Ухвала

від 14.09.2021 по справі 641/7007/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №641/7007/17 Головуючий суддя 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/365/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: Привласнення, розтрата майна або

заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року у відношенні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою обвинувальний акту кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000808 від 25.09.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.З ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.205-1, ч.5 ст.191 КК України - повернуто до Офісу Генерального прокурора, який є правонаступником Генеральної прокуратури України.

В обґрунтування прийнятого рішення судом констатовано, що у відношенні одного з обвинувачених ОСОБА_11 24.07.2018 року вироком Комінтернівського районного судом м. Харкова затверджено угоду про визнання винуватості, його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про те, до теперішнього часу обвинувальний акт щодо інших обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 прокурором не змінено, таким чином, порушується право обвинувачених на захист, що в подальшому позбавить можливості належним чином роз`яснити обвинуваченим суть обвинувачення, тобто обвинувальний акт не відповідає вимогам диспозитивності та зрозумілості

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

При цьому вважає, що суд послався на обставини, які не є підставою повернення обвинувального акта, відповідно до вимог КПК України.

Так, суд необгрунтовано дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам встановленим нормами ст. 291 КПК України в частині акту вимогам, встановленим нормами ст.291 КПК України в частині формулювання обвинувачення, оскільки не зазначив, яким чином затвердження угоди про визнання винуватості у відношенні одного з обвинувачених ОСОБА_11 та визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5 ст. 191 КК України вироком Комінтернівського районного судом м. Харкова віл 24.07.2018, порушує право обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на захист, що саме в подальшому позбавить можливості належним чином роз`яснити обвинуваченим суть обвинувачення, та виконати вимоги, передбачені ст. 348 КПК України та чому обвинувальний акт не відповідає вимогам зрозумілості та диспозитивності, оскільки обвинувальний акт містить окремо сформульоване обвинувачення кожному із зазначених осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в якому дотримані всі вимоги закону, що саме має містити формулювання обвинувачення.

При цьому суд не врахував, що відповідно до ст.338 КПК України серед підстав для зміни обвинувачення в суді відсутня така підстава, як затвердження угоди та ухвалення вироку стосовно співучасника кримінального правопорушення (злочину), яке інкримінується обвинуваченим.

С другого боку, суд зазначив, що вказані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунені шляхом зміни обвинувачення в суді згідно ст.338 КПК України, оскільки зазначені обставини не є новими фактичним обставинами кримінального правопорушення, враховуючи, що вони зазначені в обвинувальному акті. В разі зміни обвинувачення в суді, обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 будуть позбавлені наданого їм ч.3 ст.42 КПК України права надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, позбавлені права збирати і подавати докази під час досудового розслідування, в тому числі, заявити клопотання про проведення додаткового огляду місця події, проведення слідчого експерименту, допиту свідків, клопотання про проведення експертизи та інших слідчих дій. При цьому, суд не взяв до уваги, що у разі повернення обвинувального акту прокурору, досудове розслідування не проводиться, а лише усуваються недоліки самого обвинувального акту, тому ОСОБА_9 .. ОСОБА_10 у разі поверненні обвинувального акту не зможуть реалізувати наданих їм ч.З ст.42 КПК України прав - надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, збирати і подавати докази під час досудового розслідування, в тому числі, заявляти клопотання про проведення додаткового огляду місця події, проведення слідчого експерименту, допиту свідків, клопотання про проведення експертизи та інших

Крім того, автор апеляційної скарги вказує на порушення судом вимог ст. 309 КПК України.

Так після зміни складу суду, а саме головуючого колегії суддів - судді ОСОБА_12 та суддю ОСОБА_13 суд розпочав судовий розгляд з проведення підготовчого судового засідання, що не передбачено главою 28 КПК України - «Судовий розгляд», оскільки підготовче судове засідання вже проводилося, тобто дана стадія вже була проведена під час судового провадження іншим складом суду.

Крім того, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_12 та суддів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (попередній склад суду), відмовила у задоволенні ідентичного клопотання захисту про повернення обвинувального акту, вважаючи, обвинувальний акт із зазначеним в ньому формулюванням обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України,

Заслухавши доповідь судді, думкупрокурора,який підтримавподану апеляційнускаргу,думку обвинуваченого ОСОБА_9 та йогозахисника,які повідомили,що клопотанняпро поверненняобвинувального актуне заявляли,а томузалишили питаннязадоволення апеляційноїскарги нарозсуд судуапеляційної інстанції,думку обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника, які заперечували проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2ст.291КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.1ст.91КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамстатей 291 КПК України: зокрема, не містить анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт прокурору виходив зокрема з того, що у відношенні одного з обвинувачених ОСОБА_11 24.07.2018 року, вироком Комінтернівського районного судом м. Харкова затверджено угоду про визнання винуватості, його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5 ст.191 КК України, проте обвинувальний акт щодо інших обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 прокурором не змінено, таким чином, порушується право обвинувачених на захист.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надійшов для розгляду до Комінтернівського районного суду міста Харкова - 18 жовтня 2017 року (Т.50 арк. 1)

Після чого, було проведено підготовче судове засідання та кримінальне провадження було призначене до судового розгляду, який в подальшому було розпочато.

23 липня 2018 року відбулося судове засідання за участі обвинувачених та їх захисників, предметом якого зокрема була подана угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_11 про визнання винуватості.

За результатами судового розгляду, суд видалився до нарадчої кімнати та 24 липня 2018 року було проголошено вирок, яким було затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_11 , якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначено покарання з подальшим звільненням ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання на підставі Закону України Про амністію у 2016 році.

В подальшому суд першої інстанції продовжив судовий розгляд вказаного кримінального провадження без прийняття будь яких процесуальних рішень з приводу виділення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 в окреме провадження.

Після зміни складу суду, відповідних рішень суд першої інстанції також не приймав.

Відповідно до ч.8 ст. 469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Отже положення КПК України чітко визначають алгоритм дій суду у разі отримання в ході судового розгляду кримінального провадження угоди про визнання винуватості, досягнутої не з усіма обвинуваченими у такому кримінальному провадженні.

Вказана вище норма КПК України місить імперативне правило, яке зобов`язує суд ухвалити рішення про виділення в окреме провадження кримінального провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди.

Колегія суддів наголошує, що правила об`єднання та виділення матеріалів кримінального провадження регулюються зокрема ст. 334 КПК України, згідно якої матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченимистаттею 217цього Кодексу.

На думку колегії суддів, саме відсутність процесуального рішення суду першої інстанції про виділення кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 в окреме провадження і створило певну правову невизначеність щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розгляд якого належить проводити в окремому провадженні.

Проте суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав, натомість прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав, які не передбачені чинним КПК України.

Що стосується дотримання прокурором вимог ст.291 КПК України щодо форми та змісту обвинувального акту, то це питання колегія суддів не перевіряє, оскільки оскаржувана ухвала не містить висновків суду щодо наявності інших недоліків обвинувального акту, окрім вказівки в ньому на обвинувачення ОСОБА_11 поряд з іншими обвинуваченими.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави, на які посилається суд першої інстанції при поверненні обвинувального акту прокурору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність повернення обвинувального акту прокурору є слушними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.405,407, 409, 411,419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року у відношенні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судд