Постанова

від 23.09.2021 по справі 640/8780/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/8780/19

адміністративне провадження № К/9901/35514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2019 (головуючий суддя: Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя: Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №640/8780/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Такс-Брокер до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним і скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Такс-Брокер (далі - ТОВ Такс-Брокер або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення НКЦПФР від 17.05.2019 №263 щодо зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТОВ Такс-Брокер .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2021 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання із викликом сторін на 15.09.2021.

У судовому засіданні 15.09.2021 відповідач підтримав доводи та вимоги касаційної скарги з підстав, наведених у касаційній скарзі.

Представник позивача заперечив доводи та вимоги касаційної скарги з підстав наведених у відзиві на касаційну скаргу.

Заслухавши доводи та заперечення сторін у справі, а також думку щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, суд протокольною ухвалою вирішив продовжити розгляд цієї справи в письмовому порядку.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Таск-Брокер на підставі рішення Комісії № 438 від 19.04.2016 видано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, строк дії ліцензій з 25.03.2013 необмежений.

17.05.2019 Комісія прийняла рішення №263, яким зупинила дію ліцензій ТОВ Таск-Брокер на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих на підставі рішення Комісії №438 від 19.04.2016. Підставою для зупинення дії ліцензії слугував факт несплати позивачем фінансової санкції, застосованої до ТОВ Таск-Брокер на підставі постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 723-ДП-Т від 27.12.2018.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у відповідача були відсутні законні підстави для застосування до учасника фондового ринку впливу у вигляді зупинення дії ліцензій. Позивач стверджує, що факт несплати фінансової санкції згідно постанови №723-ДП-Т від 27.12.2018 був зумовлений її судовим оскарженням. Також позивач зазначив, що підставою для притягнення ТОВ Таск-Брокер слугував висновок відповідача про маніпулювання цінами на фондовому ринку при здійсненні операцій з цінними паперами на фондовій біржі при здійсненні дилерської діяльності, водночас рішення НКЦПФР від 17.05.2019 №263 передбачає зупинення дії не тільки ліцензії на здійснення дилерської діяльності, а й ліцензій на здійснення брокерської діяльності та андеррайтингу.

Крім того, на переконання позивача, Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності не передбачено такого виду відповідальності ліцензіата, чи такого способу впливу на ліцензіата взагалі, як зупинення дії ліцензії, а також не встановлено підстав для зупинення дії ліцензії.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні певного виду професійної діяльності є підставою для зупинення дії ліцензій за цим видом діяльності. З огляду на факт несплати ТОВ Таск-Брокер фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 170 000 грн на підставі постанови №723-ДП-Т від 27.12.2018, рішення про зупинення дії ліцензій є виправданим. Також відповідач наполягає на тому, що оскаржуване рішення прийнято у спосіб та у межах визначених законом повноважень.

Позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, позаяк в ньому не встановлений строк, на який зупиняється дія ліцензій. Крім того, в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач стверджує, що Комісія не скористалась правом, наданим їй статтею 11 Закону України від 30.10.1996 №448/96-ВР Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №448/96-ВР) та не зупинила дію ліцензій ТОВ Такс-Брокер за правопорушення на ринку цінних паперів, а застосувала лише фінансову санкцію, відтак зупинення дії ліцензій відповідно до оскаржуваного рішення є повторним покаранням за одне і те саме правопорушення. Також позивач наголосив, що несплата ліцензіатом фінансової санкції не є правопорушенням в розумінні статті 11 наведеного Закону.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Комісією може бути зупинено дію ліцензії за певним видом професійної діяльності у зв`язку із наявністю відповідного рішення Комісії про застосування фінансової санкції до ліцензіата саме за відповідним видом професійної діяльності та у разі чинності такого рішення Комісії. Суди встановили, що фінансова санкція була застосована до позивача за порушення законодавства у сфері дилерської діяльності, в той час, як оскаржуваним рішенням позивачу зупинено дію всіх виданих йому ліцензій, зокрема: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Також при вирішенні справи суди врахували той факт, що у судовому порядку встановлено протиправність застосування до позивача штрафу, за несвоєчасність сплати якого ТОВ Такс-Брокер зупинили дію ліцензій на провадження усіх видив професійної діяльності на фондовому ринку.

Відтак, згідно положень підпункту 1 частини 4 розділу ІІ Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.05.2013 №816 (далі - Порядок №816) скасування в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата застосовано фінансову санкцію, виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії.

У ході апеляційного розгляду справи, судом було встановлено, що після скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №723-ДП-Т від 27.12.2018 у судовому порядку, відповідач з власної ініціативи прийняв рішення від 03.09.2019 №483 Щодо поновлення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТОВ Таск-Брокер , яким визнав таким, що втратило чинність рішення Комісії від 17.05.2019 №263 та поновив позивачу дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих на підставі рішення Комісії № 438 від 19.04.2016. Водночас, за висновками суду апеляційної інстанції, втрата чинності оскаржуваного рішення не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки такий акт діяв у часі та мав негативний вплив на позивача у вигляді зупинення дії ліцензій на здійснення учасником фондового ринку професійної діяльності.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. З посиланням на пункт 5 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР скаржник стверджує, що у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Комісія має право зупиняти на термін до одного року дію ліцензій, виданих НКЦПФР. Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугувала несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні певного виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, що прямо передбачено підпунктом 1 частини 4 розділу ІІ Порядку №816. Таким чином, на переконання скаржника, оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог законодавства та у межах визначених законом повноважень. Також, на переконання скаржника, та обставина, що ним було самостійно визнано оскаржувану постанову такою, що втратила чинність нівелює підстави для визнання цього рішення протиправним в судовому порядку.

При вирішенні справи, скаржник просив врахувати правову позицію у подібних правовідносинах, викладену у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі №826/19948/16.

Крім того скаржник посилається на порушення судом першої інстанції строків розгляду справи.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити оскаржувані судові рішення без зміна, а скаргу без задоволення.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Згідно із статтею 2 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (далі Закон №222-VIII) цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII Про ліцензування видів господарської діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №222-VIII) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (Закон №448/96-ВР).

Водночас Закон №448/96-ВР визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Згідно положень статті 4 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів, зокрема:

брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

андеррайтинг - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов`язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом.

Ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 Закону №222-VIII.

Отже, однією із форм державного регулювання ринку цінних паперів є ліцензування цієї діяльності.

Закон України від 12.07.2001 №2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (далі - Закон №2664-III) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Згідно із пунктами 4, 5 частини першої статті Закону №2664-III фінансові активи це кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Отже норми Закону №222-VIII є спеціальними в контексті предмету спору.

Водночас Закон України від 23.02.2006 №3480-IV Про цінні папери та фондовий ринок (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закону №3480-IV) регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Приписами статті 16 Закону №3480-IV передбачено, що професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав на цінні папери та прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України).

За правилами, встановленими у частині першій статті 27-1 згаданого вище Закону юридична особа набуває статусу професійного учасника фондового ринку і права на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку виключно після отримання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку.

Провадження професійної діяльності на фондовому ринку без отримання зазначеної ліцензії забороняється.

Зміст наведених норм права свідчить, що ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Провадження професійної діяльності на фондовому ринку без отримання зазначеної ліцензії забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Таск-Брокер здійснює провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, з таких видів: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу на підставі виданих Комісією ліцензій.

Водночас, оскаржуваним у цій справі рішенням Комісія зупинила дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих ТОВ Таск-Брокер на підставі рішення Комісії від 19.04.2016 №438. Підставою для зупинення дії ліцензій зазначено підпункт 1 пункту 4 розділу ІІ Порядку №816.

Позивач у позовній заяві стверджує, що Законом №222-VIII не передбачено такого виду відповідальності ліцензіата, чи такого способу впливу на ліцензіата взагалі, як зупинення дії ліцензії, а також не встановлено підстав для зупинення дії ліцензії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті наведених вище доводів, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 5 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Статтею 11 цього Закону визначено перелік фінансових санкцій та види правопорушень, за які такі санкції застосовуються.

При цьому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів №801-VI частину першу статті 11 Закону №448/96-ВР було доповнено положенням про те, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Таким чином нормотворцем на законодавчому рівні закріплені повноваження НКЦПФР зупиняти дію ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку у разі порушення ліцензіатом законодавства у сфері цінних паперів та фондового ринку.

Та обставина, що Закон №222-VIII не містить такого виду відповідальності ліцензіата як зупинення дії ліцензії не спростовує чинності положень Закону №448/96-ВР щодо права Комісії зупиняти дію ліцензії, та не призводять до конкуренції цих законодавчих норм.

Більш того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, питання щодо запровадження зупинення ліцензії як загального виду санкцій знаходиться на розгляді Верховної Ради України, зокрема, проект Закону про внесення змін до Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності щодо зупинення дії ліцензії №6221 від 22.03.2017.

За такого правового регулювання, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у НКЦПФР повноважень приймати рішення про зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Щодо підстав для застосування до позивача санкції у вигляді зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, виданих ТОВ Таск-Брокер на підставі рішення Комісії від 19.04.2016 №438, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР Комісія має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.

З метою реалізації визначених законом повноважень НКЦПФР затвердила Порядок №816.

Зазначений Порядок розроблений Комісією відповідно до статей 16, 17, 19 - 27 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , Законів України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Про акціонерні товариства , Про депозитарну систему України , Про господарські товариства , Про ліцензування видів господарської діяльності , Про іпотечні облігації , Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність професійних учасників фондового ринку, з метою визначення порядку та умов зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певних видів професійної діяльності на фондовому ринку (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)).

Пунктом 2 Порядку №816 визначено, що зупинення дії ліцензії - зупинення на строк до одного року дії ліцензії у разі порушення ліцензіатом законодавства.

Порядок зупинення дії ліцензій врегульований у розділі ІІ цього Порядку.

Як встановлено вище, в якості підстави для зупинення дії ліцензій відповідач послався на підпункт 1 пункту 4 розділу ІІ Порядку №816.

Так, за правилами встановленими у підпункті 1 пункту 4 розділу ІІ Порядку №816 підставою для зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії на строк, встановлений цим рішенням, є несплата ліцензіатом фінансової санкції, що була застосована до нього при провадженні цього виду професійної діяльності, протягом 3 місяців з дати винесення відповідної постанови про накладення санкції, за винятком тих постанов, які були скасовані чи визнані нечинними за рішенням суду, що набрало законної сили, або дію яких зупинено за ухвалою суду.

Буквальний зміст наведеної норми свідчить, що Комісією може бути зупинено дію ліцензії за певним видом професійної діяльності у зв`язку із наявністю відповідного рішення Комісії про застосування фінансової санкції до ліцензіата саме за відповідним видом професійної діяльності та у разі чинності такого рішення Комісії. Водночас скасування в судовому порядку постанови, на підставі якої до ліцензіата застосовано фінансову санкцію, виключає можливість зупинення дії ліцензій за певним видом професійної діяльності за відповідним рішенням Комісії.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2018 НКЦПФР було прийнято постанову №723-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, на підставі якої за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку (пункт 11 частини 11 Закону №448/96-ВР), вирішено застосувати у відношенні до ТОВ Таск-Брокер санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн.

Між тим, на момент прийняття Комісією оскаржуваного рішення від 17.05.2019 №263 постанова НКЦПФР від 27.12.2018 №723-ДП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою у відношенні ТОВ Таск-Брокер застосовано санкцію у вигляді штрафу, була оскаржена позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа №640/2021/17, позов поданий 05.02.2019).

З наведеного слідує, що штраф не було сплачено позивачем у визначений Комісією строк, оскільки позивач вважав незаконним відповідне рішення контролюючого органу про застосування до нього штрафної санкції.

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №640/2021/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, позов ТОВ Таск-Брокер до НКЦПФР задоволено: визнано протиправною і скасовано постанову НКЦПФР від 27.12.2018 №723-ДП-Т.

Слушними є висновки судів попередніх інстанцій про необхідність скасування оскарженого рішення, оскільки спеціальним законом, який має вищу юридичну силу відносно Порядку №816 не передбачені визначені відповідачем підстави зупинення ліцензій.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що визнання оскаржуваного рішення таким, що втратило чинність за рішенням Комісії нівелює підстави для його скасування (у разі встановлення протиправності такого) в судовому порядку, оскільки втрата чинності цим рішенням, не звільняє суд обов`язку встановити і проаналізувати вплив цього акту на права, інтереси та обов`язки позивача, а також щодо повного і всебічного з`ясування усіх обставин справи і перевірки їх доказами.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Порушення судом строків розгляду справи, якщо таке і мало місце, відповідно до положень частини другої статті 350 КАС України не є підставою для скасування законного судового рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України та Рябих проти Російської Федерації , у справі Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №640/8780/19 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа