Постанова

від 25.09.2007 по справі 26/217-07-4935

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р.

Справа № 26/217-07-4935

Колегія суддів Одеського апеляційного

господарського суду у складі:

головуючого

Жекова В.І.

суддів Картере

В.І., Пироговський В.Т.

секретар судового засідання Буравльова

О.М.

за участю представників сторін у

засіданні суду 25.09.2007р.

від Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3

від

Селянського (фермерського) господарства „НИВА”- Куманов В.В.

від

Сільськогосподарського виробничого кооперативу „НАДЕЖДА” - Куманов В.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Одеської

області

від 20.08.2007р.

у справі №

26/217-07-4935

за позовом

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до відповідачів:

1.Селянського (фермерського) господарства „НИВА”;

2. Сільськогосподарського

виробничого кооперативу „НАДЕЖДА”

про

визнання недійсним акту приймання-передачі основних засобів та усунення

перешкод у користуванні орендованим майном.

Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 06.09.2007р., яка надіслана сторонам 07.09.2007р.,

розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2007р., тобто сторони належним

чином повідомлені про час та місце засідання суду, про що свідчать повідомлення

про вручення поштових відправлень.

На підставі розпорядження голови

суду про призначення справ від 03.09.2007р. №97 прийняття апеляційної скарги

здійснювалось судовою колегією у складі суддів: головуючого судді Туренко В.Б.,

суддів Поліщук Л.В., Разюк Г.П., розгляд апеляційної скарги здійснювалось

судовою колегією у складі суддів: головуючого судді Жекова В.І., суддів Картере

В.І., Пироговського В.Т.

Присутнім у засіданні суду

представникам сторін роз'ясненні їх процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК

України у судовому засіданні від 25.09.2007р., оголошено вступну та резолютивну

частини постанови.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 20.08.2007р. (суддя Нікофорчук М.І.) провадження у справі

припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду від

20.08.2007р. фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 подано до Одеського

апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, з проханням скасувати

ухвалу про припинення провадження у справі та направити справу до

господарського суду для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та

обґрунтованість винесеної судом ухвали, колегія суддів дійшла висновку про

наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

заявлено позов до селянського (фермерського) господарства „Нива” та

сільськогосподарського виробничого кооперативу „Надежда” про визнання недійсним

акту приймання -передачі основних засобів включених в розрахунок пайового фонду

СВК „Надежда” в рахунок погашення кредиторської заборгованості за рішенням

загальних зборів від 24.06.2004р. та усунення перешкод у користуванні

підприємцем ОСОБА_3 орендованим майном -земельним паєм фізичної особи ОСОБА_4

за НОМЕР_1 площею 4.54га., розміщеним в масиві №2в на території Надеждинської

сільської ради Саратського району Одеської області.

Припиняючи провадження по справі

господарський суд виходив з того, що спір, який виник між сторонами не підлягає

вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки відповідно до

роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35

„Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними

актів державних чи інших органів”, акт державного чи іншого органу, що являє

собою юридичну форму рішень цих органів, 

є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки,

спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий

характер для суб'єктів цих відносин, тобто оспорюваний акт не є  актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

Між тим, судова колегія апеляційної

інстанції не може погодитись із такими висновками  суду першої інстанції, оскільки вони висновки

суперечать вимогам ст. 12 ГПК України, за якою до справ які підвідомчі

господарським судам України відносяться:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і

виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з

інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на

послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не

можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції

Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та

міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

       2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України,

Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між

господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому

числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам

спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу),

крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при

укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних

із задоволенням державних потреб.

Отже, висновок  суду першої інстанції грунтується на ст. 12

ГПК України, яка змінена  Законом України

№ 483-V від 15.12.2006р. , а відтак її застосування є помилковим.

Стосовно припинення провадження в

частині позовних вимог про зобов'язання Селянського (фермерського) господарства

„Нива” не чинити перешкод позивачеві у користуванні орендованим майном

-земельною часткою (паєм), судова колегія зазначає наступне.

Між підприємцем ОСОБА_3 та фізичною

особою укладено договір оренди земельної частки (паю) від 19.04.2007р. строком

на п'ять років, який на момент розгляду справи є дійсним.

Відповідно до ст.1 Закону України

„Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-XIV оренда землі - це засноване на

договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою,

необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 цього Закону встановлює,

що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за

плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний

строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до

умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1, 2 ст. 27 цього Закону

встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану

земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку

відповідно до закону.

Орендар в установленому законом

порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого

незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею,

відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними

особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними

особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Також, ст. 16 ГПК України

встановлено виключну підсудність справ у спорах про право власності на майно

або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення

перешкод у користуванні майном; а саме встановлено, що такі справи

розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. А отже,

припинення провадження в цій частині позовних вимог не відповідає вимогам

діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене, ухвала

господарського суду Одеської області від 20.08.2007р. підлягає скасуванню, а

справа передачі до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Керуючись ст.

ст.85, 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів,

Постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської

області від 20 серпня 2007р. зі справи №26/217-07-4935 скасувати, справу

передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            Жеков

В. І.

Суддя:                                                                               

Картере В.І.

Суддя:                                        Пироговський

В. Т.

Повний текст постанови підписано

01.10.2007р.