Рішення

від 24.09.2021 по справі 400/4800/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24 вересня 2021 р.справа № 400/4800/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286,

до відповідачаЧорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003,

про 1) визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000153/2 від 03.07.19 р., № UA504010/2019/000159/2 від 11.07.19 р.; 2) визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504010/2019/00198 від 03.07.19 р., № UA504010/2019/00207 від 11.07.19 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач або ТОВ "МГЗ") звернулось з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, яка під час розгляду справи замінена її правонаступником - Чорноморською митницею Держмитслужби (а. с. 59-60) (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000153/2 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/000159/2 від 11 липня 2019 р.;

2) визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504010/2019/00198 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/00207 від 11 липня 2019 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на наступне: основним видом господарської діяльності ТОВ "МГЗ" є виробництво глинозему. Одним з компонентів у виробництві глинозему, є каміння вапнякове технологічне, яке позивач закуповує із-за кордону на підставі зовнішньоекономічних контрактів.

На підставі контракту, укладеного в жовтні 2018 р. з ТОВ "Логістична транспортна компанія "Лідер" (Російська Федерація), ТОВ "МГЗ" закупило каміння вапнякове технологічне за ціною 1 250,0 російських рублів за 1 тонну. За умовами контракту, продавець поставляв товар на умовах DAP російсько-український кордон, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010, при цьому ціна товару включала всі витрати по доставці товару.

3 і 11 липня 2019 р. для митного оформлення партії товару, позивач подав до Митниці дві електронні митні декларації UA504010/2019/001737 і UA504010/2019/001866, в яких митна вартість товару була визначена за основним методом - ціною контракту.

Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і витребував у позивача додаткові документи, які були надані в повному обсязі.

Незважаючи на отримання всіх документів, які підтверджували всі складові заявленої митної вартості товару, 3 і 11 липня 2019 р. Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000153/2, № UA504010/2019/000159/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504010/2019/00198, № UA504010/2019/00207.

На переконання позивача, Митниця безпідставно відмовила в митному оформленні товару за ціною контракту і протиправно визначила іншу митну вартість, ніж та, яка була задекларована ТОВ "МГЗ".

Позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують складові задекларованої митної вартості і які не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Позивач наполягає на вірному визначенні ним митної вартості товару за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (надалі - МК України), а саме за ціною контракту.

Відповідач позов не визнав, у відзиві вказав, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували задекларовану ним митну вартість товару, зокрема відсутня інформація щодо страхування вантажу, позивачем не підтверджені всі витрати щодо залізничного перевезення, відсутні дані про сплату позивачем неустойки. Ці обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості товару за другорядним методом (а. с. 55-57).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що підставою для коригування митної вартості товару послугувало виключно неподання документів на страхування товару, а тому у відзиві відповідач не вправі посилатись на інші обставини, які не вказані в рішенні про коригування митної вартості товару (а. с. 73-74).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 37-38).

У зв`язку з запровадженням в Миколаївському окружному адміністративному суді обмежувальних заходів щодо проведення відкритих судових засідання, за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено, а сторони повідомлено про те, що дату судового засідання буде призначено після послаблення в суді протиепідемічних заходів (а. с. 69-70, 76-77).

В наступному позивач клопотав про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 87).

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Згідно з ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

31 жовтня 2018 р. ТОВ "МГЗ" уклало контракт № 18-345 з ТОВ "Логістична транспортна компанія "Лідер" (Російська Федерація) на поставку каменю вапнякового технологічного (п. 1 контракту); ціна на товар визначається на умовах DAP російсько-український кордон, відповідно до ІНКОТЕРМС-2010 та включає в себе всі витрати щодо доставки товару (п. 2.1. і п. 3.1. контракту); вартість кожної партії товару визначається в окремих специфікаціях (п. 2.2. контракту); валюта контракту - російські рублі (п. 2.3. контракту) (а. с. 8-10).

Додатком до контракту є специфікація № 5 на поставку каменю вапнякового технологічного в кількості 6 000,0 +/-10% тонн, за ціною 1 250,0 російських рублів за тонну, на загальну суму 7 500 000,0 +/-10% російських рублів (а. с. 12).

Вказаний вантаж задекларовано позивачем за електронними митними деклараціями UA504010/2019/001737 і UA504010/2019/001866 (а. с. 15, 25).

3 і 11 липня 2019 р. Митниця надіслала ТОВ "МГЗ" електронні повідомлення, в яких вимагала надати 1) бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості, а саме страхування, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товару; 3) договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається (а. с. 17, 27).

На ці повідомлення, 3 і 11 липня 2019 р. позивач надіслав листи, в яких повідомив Митницю, що товар не страхувався, надав інформацію про якісні і вартісні характеристики товару з офіційного веб-сайту виробника та повідомив, що інших договорів із третіми особами не укладалось.

За результатами опрацювання поданих позивачем документів, Митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000153/2 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/000159/2 від 11 липня 2019 р. та склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504010/2019/00198 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/00207 від 11 липня 2019 р. (а. с. 18, 19, 28, 29).

Рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтовані тим, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості в частині страхування, а також підпис та печатка на рахунку-фактурі № 68 від 14 червня 2019 р. відрізняється від підпису та печатки на контракті. Основою для визначення митної вартості товару позивача послугувала митна декларація UA504010/218/002968 від 22 листопада 2018 р.

Як передбачено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз норм МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи - які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Відповідач заперечує правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, так як вона відрізняється від ціни на той самий товар, яка декларувалась позивачем раніше.

Сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від звичайної ціни на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391) Верховним Судом в постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010, поставка товару на умовах DAP ("поставка в місце призначення") означає, що продавець передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Обов`язками продавця на умовах DAP є: пакування і маркування вантажу; оплата експортного митного оформлення; доставка вантажу до кінцевого пункту призначення, сплата транспортних витрат; оплата вантажних робіт.

Отже, умови поставки DAP не передбачають обов`язкового страхування товару продавцем або покупцем.

Позивач повідомляв Митницю про те, що умовами контракту страхування товару не передбачено, а тому вимоги відповідача надати документи щодо страхування товару безпідставні.

Зауваження відповідача про те, що коригування митної вартості товару відбулось також у зв`язку з не підтвердженням всіх витрат щодо залізничного перевезення та відсутністю даних щодо сплати позивачем неустойки, суд до уваги не приймає.

За приписами ст. 77 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Спірні рішення про коригування митної вартості товару обґрунтовані виключно неподанням позивачем документів щодо страхування товару та розбіжністю в підписах, а тому у відзиві відповідач не вправі посилатись на обставини, які не покладались ним в основу оскаржуваного рішення, так як це штучно доповнює таке рішенням новим змістом.

Що стосується посилань відповідача на відмінність підписів директора ТОВ "Логістична транспортна компанія "Лідер" на контракті та рахунку-фактурі, то візуальні відмінності не можуть розглядатись судом в якості розбіжностей або ознак підробки цих документів, до того ж всі інші обставини справи свідчать про повне і дійсне виконання сторонами контракту своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 77 ч. 2 КАС України покладає на відповідача обов`язок доведення правомірності свого рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем. Інші наведені відповідачем обставини, такого висновку не спростовують, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 7 654,80 грн. (а. с. 1), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ЄДРПОУ 43335608) задовольнити.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000153/2 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/000159/2 від 11 липня 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

3. Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504010/2019/00198 від 3 липня 2019 р., № UA504010/2019/00207 від 11 липня 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ЄДРПОУ 43335608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у виді судового збору в розмірі 7 654,80 грн. (сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз