Ухвала

від 24.09.2021 по справі 766/14407/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1677/21

Єдиний унікальний номер справи: 766/14407/20

У Х В А Л А

про поновлення строку на апеляційне оскарження,

відкриття апеляційного провадження

24 вересня 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В.,

суддів: Склярської І.В.,

Чорної Т.Г.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Приватної фірми Оптіма до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та встановлення порядку виконання рішення суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2020 року,

встановив:

25 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі судове рішення, на яке у липні 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , з порушенням установленого статтею 354 ЦПК України строку, який закінчився 12 жовтня 2020 року, вдруге подала апеляційну скаргу після її повернення ухвалою апеляційного суду 08 квітня 2021 року з підстав неусунення недоліків скарги у визначений судом строк.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду скаржник зазначила, що ухвалу суду про забезпечення позову, а також копії позовної заяви із додатками не отримувала, а про її зміст дізналась 07 грудня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого 21 грудня 2020 року подала первісну апеляційну скаргу через суд першої інстанції.

25 січня 2021 року нею надіслано на адресу суду повідомлення про зміну адреси реєстрації, на яку жодного процесуального документу у справі не надходило, а 02 липня 2021 року із Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо про прийняті судом апеляційної інстанції 22 лютого 2021 року та 08 квітня 2021 року відповідно судові рішення про залишення її апеляційної скарги без руху та повернення скарги внаслідок неусунення недоліків.

Зазначає, що наведені процесуальні документи за місцем проживання не отримувала, а укладений з ОСОБА_2 , яким здійснювалось представництво її інтересів у справі, договір про надання правової допомоги за взаємною згодою сторін розірвано, внаслідок чого була позбавлена можливості усунути недоліки раніше поданої апеляційної скарги в установлений законом строк.

У зв`язку із недостатністю наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та ненаданням документів, що підтверджують сплату судового збору, ухвалою апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху із наданням строку протягом десяти днів з дня вручення відповідної ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, та подання доказів сплати судового збору.

26 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначила інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, та надала докази сплати судового збору.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник зазначила, що ухвалу Херсонського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року про залишення вперше поданої нею апеляційної скарги без руху вона не отримувала, оскільки 25 січня 2021 року змінила місце свого проживання, про що було повідомлено суд апеляційної інстанції шляхом направлення відповідного повідомлення 28 січня 2021 року.

Однак, у підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження нею до повторно поданої апеляційної скарги помилково долучено не копію наведеного повідомлення, а копію повідомлення про зміну місця проживання, надісланого до Херсонського міського суду херсонської області 28 травня 2021 року.

Також зазначила, що у зв`язку із її скрутним матеріальним станом та неможливістю сплачувати послуги адвоката Воробйова А.В., який від її імені вперше подавав апеляційну скаргу та на адресу якого судом було надіслано ухвалу про залишення скарги без руху, до укладеного з ним договору про надання правової допомоги № 07/12 від 07 грудня 2020 року додатковою угодою від 26 січня 2021 року було внесені зміни, відповідно до яких повноваження адвоката на представництво її інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування обмежено територією Одеської області, тому з 26 січня 2021 року ОСОБА_2 не здійснював представництво її інтересів у справі.

У підтвердження наведених доводів ОСОБА_1 надала апеляційному суду копію повідомлення про зміну адреси реєстрації від 25.01.2021 року, копію опису вкладення у цінний лист - повідомлення про зміну адреси реєстрації від 25.01.2021 року, надісланого Херсонському апеляційному суду 28 січня 2021 року, копію додаткової угоди № 1 від 26 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги № 07/12 від 07.12.2020 року, зі змісту якої вбачається, що адвокат Воробйов А.В. не має повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в органах державної влади та місцевого самоврядування, що розташовані поза межами Одеської області.

Відповідно до статті 354 ЦПК України , якою визначені строки на апеляційне оскарження, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, яка регламентує принцип верховенства права у цивільному судочинстві, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Ryabykh v. Ryssia ). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Воловік проти України від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року).

З огляду на викладені в клопотанні обставини, які підтверджено належними доказами, керуючись визначеним статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також принципом верховенства права, одним із аспектів якого є забезпечення рівності прав сторін у судовому процесі, апеляційний суд вважає, що внаслідок поновлення строку на апеляційне оскарження в даному випадку не буде порушено принцип правової визначеності та остаточності судового рішення, а метою звернення скаржника з апеляційною скаргою не є повторне слухання справи.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне для забезпечення права ОСОБА_1 на справедливий суд причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнати поважними та поновити його із зазначених підстав.

Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги, яка подана з додержанням встановлених статтею 356 ЦПК України вимог, усунуто у встановлений судом строк, судовий збір сплачено, підстав для повернення скарги особі, яка її подала, залишення скарги без руху або повернення справи до суду першої інстанції не вбачається, апеляційне провадження відповідно до статті 359 ЦПК України підлягає відкриттю.

Керуючись статтями 127, 354, 359 ЦПК України, суд

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2020 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі.

Скаржнику надіслати копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, а іншим учасникам справи разом із копією ухвали про відкриття провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Для реалізації учасниками справи права на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі встановити строк у п`ять днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та роз`яснити, що відзив повинен відповідати вимогам статті 360 ЦПК України і до нього мають додаватися докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л. В. Пузанова

Судді: І. В. Склярська

Т. Г. Чорна