштах шляхом направлення відповідних листів. Додатково повідомлено, що статутом КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" передбачено проведення перерахунків розмірів грошових допомог (у тому числі у зв`язку з індексацією) (пункт 6.1.8 статуту).

Відповідач-2 копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав 20.07.2021 року, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням частини 6 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є ветераном війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

14.06.2021 року адвокатом Павелко С.М. до КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" надано адвокатський запит щодо розміру нарахування ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни.

Листом від 17.06.2021 року № 01/3634-01-08 повідомлено, що в квітні 2021 року ОСОБА_1 нараховано зазначену допомогу в розмірі, передбаченому постановою КМУ "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а саме: 612,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 08.04.2021 №325). Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення - Міністерство соціальної політики України. Бюджетні призначенні для виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які передбачаються щороку законами про Державний бюджет України, є недостатніми для проведення виплати у розмірі, визначеному Законом України від 22.10.1993 № 355ПХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІУ "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань". В свою чергу комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат" ДОР" (далі - Заклад) діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VІІ, в якому визначенні завдання та функції Закладу, серед них відсутні повноваження щодо самостійного підвищення та перерахунку допомоги.

Відповідач-1 у своєму відзиві не заперечує того факту, що ним проводилось нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 14 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам війни.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" № 325 від 08.04.2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.

Таким чином, суд вказує, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які встановлювали різний розмір щорічної допомоги до 05 травня учасникам війни, а саме: пункт 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (яким уповноважено Кабінет Міністрів України встановлювати розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам війни), та частина п`ята статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (яка в силу рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 з 22 травня 2008 року діяла в редакції: "щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком).

Суд зауважує, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади України - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Чинним законодавством України не врегульовано питання подолання колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року у справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше та залишається чинною на час перебігу правовідносин.

Зважаючи на те, що норма пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнята пізніше ніж норма частини п`ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то у такому випадку при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам війни слід враховувати саме норму пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".

Таким чином, суд доходить висновку, що положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ) та постанов Кабінету Міністрів України № 223 від 05.04.2017 р., № 170 від 14.03.2018 р. та № 237 від 20.03.2019 р. підлягали застосуванню при визначені позивачу розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня до 2020 року.

Вказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка неодноразово висловлювалась ним, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 348/2100/16-а, від 19 червня 2018 року у справі № 459/2783/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 550/1131/17, від 13 червня 2019 року у справі № 564/189/17 та від 31 липня 2019 року у справі № 348/2005/16-а.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце до 2020 року.

Так, як вже судом зазначалось, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" № 325 від 08.04.2021 року (набрала чинності 09.04.2021 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27.02.2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 року застосовуються положення статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам війни у 2021 році становить 5307 грн. (1769 грн х 3).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.

При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При цьому щодо доводів відповідача, що Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації є неналежним відповідачем у цій справі, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до змісту постанови Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 судом встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII.

Також, абзацем 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.06.2018 року № Р-330/0/3-18 Департамент підпорядкований голові облдержадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики), заступнику голови облдержадміністрації згідно з розподілом функціональних повноважень.

Основними завданнями Департаменту є, зокрема:

- забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни (в тому числі учасникам антитерористичної операції), особам, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім`ям з дітьми, багатодітним, молодим сім`ям, сім`ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій;

- у сфері соціальної підтримки населення, забезпечення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, у тому числі: забезпечує організацію виплати разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", а також виплати винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня".

Отже, визначений Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить саме Міністерство соціальної політики через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Також суд зазначає, що Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації ані у своєму відзиві на позовну заяву не заперечував обставин щодо здійснення виплат щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у 2020 році. Отже, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як ветерану війни, здійснив відповідач-1.

Таким чином відповідач-1 визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, доводи відповідача-1 про недоведеність факту порушення прав та інтересів позивача саме Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації є необґрунтованими.

Посилання ж відповідача-1 на неможливість здійснення своїх зобов`язань через ненадходженння коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 ) до Відповідача-1 Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094, ІК в ЄДРПОУ 25946540), Відповідача-2 Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094, ІК в ЄДРПОУ 42643875) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ПН НОМЕР_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ПН НОМЕР_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 вересня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков