ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 280/6057/20
адміністративне провадження № К/9901/23046/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод алюмінієвих конструкцій
про накладення арешту на кошти та інші цінності,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду
Головне управління ДПС у Запорізькій області (надалі також - Позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом, в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод алюмінієвих конструкцій (надалі також - Відповідач, ТОВ Запорізький завод алюмінієвих конструкцій ), що знаходяться в банках у межах розміру 311300,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначав, що за Відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 11300,23 грн, що й слугувало підставою для звернення з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.
1.2. Короткий зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року повернуто скаржнику.
Підставою повернення апеляційної скарги слугувало невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 квітня 2021 року у встановлений судом строк шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 3851,25 грн.
Констатуючи невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимогою адміністративного позову у цій справі є накладення арешту на кошти та інші цінності на суму 311300,23 грн, що свідчить про подання позову майнового характеру.
2. Зміст касаційної скарги та відзиву на неї
У касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Позивач зазначає, що податковим органом заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, та при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір згідно з положеннями Закону України Про судовий збір за ставкою для позовів, що носять немайновий характер.
Акцентує, що при зверненні з апеляційною скаргою скаржником було сплачено судовий збір у сумі 3153 грн (150 % від 2102 грн), тобто дотримано вимоги Закону України Про судовий збір .
У поданому клопотанні на ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху з підстав неповної сплати судового збору скаржником повідомлялось про сплату належного судового збору у повному обсязі за ставкою, визначеною у Законі України Про судовий збір , проте спірною ухвалою апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів скаржника і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів скаржника у касаційній скарзі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначає Закон України Про судовий збір .
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року на рівні 2102 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн).
За змістом заявлених позовних вимог, податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банку.
Заявлена вимога носить немайновий характер, про що також зазначено в ухвалах Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі №1340/5920/18, від 18 травня 2020 року у справі №580/1673/19.
Згідно з доказами в матеріалах справи скаржником за подання апеляційної скарги сплачено згідно з платіжним дорученням від 28 грудня 2020 року №2380 судовий збір у розмірі 3153 грн, що відповідає встановленому розміру судового збору за подання апеляційної скарги у цій категорії спору (150 відсотків від 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року).
Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, а висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області за наслідком невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку із сплатою судового збору у меншому розмірі, аніж встановлено законом - помилковим.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2021 |
Оприлюднено | 27.09.2021 |
Номер документу | 99834285 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні