Ухвала

від 27.07.2021 по справі 752/18905/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18905/20

Провадження № 1-кс/752/5776/21

У Х В А Л А

27 липня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду м. Києва клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12019100000000586від 31.05.2019,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.229КК України про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021 року до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12019100000000586 від 31.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України про скасування арешту майна, яке було накладено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року ю

В обгрунтування клопотання зазначив, що 19.11.2020 року, в рамках кримінального провадження №12019100000000586, на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 20.10.2020 (справа № 752/18905/20, провадження № 1-кс/752/7724/20) та від 20.10.2020 (справа № 752/18905/20, провадження № 1-кс/752/7723/20) проведено обшуки нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані за кадастровим номером земельних ділянок: 3210600000:00:035:0543 та 3210600000:00:035:0543, які фактично використовує ОСОБА_3 .

Так, під час проведення обшуків, поміж іншого було вилучено речі, обладнання ОСОБА_3 , які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалах про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

20.11.2020 слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку 19.11.2020.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2020 у справі № 752/18905/20 клопотання слідчого було задоволено.

Зауважив, що в червні 2021 року ОСОБА_3 було допитано в якості свідка з метою отримання відомостей щодо наявного в нього майна та його походження. Також ОСОБА_3 не є підозрюваним у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема в даному кримінальному провадженні. Крім того, в ході досудового розслідування не здобуто жодних доказів, що вилучене майно було набуто у власність ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Слідчий/прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положеньст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12019100000000586 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

30.11.2020 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві за ппогодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100000000586 та накладено арешт на :

Фасувальний станок сірого кольору «V.T.V. Motor Many Facture CO LTD» YN70-15;

- Фасувальний станок сірого кольору з надписом «Weilong»;

- Фасувальний станок синього кольору AF-45 s\n 1710173 (сер. №52-002400);

- Фасувальний станок сірого та синього кольору з залишками сипучої речовини сірого кольору з маркуванням TP-1 s\n 1710190;

- Фасувальний станок синього кольору з залишком речовини коричневого кольору з маркуванням АФ-35-ОМІ, сер. №К1-2300;

- Станок для лазерної різки матеріалів LT3020C;

- 8 шт. паперових мішків з меленим перцем з написом «Перець Чорний» (мелений), виробник «Деко» по 25 кг. кожний (вісім мішків);

- 3 шт. запакованих повних мішка та 1 шт. розпакованих наполовину повний мішок з сипучою кристалічною речовиною зовні схожою на желатин;

- 6 шт. картонних коробок всередині яких знаходиться по 4 коробки заклеєних липкою стрічкою «скотч» з надписом «Мрія» в кожній з яких знаходиться по 132 шт. упаковки з чорним перцем (меленим) «Міря», вагою по 20 г., всього 3168 упаковок;

- 7 шт. картонних коробок всередині яких знаходиться по 4 шт. коробки заклеєних липкою стрічкою «Скотч» з надписом «Мрія» в кожній із яких знаходиться по 132 шт. упаковки з швидкорозчинним швидким желатином фірма «Мрія»; вагою по 25 кг. всього 3696 шт. упаковок;

- 10 шт. упаковок з порошком какао фірми «Мрія» вагою 1000 г кожна;

- 81 шт. упаковка з швидкорозчинним харчовим желатином фірми «Мрія» вагою по 25 г;

- Рулон з стрічкою упаковки желатину «Мрія»;

- Рулон з стрічкою упаковки «Перець чорний мелений» фірми «Мрія»;

- Рулон з стрічкою упаковки вафлі «Артек» виробник «Nestle»;

- Рулон з стрічкою з штрих кодом вафлі «Світоч Артек» класичний;

- Аркуш паперу для маркування картонних коробок з реквізитами виробника з логотипом фірми «Мрія» для желатину та чорного перцю;

- Зошит з чорновими записами;

- Наборний штамп для прославлення дати;

- Три рулони липкої стрічки «скотч» з логотипом «Мрія».

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30.11.2020, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що з метою збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно застосувати даний захід забезпечення кримінального провадження.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Підозра заявнику клопотання, який є власником арештованого майна, не пред`явлена.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінніст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок заявника та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника.

Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначенимст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100000000586, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився та не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12019100000000586 від 31.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, про скасування арешту, задовольнити.

Скасувати арешт у межах кримінального провадження № 12019100000000586від 31.05.2019року, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року на майно, яке було вилучено за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 2,а саме:

Фасувальний станок сірого кольору «V.T.V. Motor Many Facture CO LTD» YN70-15;

-Фасувальний станок сірого кольору з надписом «Weilong»;

-Фасувальний станок синього кольору AF-45 s\n 1710173 (сер. №52-002400);

-Фасувальний станок сірого та синього кольору з залишками сипучої речовини сірого кольору з маркуванням TP-1 s\n 1710190;

-Фасувальний станок синього кольору з залишком речовини коричневого кольору з маркуванням АФ-35-ОМІ, сер. №К1-2300;

-Станок для лазерної різки матеріалів LT3020C;

-8 шт. паперових мішків з меленим перцем з написом «Перець Чорний» (мелений), виробник «Деко» по 25 кг. кожний (вісім мішків);

-3 шт. запакованих повних мішка та 1 шт. розпакованих наполовину повний мішок з сипучою кристалічною речовиною зовні схожою на желатин;

-6 шт. картонних коробок всередині яких знаходиться по 4 коробки заклеєних липкою стрічкою «скотч» з надписом «Мрія» в кожній з яких знаходиться по 132 шт. упаковки з чорним перцем (меленим) «Міря», вагою по 20 г., всього 3168 упаковок;

-7 шт. картонних коробок всередині яких знаходиться по 4 шт. коробки заклеєних липкою стрічкою «Скотч» з надписом «Мрія» в кожній із яких знаходиться по 132 шт. упаковки з швидкорозчинним швидким желатином фірма «Мрія»; вагою по 25 кг. всього 3696 шт. упаковок;

-10 шт. упаковок з порошком какао фірми «Мрія» вагою 1000 г кожна;

-81 шт. упаковка з швидкорозчинним харчовим желатином фірми «Мрія» вагою по 25 г;

-Рулон з стрічкою упаковки желатину «Мрія»;

-Рулон з стрічкою упаковки «Перець чорний мелений» фірми «Мрія»;

-Рулон з стрічкою упаковки вафлі «Артек» виробник «Nestle»;

-Рулон з стрічкою з штрих кодом вафлі «Світоч Артек» класичний;

-Аркуш паперу для маркування картонних коробок з реквізитами виробника з логотипом фірми «Мрія» для желатину та чорного перцю;

-Зошит з чорновими записами;

-Наборний штамп для прославлення дати;

-Три рулони липкої стрічки «скотч» з логотипом «Мрія».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1