Рішення

від 31.08.2021 по справі 320/2243/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року справа №320/2243/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ясла-садка "Ластівка" Березанської міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Ясла-садка "Ластівка" Березанської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Ясла-садка "Ластівка" Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 24219246) за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченківський шлях (Леніна), буд.154, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.01.2020 №1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2243/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами строщеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у справі від сторін.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області.

24.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №320/2243/20 за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду. Призначено підготовче судове засідання на 19.05.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін на 23.06.2020.

23.06.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Призначено наступне підготовче судове засідання на 14.07.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 підготовче судове засідання у зв`язку з неявкою сторін відкладено на 15.09.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача на 05.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.12.2020 року об 11:30 год.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Ясел-садка Ластівка Березанської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, місто Березань, вул.Леніна, буд.154, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що виявлені порушення, встановлені за результатами перевірки, є некритичними та не становлять реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Виявлені позивачем порушення самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж. Крім того, відповідач наголосив на тому, що ним вчиняються дії по усуненню частини виявлених порушень.

Третя особа у письмових поясненнях проти позову вказала, що Ясла-садок Ластівка відповідно до Статуту є комунальною власністю Березанської міської ради, яка є її засновником. Оперативне управління закладом освіти здійснює відділ освіти виконавчого комітету Березанської міської ради. Відповідач є неприбутковою організацією, яка фінансується з місцевого бюджету, не є розпорядником бюджетних коштів, тому не може напряму забезпечити фінансування проведення тих чи інших заходів, зокрема і протипожежних.

Наголосила на тому, що застосування заходів реагування до відповідача у вигляді зупинення його діяльності є безпідставним та невмотивованим, оскільки передбачає крайній захід у вигляді зупинення його діяльності, зокрема без направлення припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу з метою надання часу для усунення порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки 09.01.2020 року.

У судове засідання призначене на 08.12.2020 сторони по справі не з`явились, всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

02.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на післякарантинний період.

03.12.2020 від третьої особи через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників справи, та зважаючи на те, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на післякарантинний період не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, судом було вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ясла-садок Ластівка (ідентифікаційний код 24219246, місцезнаходження: 07540, Київська обл., місто Березань, вул.Леніна, буд.154), 07.08.1996 зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.01.2020 №1006231795 (а.с.26-28).

Відповідно до п.1 Статуту Ясел-Садка Ластівка м.Березані, затвердженого Березанською міською радою 02.04.2004 року за № 287-22-ХХIV, та погодженого Начальником відділу освіти Березанської міської ради М.В. Слєпченко від 27.02.2004, Ясла-Садок Ластівка знаходиться у комунальній власності Березанської міської ради (далі - Статут).

Пунктом 1.3 Статуту встановлено, що засновником дошкільного навчального закладу є Березанська міська рад. Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі і матеріали, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Згідно з п.8.1 Статуту управління закладом здійснюється відділом освіти Березанської міської ради.

Відповідно до п. 9.1 Статуту, закладу передано в оперативне управління земельну ділянку, де розміщуються будівлі, споруди комунікації, інвентар, обладнання спортивні та ігрові майданчики (а.с. 71-81).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №6 про проведення позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Ясел-садка Ластівка Березанської міської ради Київської області (а.с.9).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області 03 січня 2020 року було видане посвідчення № 87 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Ясел-садка Ластівка за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. вул. Шевченківський шлях (Леніна), буд. 154, провідним інспектором Баришівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Андрієнко Валерією Олександрівною, яке вручене особисто під підпис директора Ясла-садка Ластівка Кісілюк П.А. 08.01.2020 (а.с.12).

В період з 08.01.2020 по 09.01.2020 Баришівським РС ГУ ДСНС України у Київській області на підставі зазначених вище наказу та посвідчення було проведено позапланову перевірку щодо додержання Ясла-садка Ластівка вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 09.01.2020 №1 (а.с.13-19).

Відповідно до зазначеного акта посадовою особою контролюючого органу було здійснено перевірку приміщень та території Ясла-садка Ластівка Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. вул. Шевченківський шлях (Леніна), буд. 154.

В ході перевірки були виявлені порушення Ясла-садка Ластівка за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. вул. Шевченківський шлях (Леніна), буд. 154 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

2) абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях та коридорах не прикріплено до підлоги, не помірно небезпечні щодо токсичності продуктів горіння, не мають помірну димоутворювальну здатність та не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2;

4) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

5) пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежний щит не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

6) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлю та приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

7) пункту 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників;

8) пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено.

09 січня 2020 року провідним інспектором Баришівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Андрієнко В.О. на директора навчального закладу складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 015770 за ст. 175 КУпАП.

09 січня 2020 року головним інспектором Баришівського РСГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Черненко О.В. прийнята постанова КХ № 015712 про накладення адміністративного стягнення з директора Ясла-садка Ластівка Березанської міської ради Київської області Кісілюк П.А.

11 січня 2020 директором Ясла-садка Ластівка Березанської міської ради Київської області Кісілюк П.А. було сплачено штраф, згідно постанови від 09.01.2020 КХ № 015712.

Судом встановлено, що припис про усунення порушень не видавався.

За результатами вказаного акта перевірки, начальником Баришівського РС ГУ ДСНС України у Київській області Костянтином Лисенко складено рапорт на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі (а.с.23-24).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Баришівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області у період з 20.08.2020 по 21.08.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Яслами-садком Ластівка вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №81 від 21.08.2020 (а.с.133-139).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 09.01.2020 №1.

Так, зокрема, в акті №81 від 21.08.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто наступні порушення:

1) пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

2) абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

4) пункту 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників;

5) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлю та приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

6) пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено.

Отже, не усунутими відповідачем залишились шість пунктів порушень, які зазначені в акті перевірки №81 від 21.08.2020, які і підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ).

Щодо порушення відповідачем п.10 ПКМУ від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту - посадова особа не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту, про яке вказаного в акті перевірки від 28.09.2018 №163, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013р. № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п`ять років зобов`язані проходити функціональне навчання.

Згідно з п.8 Порядку функціональне навчання - це навчання осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців, з метою набуття та систематичного оновлення спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту.

Особам, які пройшли функціональне навчання, видається посвідчення встановленого зразка (додаток 2). Відповідний запис про навчання вноситься у трудову книжку (п.16 Порядку). Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 визначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Відповідно до п.15 Додатку А (Визначення необхідності виконання блискавкозахисту об`єкта від ПУБ і його РБЗ) до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд громадські будівлі ІІІ-IV ступенів вогнестійкості наступного призначення: дитячі дошкільні установи, школи, школи-інтернати, стаціонари лікувальних установ, спільні корпуси та їдальні установ охорони здоров`я і відпочинку, культурно-освітні і видовищні установи, адміністративні будівлі, вокзали, готелі, мотелі, кемпінги повинні мати ІІІ рівень блискавкозахисту.

Відповідно до п.3.9 глави 3 розділу V ППБУ Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Згідно з розділом 6 Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників,1. Під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників як елементів протипожежного захисту об`єкта слід також керуватися галузевими правилами пожежної безпеки, нормами технологічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують вимоги до оснащення об`єктів вогнегасниками.

Вогнегасні речовини повинні відповідати вимогам (залежно від призначення) ДСТУ EN 615:2017 Протипожежний захист. Вогнегасні речовини. Вимоги до вогнегасних порошків (крім порошків для гасіння пожеж класу D) (EN 615:2009, IDT), ДСТУ EN 1568-1:2018 (EN 1568-1:2018, IDT) Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 1. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною середньої кратності, що подається на поверхню , ДСТУ EN 1568-2:2018 (EN 1568-2:2018, IDT) Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 2. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною високої кратності, що подається на поверхню , ДСТУ EN 1568-3:2018 (EN 1568-3:2018, IDT) Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 3. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водонерозчинних горючих рідин піною низької кратності, що подається на поверхню , ДСТУ EN 1568-4:2018 (EN 1568-4:2018, IDT) Вогнегасні речовини. Піноутворювачі. Частина 4. Вимоги до піноутворювачів, призначених для гасіння водорозчинних горючих рідин піною низької кратності, що подається на поверхню , ДСТУ 3958:2015 Пожежна безпека. Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості. Загальні технічні вимоги і методи випробування та ДСТУ 5092:2008 Пожежна безпека. Вогнегасні речовини. Діоксид вуглецю (EN 25923:1993 (ISO 5923:1989), MOD) .

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об`єкта є:

категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських та лабораторних приміщень;

клас можливої пожежі;

придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу за ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань , ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги , ДСТУ EN 3-7:2014 Вогнегасники переносні. Частина 7. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань (EN 3-7:2004+A1:2007, IDT) та ДСТУ EN 1866-1:2014 Вогнегасники пересувні. Частина 1. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань (EN 1866-1:2007, IDT) ;

захищувана площа;

до використання допускаються вогнегасники з конкретним типом (маркою) вогнегасної речовини, з якою вогнегасник має підтвердження відповідності вимогам національних стандартів згідно з пунктом 4 цього розділу.

Класи пожеж визначено в ДСТУ EN 2:2014 Класифікація пожеж (EN 2:1992, EN 2:1992/А1:2004, IDT).

Категорія будинків, приміщень та зовнішніх установок виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою .

Якщо на об`єкті можливі осередки пожеж різних класів, слід обирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику. При виборі таких вогнегасників їх мінімальна кількість має дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

За потреби використання різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об`єкта. Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж класів А та В наведено в додатку 9 до цих Правил. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, що має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники - порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

Об`єкти різного призначення оснащуються переносними вогнегасниками, перелік яких наведено в додатку 10 до цих Правил, та пересувними вогнегасниками, перелік яких наведено в додатку 11 до цих Правил.

Будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки, у тому числі підприємства торгівлі, на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше, а в разі площі поверху більше 100 м -2 кількість вогнегасників приймаються з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м -2 площі підлоги.

Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:

на 20 м -2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 м -2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Приміщення площею менше ніж 20 м -2 , у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносним газовим вогнегасником ВВК-2.

Згідно с актом перевірки від 21.08.2020 № 81 в розділі Опис виявлених порушень зафіксовано, що об`єкт не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників.

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Додатком А до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту встановлено Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і типи системи передавання тривожних сповіщень.

Так, у п.7.2 таблиці А.1 додатку А вказано, що у дошкільних закладах в усіх приміщеннях повинні застосовуватись димові або комбіновані сповіщувачі (крім приміщень для приготування їжі).

Пунктом 1.6 таблиці А.2 Додатку А передбачено вимоги щодо встановлення систем протипожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння у приміщеннях вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на рідкому, твердому та комбінованому паливі (крім котелень та котельних відділень енергетичних підприємств).

Отже, приміщення дошкільних навчальних закладів мають бути обладнані системами протипожежної сигналізації та автоматичними системами пожежогасіння.

Згідно з п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю встановлено, що до засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать: засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин; одяг спеціальний захисний; промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин; респіратори; прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів; ватно-марлеві пов`язки.

Відповідно до п.4.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 15.08.2007 №557 (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200. На ПНО або ОПН промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях, а персонал, безпосередньо зайнятий на обслуговуванні ПНО або ОПН (виробництва, цехи, ділянки тощо), повинен постійно носити ЗЗОД при собі. Конкретні види ЗЗОД повинні відповідати небезпекам об`єкта і визначатися відповідними правилами (інструкціями). Особи, які задіяні в оповіщенні, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, повинні мати ЗЗОД з переговорним пристроєм. На об`єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства. На всіх ЗЗОД необхідно пришивати спеціальну бирку розміром 3 х 5 см з вказівкою номера протигаза (або виду засобу індивідуального захисту), прізвища, ім`я та по батькові користувача. Усі ЗЗОД мають зберігатися у чистому, зібраному вигляді. Дозволяється розбирати засоби індивідуального захисту на короткий час для проведення технічного обслуговування та сушки. Респіратори повинні зберігатися у поліетиленових пакетах. Не допускається зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту поруч з горючими речовинами, кислотами, лугами та іншими агресивними речовинами. Перевірка придатності виданих для використання ЗЗОД повинна організовуватися відповідно до рекомендацій виробника особами, на яких відповідним наказом покладається цей обов`язок. Результати цих перевірок оформлюються відповідним актом. ЗЗОД або засоби захисту шкіри, які мають прострочений термін використання і не пройшли перевірку, не можуть зберігатися на робочих або у інших місцях, де можливе їх використання у надзвичайній ситуації.

Згідно з п.4.6 вказаних Правил захисні споруди цивільної оборони (цивільного захисту) в будь-який час повинні бути готовими до укриття працюючого персоналу.

Отже, позивачем не були усунуті всі порушення, вказане у пункті 8 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки №81 від 21.08.2020.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним вчиняються дії щодо усунення відповідних порушень, а саме направлено лист від 29.01.2020 Начальнику відділу освіти Березанської міської ради Загорулько О.В. про виділення коштів з метою усунення виявлених порушень, зафіксованих в акті від 09.01.2020 № 1.

Також, відповідач зазначив, що Ясла-Садок Ластівка є неприбутковою організацією, яка фінансується з місцевого бюджету, тому не може напряму забезпечити фінансування проведення тих чи інших заходів, зокрема і деяких протипожежних.

Третя особа, Березанська міська рада Київської області на підтвердження вчинення дій щодо усунення відповідних порушень долучило до матеріалів справи лист Відділу освіти Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 26.11.2020 року № 2/1114 про виконання пунктів 3, 5 та 7 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки №1 від 09.01.2020, а саме щодо таких порушень:

- з приміщень груп та інших кімнат прибрані килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях та коридорах не прикріплено до підлоги, не помірно небезпечні щодо токсичності продуктів горіння, не мають помірну димоутворювальну здатність та не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2;

- пожежний щит доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

- заклад дооснащено 10 вогнегасниками.

Суд зазначає, що порушення пунктів 3 та 6 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки №1 від 09.01.2020 (з приміщень груп та інших кімнат прибрані килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях та коридорах не прикріплено до підлоги, не помірно небезпечні щодо токсичності продуктів горіння, не мають помірну димоутворювальну здатність та не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2; пожежний щит доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) відповідачем дійсно усунуті, про що свідчить акт позапланової перевірки №81 від 21.08.2020.

Проте жодних доказів усунення порушень, зазначених в п.7 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки №1 від 09.01.2020 (об`єкт не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників), яке згідно з актом позапланової перевірки №81 від 21.08.2020 не усунуто відповідачем, відповідачем чи третьою особою не надано. Таким чином суд не приймає до уваги твердження третьої особи про до оснащення закладу 10 вогнегасниками через відсутність доказів їх придбання та відсутність доказів їх встановлення у закладі із дотриманням вимог чинного законодавства.

Третя особа у письмових поясненнях проти позову вказала, що Ясла-садок Ластівка відповідно до Статуту є комунальною власністю Березанської міської ради, яка є її засновником. Оперативне управління закладом освіти здійснює відділ освіти виконавчого комітету Березанської міської ради. Відповідач є неприбутковою організацією, яка фінансується з місцевого бюджету, не є розпорядником бюджетних коштів, тому не може напряму забезпечити фінансування проведення тих чи інших заходів, зокрема і протипожежних.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Ясел-садка Ластівка існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи відбувалось усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки, що звичайно є важливим кроком для початку необхідних робіт з усунення порушень, проте не свідчить про усунення порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

При цьому не є підставою для відмови у позові статус відповідача Ясел-садка Ластівка як закладу, який є комунальною власністю Березанської міської ради та ознака неприбуткової організації, як і не є підставою для відмови у позові відсутність належного фінансування з боку засновника закладу, на чому наполягає третя особа.

Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Ясел-садка Ластівка (ідентифікаційний код 24219246, місцезнаходження: 07540, Київська обл., місто Березань, вул.Леніна, буд.154), шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 21.08.2020 №81.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 31.08.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.